Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 р. № 2а-7308/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання Жарській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокальського районного центра зайнятості до Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти «Зарічна» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття -
ВСТАНОВИВ:
Сокальський районний центр зайнятості звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ДП «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти «Зарічна»про стягнення з відповідача несплачених страхових внесків на випадок безробіття в сумі 2832,05 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до власноручно заповненої розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік у відповідача виникла заборгованість щодо сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, яка залишається несплаченою.
Представник позивача Оліщук О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про час , дату та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з викликом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. № 1533-111.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття за № 260491337.
Відповідно до ч.3 ст. 17, п.2 ч.2 ст.35, ч.2 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про загальгнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці; роботодавець зобов”язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, не застосовується.
Порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випаджок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2001р. за № 30/5221.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та натходженням страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок (п. 7.1. Інструкції).
Судом встановлено, що підтвердив представник позивача, що за І півріччя 2010 рік сума заборгованості яка відповідачем по внесках на обов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не сплачена до Фонду становить 2832,05 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі і тому слід стягнути з ДП «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти «Зарічна»в користь Сокальського районного центра зайнятості 2832,05 грн. несплачених страхових внесків на випадок безробіття.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти «Зарічна» (ЄДРПОУ 26359891) в користь Сокальського районного центру зайнятості 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривень 05 коп. несплачених страхових внесків на випадок безробіття.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 05.09.2010 року
Суддя Запотічний І.І.
The court decision No. 11740071, Lviv District Administrative Court was adopted on 31.08.2010. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 2а-7308/10/1370. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: