Court ruling № 117018917, 14.02.2024, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про витребування доказів

14 лютого 2024 р. Справа № 380/25490/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому об`єднано такі позовні вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.05.2023 №1541979-2411-1304 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що через Електронний кабінет платника податків дізнався, що ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення від 01.05.2023 № 1541979-2411-1304 за податковий період 2022 рік на суму 119548,00 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; адреса місце знаходження об`єкта нежитлової нерухомості: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що контролюючий орган неправомірно виніс податкове повідомленням-рішенням від 01.05.2023 № 1541979-2411-1304; посилається на те, що об`єкт нерухомості/«нежиле приміщення», яке йому належить та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є будівлею сільськогосподарського призначення, а позивач є сільськогосподарським виробником, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої основним видом економічної діяльності є відтворення рослин (КВЕД 01.30), а також поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи. Тому вказаний в оскарженому рішенні об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Ухвалою від 06.11.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

16.11.2023 разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивач долучив додаткові пояснення (а.с. 22-26), де, крім іншого, зазначив, що саме відповідач визначив, що об`єкт нерухомості, який належить позивачу, відноситься до будівель сільськогосподарського призначення та розрахував суму податку, зазначену в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, застосувавши ставку податку, встановлену саме для будівель сільськогосподарського призначення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладений у відзиві на позовну заяву (а.с. 42-56), просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва на право власності на нерухоме майно, за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються нежитлова нерухомість - нежитлове приміщення, у якому знаходиться козяча ферма загальною площею 3678,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . В порядку ст. 266 ПК України Тухлянською сільською радою для нарахування майнових податків та для використання в роботі на адресу Головного управління ДПС у Львівській області було скеровано рішення від 10.07.2020 № 186. Відповідно до ДК 018-2000 нежитлова будівля козячої ферми відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва). На підставі скерованого рішення територіального органу у додатку 1 встановлено, що на території Тухлянської сільської ради податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на 2021 рік для фізичних осіб власників інших нежитлових будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, для тваринництва (код 1271.1) становить: 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Із врахуванням вище наведеного, та керуючись положеннями ст. 266 ПК України Головним управлінням ДПС у Львівській області нараховано ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нежитлову нерухомість за податковий період 2022 рік та сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.05.2023 № 1541979-2411-1304 на суму 119548 грн.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому стверджує, що у відзиві відповідач не спростував обставин, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, а також відповідач не зазначив причин не застосування пільги, передбаченої пп. «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Стаття 80 КАС України визначає, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Позивач стверджує такі обставини:

1) він є сільськогосподарським виробником, на підтвердження цієї обставини надав:

- виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої він зареєстрований як фізична особа-підприємець із 08.06.2021 із основним видом діяльності відтворення рослин (КВЕД 01.30);

- податкові декларації про майновий стан і доходи, в яких зазначено, що позивач отримав дохід за видом діяльності відтворення рослин (КВЕД 01.30).

2) належний йому об`єкт нерухомості використовується як розсадник рослин, тому є приміщенням сільськогосподарського призначення, на підтвердження цієї обставини надав:

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому відсутні будь-які відомості щодо призначення та/або використання нежитлового приміщення.

Відповідач стверджує такі обставини:

- за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується нежитлова нерухомість нежитлове приміщення, у якому знаходиться козяча ферма загальною площею 3678,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження цієї обставини надав відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва на право власності на нерухоме майно, в яких відсутні будь-які відомості щодо призначення та/або використання цього нежитлового приміщення;

- нежитлове приміщення було класифіковане як будівля для тваринництва на підставі довідки Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 17.12.2021 №2399, де зазначено, що із 2018 року там знаходиться козяча ферма, на підтвердження цієї обставини не надав доказів;

- податок нарахований відповідно до рішення Тухлянської сільської ради про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 186 від 10.07.2020.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що сторони по-різному класифікують нежитлове приміщення за його функціональним призначенням, а надані документи не підтверджують та не спростовують аргументів кожної із сторін.

Крім того, позивач вказує, що відповідач неправомірно скеровує йому податкові повідомлення-рішення за адресою АДРЕСА_2 , хоча він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд дійшов висновку про недостатність наявних у справі доказів для встановлення фактичних обставин справи. З огляду на те, що КАС України встановив принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд вживає заходів для витребування в учасників справи доказів, необхідних для встановлення істини у цьому спорі.

1) позивачу:

- докази того, що у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 розташований розсадник;

- докази використання зазначеного нежитлового приміщення безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

2) відповідачу:

- докази того, що у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться козяча ферма;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податку щодо податкової адреси ОСОБА_1 ;

- підстави скерування податкового повідомлення-рішення на адресу: АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72, 80, 94, 121, 205, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Зобов`язати ОСОБА_1 надати суду докази на підтвердження того, що:

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3678,4 кв.м. в 2022 році використовувалося ФОП ОСОБА_1 як розсадник рослин у його діяльності як сільськогосподарського виробника.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівської області надати суду докази на підтвердження того, що:

- у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3678,4 кв.м. в 2022 році знаходиться козяча ферма;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податку щодо податкової адреси ОСОБА_1 ;

- відомості про підстави скерування позивачу оскарженого податкового повідомлення-рішення на адресу: АДРЕСА_2 .

Встановити для виконання цієї ухвали спосіб та строк витребувані докази (належно засвідчені на відповідність оригіналу копії доказів) повинні бути надані суду в строк до 28.02.2024 шляхом реєстрації в канцелярії суду або надіслання в електронній формі через систему «Електронний суд».

У випадку неможливості надання витребуваних доказів слід завчасно повідомити про це суд у письмовій формі, зазначивши причини неможливості подання таких доказів.

Попередити, що у випадку невиконання ухвали суду без поважних причин суд застосує передбачені статтею 149 КАС України заходи процесуального примусу (штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя Москаль Р.М.