Court ruling № 117062721, 19.02.2024, Slobidskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Kominternivskyi District Court of Kharkiv City)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/34/2024 Справа № 641/94/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, відомості у якому внесені до ЄРДР за № 12022220000000799 від 15.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У підготовче судове засідання з`явились прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_6 .

Прокурором у підготовчому засіданні заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту на час судового розгляду та тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, а саме право на керування транспортним засобом на час судового розгляду, оскільки строк дії ухвали, якою було застовано до обвинуваченого міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, закінчився 09.02.2024 року , та строк дії ухвали, якою було обмежено обвинуваченого у праві керування транпортним засобом, закінчився 14.02.2024 року. В обґрунтування вказаних клопотання прокурор зазначає, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , його процесуальна поведінка на досудовому розслідування, особа обвинуваченого ОСОБА_6 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, в тому числі й залишення місця ДТП, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про те, що ризики, передбачені п. п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а також для запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до ст. 148 КПК України, виникла необхідність у тимчасовому обмеженні ОСОБА_6 права на керування транспортним засобом на час судового розгляду.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_6 , у вигляді цілодобового домашнього арешту, почилаючись на відсутність обгрунтованого обвинувачення щодо ОСОБА_6 та на недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК Ураїни, зокрема вказує що досудове провадження даного кримінального провадження здійснювалося більше одного року, обвинувачений протягом року не вчиняв будь-яких дій, які б перешкоджали проведеню досудового розслідування. Крім цього , захисник вказує, що на даний час обвинувачений самостійно здійснює виховання малолітньої доньки, оскільки дружина на початку війни покинула територію України та виїхала за кордон. Також на його утриманні перебуває мати, яка є інвалідом третьої групи та потребує постійного догляду. Обраня підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, позбавить можливість останнього піклуватися про малолітню дитину з якою він проживає. З огляду на зазначене, захисник просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби або особисте зобов"язання. Щодо тимчасового обмеження обвинуваченого права на керування транспортним засобом на час судового розгляду,захисник також зазначив, що позбавлення обвинуваченого такого права призведе до неможливості утримувати дочку, та допомагати батькам, оскільки він працює водієм за договором.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотань прокурора заперечував, та підтримав доводи свого захисника.

Суд, заслухавши обгрунтування заявлених прокурорм клопотань, заперечення захисника та обвинуваченого, приходить до наступного висновку.

В підготовчому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середні та тяжкі тілесні ушкодження потерпілим , за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого.

Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Як зазначив прокурор у своєму клопотанні , що до ОСОБА_6 було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, а саме домашній арешт на певний період доби, який полягає у забороні залишати житло в період часу з 23:00 год. до 05:00 години, стороком дії до 09.02.2024 року. а також обвинуваченого було обмежено у користуванні спеціальним правом, а саме : правом керування транспортним засобом до 14.02.2024 року .

Так, згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо суд застосовує відповідний запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, то зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків.

Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що оцінка доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку, а отже суд, вирішуючи клопотання, виходить з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі. Таким чином, під час судового розгляду суд не досліджує окремо докази відповідно до ст. 94 КПК України з метою доведеності обґрунтованої підозри чи обвинувачення.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу. Між тим, тяжкість покарання не є ризиком та підставою застосування запобіжного заходу, а лише відомостями, які дають підстави вважати певні ризики більш ймовірними, відповідно до ст. 178 КПК України.

Даючи оцінку доводам, які наведені стороною обвинувачення та стороною захисту, суд погоджується з існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості ОСОБА_6 переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків. Крім цього, суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомості про вчинення інших кримінальних правопорушень відсутні, як і не надано суду і доказів порушення умов домашнього арешту, який був застосований раніше.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на час судового розгляду .

Суд наголошує, що наразі саме запобіжний захід - домашній арешт на певний період доби, буде відповідати особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризику, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту.

Отже , на думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, а саме в період з 23:00 години до 05:00 години, на час судового провадження , однак не більше 60 днів, в повній мірі буде відповідати меті його застосування, забезпеченню виконання обвинуваченим покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК України.

Що стосується клопотання прокурора про тимчасове обмеження обвинуваченого у користуванні спеціальним правом, а саме: правом на керування транспортним засобом на час судового розгляду, суд зазначає наступне .

Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачено, що до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом та застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Як зазначив прокурор у своєму клопотанні, до обвинуваченого вже було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середні та тяжкі тілесні ушкодження потерпілим , за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений не працює офіційно водієм, відсутні належні докази укладання саме трудового договору у відповідності до положень ст.ст. 21, 24 КЗпП України, а тому не можуть настати будь-які негативні наслідки тимчасового обмеження у користуванні зазначеним спеціальним правом.

Надані цивільно-правові угоди не підтверджує його працю водієм.

Так в угодах зазначено лише про надання послуги з перевезення вантажу, однак ким, яким чином відбувається перевезення в угоді не зазначено.

Відсутній факт надання таких послуг, яке повинно бути підтверджено первинною документацією: акт прийому-передачі послуг, акт виконаних робіт, квитанції про сплату послуг, податків.

Наявність у обвинуваченого на утриманні дочки, а також батьків, не впливає на вирішення питання , щодо тимчасового обмеження у користуванні правом на водіння.

Отже, суд враховує, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, та з метою запобігання вчинення обвинуваченим, інших правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також у випадку визнання обвинуваченого винуватим, таке обмеження відповідає інтересам суспільства та є необхідним та достатнім для забезпечення потреб виконання завдань кримінального провадження , у звязку з чим суд приходить до висновку що клопотання прокурора в щодо обмеження обвинуваченого у праві керування транспортними засобами підлягає задоволеню, а саме суд вважає за необхідне обмежити обвинуваченого таким правом строком на два місяці, але не більше ніж на час судового розгляду.

Керуючись статтями 5, 7, 148-153, 177-178, 181, 194, 199, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18.04.2024 року , але не більш ніж на час судового розгляду, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня з 23:00 год. до 05:00 год., протягом строку дії запобіжного заходу, зобов`язавши ОСОБА_6 з`являтися до суду за першим викликом.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Кривий ріг Дніпропетровської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку необхідності залишити житло в інший час, він має отримати відповідний дозвіл суду, окрім випадків необхідності залишати житло під час повітряної тривоги з метою перебування у бомбосховищі.

Клопотання прокурора про тимчасове обмеження обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у користуванні спеціальним правом - задовольнити.

Тимчасово обмежити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у користуванні спеціальним правом - правом на керування транспортним засобом, строком на 60 днів,тобто до 18.04.2024 року, але не більш ніж на час судового розгляду.

Вилучити у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 28.01.2022 року ТСЦ 1243.

Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого через Слідчий відділ розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області, та до Управління патрульної поліції - у частині тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім строком її дії є 18 квітня 2024.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Суддя- ОСОБА_1