Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/8656/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_2 , діюча на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2022 року при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2020, 2021 та 2022 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних позовних вимог представник позивача вказує, позивачу з 2017 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». В подальшому, 28.03.2023 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією розписки-повідомлення. На заяву позивача про застосування при розрахунку пенсії за віком середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідач листом від 18.04.2023 відмовив у такому застосуванні, обґрунтовуючи тим, що позивача було переведено з одного виду пенсії на інший згідно ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і тому при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, тобто врахована середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована на коефіцієнти. Позивач не погоджується з вказаною позицією відповідача, оскільки у даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, а тому показник середньої заробітної плати повинен враховуватись відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто застосовується середня заробітна плата за 2020-2023 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
22.05.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що з 28.03.2023 за заявою позивача та долученими документам його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком при страховому стажі 40 років 4 місяці 24 днів (стаж враховано по 30.11.2021). При обчисленні пенсії позивача за віком врахована середня заробітна плата за 2014-2016 рр. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (із змінами), що передбачено п. 4-3 розділу ХV Закону. Оскільки позивач з 14.02.2017 отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексовано відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058. Позивач не має законних підстав для призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки.
22.05.2023 року позивач до суду надав відповідь на відзив, в якій вказує, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для врахування при переведенні з одного виду пенсії на інший середньомісячного заробітку відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування спростовується судовою практикою Верховного Суду з аналогічних питань, зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17.
15.05.2023 року на виконання ухвали суду від 05.05.2023 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало суду копію матеріалів пенсійної справи позивача.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 з 14.02.2017 року призначена пенсія за вислугу років докеру-механізатору, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( а.с. 20).
28.03.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою № 2603 про перехід на інший вид пенсії - за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
30.03.2023 рішенням Центрального ОУ ПФУ в м. Одесі № 951060858861 ОСОБА_1 з 28.03.2023 року переведено із пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. ( а.с. 21)
28.03.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення йому пенсії за віком із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки. (а.с.17-18)
18.04.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області листом № 8738-7926/Д-02/8-1500/23 повідомило позивача, що згідно ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки позивач з 14.02.2017 отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону. ( а.с. 19)
Вважаючи бездіяльність відповідача у застосуванні середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки при обчисленні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV протиправною бездіяльністю, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі по тексту - Закон № 1058-ІУ), яким визначено, зокрема
- за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. ( частина перша статті 9 Закону №1058-ІV);
- особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. ( стаття 10 Закону № 1058-ІУ);
- заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. ( частина друга статті 40 Закону №1058-IV);
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. ( частина 3 ст. 45 Закону № 1058-ІУ).
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років. ( пункти 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV)
VI. Оцінка суду.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, позивачу первинно у 2017 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту « г» статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII ( далі Закон № 1788-XII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Так, абзацом першим пункту "г" статті 55 Закону № 1788-XII передбачено право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Як вбачається з рішення Центрального ОУ ПФУ в м. Одесі № 951060858861, то ОСОБА_1 з 28.03.2023 року перераховано пенсію у зв`язку з переведенням пенсії за вислугу років, призначену за нормами Закону України « Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Відтак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа №720/208/17), від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що при обчисленні пенсії позивача внаслідок переведення з одного виду пенсії на інший відповідач протиправно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина друга статті 40 Закону № 1058-ІV, а тому наявні підстави для визнання таку бездіяльність протиправною.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, беручи до уваги релевантну практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити позивачу обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, починаючи з 28 березня 2023 року, та виплатити недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № ПН1303 від 28 квітня 2023 р.
З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2022 року при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2020, 2021 та 2022 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. шістдесят коп.) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
The court decision No. 116804321, Odesa District Administrative Court was adopted on 05.02.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 420/8656/23. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: