№ 1173462, 20.11.2007, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" листопада 2007 р. Справа № А6/548-07

Суддя господарського суду Київської області Маляренко А.В., розглянувши справу

За позовом

Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ставищанського відділення

смт. Ставище

до

Селянського (фермерського) господарства „Труд”, смт. Ставище

про

стягнення 1051, 37 грн.

секретар судового засідання: Поднєбес О.В.

за участю представників:

від позивача

Кошинська Д.С. (довіреність №2 від 10.04.07р.)

від відповідача

не з’явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області 09.11.07р. надійшла позовна заява Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ставищанського відділення (далі –позивач) до Селянського (фермерського) господарства „Труд” (далі –відповідач) про стягнення 1051,37 грн. податкової заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 2.3 статті 2 та підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р з огляду на те, що на момент пред’явлення позову загальна сума заборгованості ТОВ „Механізація” перед бюджетом становить 1854,00 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.07р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, справа відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Селянське (фермерське) господарство „Труд” має податкову заборгованість перед бюджетом загалом на суму 1051,37 грн., з яких:

1. 334, 92 грн. залишок несплаченого фіксованого сільськогосподарського податку за 2001 рік.

2. 715, 54 грн. несплачений фіксований сільськогосподарський податок за 2002 рік.

3. 0,91 грн. залишок непогашеної пені.

Згадана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: довідкою-розрахунком за 2001 та 2002 роки та копіями корінців першої та другої податкових вимог.

Позивачем відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” направлено відповідачу першу податкову вимогу від 09.12.04р. № 1/36 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням в розмірі 1051,37 грн. 21.12.05р. позивачем була направлена друга податкова вимога № 2/33.

Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів),включаючи збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Також Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем в судовому засіданні доведений той факт, що проведені ним заходи, спрямовані на погашення податкового боргу селянським (фермерським) господарством „Труд” не дали позитивного результату.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог та можливість їх задоволення з огляду на вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Труд” (09400, Київська обл., смт. Ставище, вул. Гаврилова, 22, код 25655995, п/р 26000387 в Тетіївському відділенні ВАТ „Ощадний банк України”, МФО 320166) на користь Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ставищенського відділення (09400, Київська обл., смт. Ставище, вул. Г.Кравченка, 1, код 34790456, п/р 35219001002773 Банк УДК в Київській області, МФО 821018) –1051 (одну тисячу п’ятдесят одну гривню) 37 коп. податкової заборгованості.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.

Суддя Маляренко А.В.