Decision № 116893261, 17.01.2024, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 523/16121/23

Провадження №2/523/1434/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмитрієвої В.С.,

представника позивача органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Дмитрієвої Тетяни Павлівни,

відповідача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Одеської міської ради - Остапенко Ілони Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Одеської міської ради, про відібрання дітей без позбавлення батьківських права та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

14 вересня 2023 року до суду надійшов позов Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, яким позивач просить:

-відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав;

-відібрати малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав;

-стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) на користь та на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) на користь та на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В обґрунтування позову зазначено, що до органу опіки та піклування - Пересипської райадміністрації Одеської міської ради зі Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло клопотання та документи стосовно невідкладного відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від батька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення їх батьківських прав.З наданих документів з`ясовано, що на адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі 03.09.2023 від сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , з вікна 8-го поверху випала малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дитина знаходилася вдома з малолітнім братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без дорослих. Мати дітей характеризується сусідами негативно.

Відповідно до довідки № 18085 від 03.09.2023 КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у важкому стані була доставлена в відділення екстреної травматологічної та хірургічної допомоги.

З метою належного реагування на зазначене повідомлення, співробітниками Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно із представниками сектору ювенальної відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області невідкладно був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня».

По приїзду співробітниками з`ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .Відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з`ясувати на час перебування за адресою не було змоги.Батьком малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Зі слів ОСОБА_1 стало відомо, що вона проживає з дітьми за адресою: АДРЕСА_3 , не працює, знаходиться на утриманні своїх батьків, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 розповіла, що її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебували у бабусі з дідусем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Малолітні діти знаходилися вдома самі, без дорослих, так як бабуся, ОСОБА_7 , пішла до магазину.В ході бесіди ОСОБА_1 , відповідаючи на запитання, поводилася агресивно, то сміялася, то розповідала про щось стороннє.Батько малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що не проживає з родиною більше року, але спілкується.

Представниками Служби у справах дітей Одеської міської ради обстежено житлово- побутові умови проживання малолітніх дітей у бабусі та дідуся за адресою: АДРЕСА_1 . З`ясовано, що квартира потребує ремонту, повітря важке, відсутні необхідні меблі. Так, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 спить з дідусем на підлозі.Також, стало відомо, що малолітні діти більший час проживають з бабусею та дідусем.Мати не працює, не має чим годувати дітей та привозить їх до своїх батьків.

Дідусь, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначив та написав, що просить влаштувати онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає з ним та його дружиною, ОСОБА_7 , до державного закладу. Мати, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не працює, перебуває на його утриманні. Бабуся дітей, ОСОБА_7 , інвалід II групи, сам він працює і їм важко доглядати за маленькими дітьми. І так сталося, що 03.09.2023 малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , випала з вікна.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги зазначені обставини, вік дитини, бригадою швидкої медичної допомоги малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було доставлено до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 "Сонечко".

Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження № 430 від 05.09.2023 року «Про заходи щодо захисту прав та інтересів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою суду від 18.09.2023р відкрито загальне позовне провадження, призначено судове засіданні по справі.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляд по суті цивільну справу.

Протягом розгляду справи, судові засідання відкладались: за клопотанням відповідачів, які лише у судовому засіданні отримали копію позову; у зв`язку із закриттям підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

ІІІ. Позиції сторін

В судовому засіданні представник позивача Пересипської районної адміністрації ОМР в особі органу опіки та піклування - Дмитрієва Т.П.підтримала позовну заяву у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Зазначила, що підставою відібрання дітей від батьків є ч.1 ст. 170 Сімейного кодексу України, оскільки залишення дітей у батьків є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, мати не працює, діти більшу частину часу заходяться із батьками відповідачки.

Відповідач ОСОБА_1 з`явившись до судового засідання, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що одна виховує своїх дітей, їй допомагають батьки, іноді вона виходила на роботу, однак діти маленькі, тому влаштуватись на постійну роботу вона поки не має змоги. Вона любить своїх дітей, займалася їх вихованням, піклувалась про їх здоров`я, діти проходили всі необхідні медичні огляди, привиті. Діти більшу частину часу знаходяться з нею, а не з її батьками, проживаючи за адресою: АДРЕСА_3 , в трикімнатній квартирі, у дітей окремі ліжка, діти забезпечені всім необхідним, однак органи опіки та піклування навіть не оглянули її місце проживанні з дітьми. В той день, коли її дочка випала з вікна, діти дійсно перебували у її батьків, оскільки вона займалась прибиранням своєї квартири, та відвезла дітей до батьків. Про наявність порушеної відносно неї кримінальної справи, їй нічого не відомо, її не викликали до органів прокуратури. Випадок, який стався з її дочкою, став для всієї сім`ї великим шоком, коли їй повідомили, вона одразу поїхала до лікарні, та перебувала із донькою, доки не захворіла, і лікар не пустив її хвору до дитини. За цей час, органи опіки забрали її сина, взагалі безпідставно, просила допитати її батька в якості свідка по даній справі, для встановлення причин написання ним заяви, якою він просив влаштувати її сина до дитячого будинка. У дитячому будинку до дітей її тривалий час взагалі не пускали, зазначали що таке розпорядження надано органом опіки та піклування, вона змогла тільки передавати речі, продукти харчування, іграшки, лише у січні 2024 року їй надали можливість побачити дітей, до цього часу дітей відвідували бабусі, відповідач ОСОБА_5 . Діти були дуже раді її бачити, син запитував, коли вона їх забере.

Відповідач ОСОБА_5 , з`явившись до судового засідання, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що не проживав разом із ОСОБА_1 , станом на дату тієї події, яка сталася з його донькою. Він працює неофіційно, допомагав утримувати доньку, по мірі можливості. У дитячому будинку дітей від відвідує, діти бажають додому, плачуть. Також, дітей відвідують бабусі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей ОМР - Остапенко І.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, та на полягала на задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_8 , з`явившись до судового засідання, пояснив що 03.09.2023 року зранку пішов на роботу, з малолітніми дітьми залишилась його дружина. Діти попросила морозива, тому його дружина пішла до магазину, дітей залишила самих, коли повернулась побачила, що ОСОБА_9 грається, а ОСОБА_10 не було, коли вона увійшла на кухню, то побачила відкрите вікно, і зрозуміла що сталося, одразу побігла на вулицю, викликали швидку. Його онуки не проживали з ними постійно, вони проживали із матір`ю ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 . Іноді донька привозила онуків, тоді вони їй допомагали. Заяву від 03.09.2023 року про влаштування онука ОСОБА_9 до Служби він писав під певним тиском зі сторони працівників органів опіки, які йому повідомили, що у будь-якому випадку заберуть онука, він перебував у шоці від тієї події що сталася з онукою. Його донька гарна мати, піклується про дітей, слідкує за їх здоров`ям, враховуючи вік дітей, вона не має можливості працювати повний робочий день. Він допомагає доньці матеріально. Батько ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , по мірі можливості допомагає утримувати свою доньку.

Судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, згідно ч.1 ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про народження від 18.01.2019 № 279. Батьком ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_13 .

Також, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про народження від 01.02.2022 № 360. Батьком ОСОБА_6 , зазначений відповідач ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак проживає із малолітніми дітьми за адресою АДРЕСА_3 . Батько дитини ОСОБА_2 з родиною не проживає.

03.09.2023 від сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення до Служби у справах дітей Одеської міської ради про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , з вікна 8-го поверху, випала малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дитина знаходилася вдома з малолітнім братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без дорослих.

Відповідно до довідки № 18085 від 03.09.2023 КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , була доставлена у відділення екстреної травматологічної та хірургічної допомоги, та госпіталізована до відділення.

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 від 03.09.2023 року, обстежено житлово - побутові умови проживання малолітніх дітей у бабусі та дідуся за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що дитина ОСОБА_3 здоровий. Дідусь повідомив, що донька постійно залишає у них онуків. Їм важко впоратися, малолітня онука випала з вікна 8-го поверху, наразі в лікарні у важкому стані. Дитина випала з вікна, коли діти була вдома удвох. Бабуся дітей залишила самих вдома, мати вчора залишила дітей на них. Бабуся дітей, ОСОБА_7 , інвалід II групи, дідусь працює, рідко буває вдома. Дитина спить з дідусем на полу, ліжко відсутнє.

Заявою від 03.09.2023 року начальнику Служби у справах дітей Одеської міської ради, ОСОБА_8 просить влаштувати онука ОСОБА_3 , який проживає із ним, та його дружиною. Мати дитини не працює, перебуває на їх утриманні. Його дружина інвалід 2 групи, він працює, важко доглядати двох дітей.

Матеріали справи містять пояснення від 03.09.2023 року, відібрані від відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , згідно яких:

- ОСОБА_5 пояснив, що не проживає з родиною біля року, спілкується із донькою, приходить в гості, допомагає як виходить. Коли він був на базарі, йому повідомили що його донька випала з вікна, він відразу побіг додому, а потім разом із матір`ю в лікарню.

- ОСОБА_1 пояснила, що проживає з дітьми за адресою: АДРЕСА_3 . На вихідні приїхала разом із дітьми до батьків, та залишила дітей на ніч. 03.09.2023 року зателефонував батько і розповів, що її донька випала з вікна, коли бабуся пішла до магазину, а він був на роботі. Діти залишилися самі. Зі слів ОСОБА_1 вона не працює, її утримують батьки. Вона не вживає наркотичні та алкогольні речовини.

Згідно Акта обстеження житлових умов від 03.09.2023 року, за адресою: АДРЕСА_4 , квартира двох кімнатна, потребує ремонту. В наявності ліжко де спить бабуся, маленьке дитяче ліжко в одній кімнаті, в іншій кімнаті дідусь з онуком сплять на підлозі. повітря важке, відсутні необхідні меблі. Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 спить з дідусем на підлозі. Малолітні діти більший час проживають з бабусею та дідусем. Мати не працює, не має чим годувати дітей та привозить їх до своїх батьків.

Малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було доставлено до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 "Сонечко" - 03.09.2023 року, що підтверджується листом КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 "Сонечко" Одеської місткої ради від 04.09.2023 № 855.

Клопотанням від 04.09.2023 № 08/8679 Служба у справах дітей Одеської міської ради звернулась до Голови Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про невідкладне відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.

Згідно розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.09.2023 року №430р: відібрано малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.

Листом КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» від 08.09.2023 року №104320-с, адресованим на адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була госпіталізована до відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Доставлена бригадою швидкої медичної допомоги у зв`язку з падінням з 8-го поверху. Діагноз: Кататравма. Важка поєднана краніо - торако-скелетна травма. Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступнею. Пластинчатий субдуральний крововилив в лобній та скроневій області зліва. Лінійний перелом лівої тім`яної кістки з розповсюдженням на потиличну кістку, піраміду правої скроневої кістки, основу ЗЧЯ. Забій S7, S8 правої легені та S6, S9, S10 лівої легені. Переломи верхньої гілки лівої лонної кістки. Множинні забої, садна тулуба, кінцівок.

Згідно листа Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 від 26.12.2023 №60.7/3401, слідчим відділенням проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023163490000611 від 04.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК країни (злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною), відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно листа КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» Одеської міської ради від 12.01.2024 року №27, мати дітей ОСОБА_1 приходила до будинку дитини декілька разів, надавала документи для оформлення перепустки, але оскільки відносно ОСОБА_1 було відкрито кримінальну справу, та відповідно до рекомендацій психолога, їй не було надано дозвіл на відвідування дітей, до з`ясування всіх обставин. 06.09.2023 року мати передала дітям йогурт, банани та сік. 19.10.2023 року мати передала дітям солодощі, іграшки та одяг. 11.01.2024 року матері було надано перепустку на відвідування дітей, в цей же день мати спілкувалася зі своїми дітьми. Батько відвідував свою доньку 30.11.2023 року та 21.12.2023 року. Дітей періодично відвідують бабусі з боку матері, та з боку батька.

Випискою КНП «Дитяча міська поліклініка №1» Одеської міської ради із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 від 25.09.2023 року підтверджується, що малолітня соматично здорова.

Випискою КНП «Дитяча міська поліклініка №1» Одеської міської ради із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 27.09.2023 року підтверджується, що малолітній соматично здоровий.

Відповідачем ОСОБА_1 надано суду медичні документи в підтвердження того, що як малолітній ОСОБА_3 , так і малолітня ОСОБА_4 , перебували на медичному обліку, були щеплені за встановленим графіком.

Як зазначено в ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них, та на піклування батьків.

Статтею 12 «Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом ст. ст. 151, 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Згідно з приписами частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У такому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

За ч. 2 ст. 170 СК у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування має право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У такому разі орган опіки та піклування зобов`язаний у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

За даних обставин, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності зазначених у ст. 170 СК України підстав для відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у відповідачів, зокрема доказів того, що залишення малолітніх дітей у батьків є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання.

В обґрунтування вимог відібрання дітей позивачем наведено лише подію, що сталася із малолітньою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , під-час перебування її за місцем проживання батьків відповідачки ОСОБА_1 , а також факт того що за місцем мешкання бабусі та дідуся існують неналежні умови для проживання малолітніх дітей.

Суд констатує, що доказів вини відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у події, що сталася із малолітньою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 - випала з вікна 8 поверху, суду не надано. На час події малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували за місцем проживання батьків своєї матері: АДРЕСА_4 , бабуся ОСОБА_7 тимчасово відлучилась до магазину, залишивши дітей в квартирі без нагляду. Ні матір, ні батько, на час події, не перебували в квартирі АДРЕСА_5 . Батько із сім`єю на той час близько року не проживав, періодично відвідував свою доньку, а мати залишила дітей своїм батькам, лише за день до події, яка відбулась із малолітньою ОСОБА_4 .

Дійсно, згідно листа Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 від 26.12.2023 №60.7/3401, слідчим відділенням проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023163490000611 від 04.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК країни (злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною), відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, суд виходить із того, що проведення досудового розслідування, не свідчить про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, вирок суду з приводу події що сталася 03.09.2023 року із ОСОБА_14 - відсутній.

Окрім того, за наявними в матеріалах справи доказами, обстеження умов для проживання малолітніх дітей проводилося за місцем мешкання дідуся та бабусі малолітніх дітей, за адресою: АДРЕСА_1 , де вони іноді перебували. За місцем їх постійного мешкання із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 , обстеження умов для проживання малолітніх дітей не проводилося, а тому неможливо дійти висновку про те, що діти постійно перебували та проживали у неналежних для них умовах, тобто позивачем не доведено таких обставин. В свою чергу, суд констатує, що у судовому засіданні ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу позивача на те, що ним не проводилось обстеження житлових умов за її адресою проживання, навіть просила провести таке обстеження.

Також, позивачем не надано негативних характеристик на відповідачів, раніше відповідачі ніколи не притягувались до будь-якої відповідальності, у тому числі за неналежне виконання ними батьківських обов`язків щодо виховання та догляду за дітьми.

В свою чергу, доводи викладені батьком відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_8 у заяві від 03.09.2023 року, яку він писав одразу після події із малолітньою ОСОБА_4 , спростовані ним же у судовому засіданні, в якості свідка.

Суд зазначає, що за п. 8 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров`я проводить оцінку рівня безпеки дитини. У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров`ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров`я для обстеження стану її здоров`я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована відповідно до п. 31 цього Порядку. Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об`єднаної територіальної громади клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення. У разі надходження та підтвердження інформації про загрозу життю або здоров`ю дитини, яка проживає на території села, селища, виконавчий орган відповідної сільської, селищної ради протягом одного календарного дня приймає рішення про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, забезпечує її тимчасове влаштування та в день відібрання дитини письмово повідомляє про це службі у справах дітей. Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав. У разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за місцем проживання сім`ї для надання соціальних послуг сім`ї. Результати проведеної центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді роботи враховуються службою у справах дітей під час підготовки висновку про доцільність поновлення або позбавлення батьків батьківських прав. Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Крім цього суд звертає увагу на Лист Державного Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 24 лютого 2010 року № 4.1/6-49/630 «Щодо застосування законодавства України (ст. 170 СК) при відібранні дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав», в якому зауважено, що за ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини. Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов`язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав. У виняткових випадках рішення про негайне відібрання дитини від батьків має право постановити орган опіки та піклування. Виняткові обставини при цьому можуть полягати у загостренні хвороби батьків, наявності у дитини тяжких тілесних ушкоджень, крайньому виснаженні дитини внаслідок недостатнього харчування чи виснажливої праці тощо. У вказаних випадках дитина потребує негайної медичної допомоги в умовах стаціонару. Таким чином, відібрання дитини за рішенням органу опіки та піклування є тимчасовим засобом захисту прав дитини. Тривалим засобом захисту прав дитини є рішення суду. Якщо суд відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав чи позову про відібрання дитини, рішення органу опіки та піклування про відібрання дитини має вважатися таким, що втратило чинність, а дитина має бути повернута тому, з ким вона проживала. Якщо ж протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини не усунуті причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» до основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відноситься створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї та виховання й утримання дітей за принципом родинності.

Згідно із ст. 9 «Конвенції про права дитини» держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому за принципом № 6, закріпленим у «Декларації про права дитини» від 20 листопада 1959 року, вбачається, що малолітня дитина не повинна бути розлучена із своєю матір`ю, окрім випадків, коли є виключні обставини, що свідчать про необхідність розлучення з матір`ю.

Згідно із ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на повагу до свого … сімейного життя… Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України», яке набуло статусу остаточного 18 березня 2009 року, було визнано порушення ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а саме: було доведено відсутність необхідності у демократичному суспільстві на втручання у здійснення права на повагу до свого сімейного життя.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року по справі №214/1048/15-ц зазначив, що відповідно до практики ЄСПЛ, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Суд виходить із того, що найкращим для малолітніх дітей є їх проживання в рідній сім`ї.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , незважаючи на окреме проживання, люблять своїх малолітніх дітей, які в свою чергу також прив`язані до батьків. Судом не встановлено обставин, які є перешкодою для залишення дітей під опікою батьків, так само встановлення державної опіки над дітьми не виправдовується станом їх фізичного або психічного здоров`я.

Матеріали справи містять докази тому, що малолітні діти були вчасно поставлені їх матір`ю ОСОБА_1 на медичний облік у лікаря, у встановлені строки щеплені, тобто мати слідкувала за станом здоров`я дітей. На час відібрання, малолітній ОСОБА_3 був здоровий, що також підтверджується Випискою КНП «Дитяча міська поліклініка №1» Одеської міської ради із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.09.2023 року. Щодо малолітньої ОСОБА_4 , то випискою КНП «Дитяча міська поліклініка №1» Одеської міської ради із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25.09.2023 року також підтверджується, що малолітня соматично здорова.

Порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дитини посилається позивач, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідача ОСОБА_1 , а також враховуючи, що відібрання дитини від матері може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров`я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах, - суд не вбачає підстав для відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.

В свою чергу, позивачем взагалі не надано доказів та не обґрунтовано підстав для відібрання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від батька ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, суд зауважує, що належних та допустимих доказів небезпеки для здоров`я, життя та морального виховання малолітніх дітей, у разі залишення їх з відповідачами, достатніх для задоволення позовної заяви, позивач не надав, тому у задоволенні позову про відібрання малолітніх дітей необхідно відмовити.

Так само, не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідачів аліментів, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої вимоги про відібрання малолітніх дітей, без позбавлення батьківських прав, в задоволенні якої відмовлено.

Судові витрати віднести за рахунок держави, відповідно до п.14 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських права та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.01.2024р.

Суддя: К.О. Далеко