Court ruling № 117448737, 05.03.2024, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2024 року ЧернігівСправа № 620/559/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, визнання протиправною бездіяльності у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 620/559/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 75 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2008 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 75% від відповідних сум грошового забезпечення та виплатити із врахуванням виплачених сум.

26.02.2024 (відповідно до відбитку штампу поштового відправлення на конверті) позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №620/559/23, яке набрало законної сили 05.04.2023;

визнати бездіяльність та протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Дослідивши матеріали заяви, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів заяви постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №620/559/23, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 15.06.2023, винесена 31.07.2023. У зв`язку з невиконанням рішення суду 19.10.2023 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, копії постанови про накладення штрафу цього ж дня направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання. За повторне невиконання рішення суду від 06.03.2023 у справі №620/559/23 державним виконавцем 08.01.2024 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

В матеріалах справи відсутні відомості, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, проте зважаючи на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 31.07.2023, то звертаючись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України 26.02.2024, позивачем пропущено встановлений десятиденний строк звернення.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються докази її направлення іншим учасникам справи.

Такі докази в матеріалах заяви відсутні.

Таким чином, подана позивачем в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вимогами, зазначеним у статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Крім того, суд зауважує, що в своїй заяві ОСОБА_1 посилається на частину 1 статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України, проте у прохальній частині заяви ставить вимогу про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі №620/559/23.

Встановлення судового контролю передбачено статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що з системного аналізу статтей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Крім того, суд звертає увагу на те, що статтями 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі №556/2081/17.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС України передбачено окреме від рішення суду оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.

Щодо положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що вона відсутня в переліку, визначеному частиною 1 статті 294 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об`єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах статті 382 та статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи вимоги частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, визнання протиправною бездіяльності у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено 05 березня 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО