Court ruling № 116803620, 05.02.2024, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 лютого 2024 року Київ№ 320/30087/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві та Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві та Державної судової адміністрації України, у якому позивачка просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачці за період з 01.01.2021 по 01.09.2023, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270, 00 грн., на 01.01.2022 у розмірі 2481, 00 грн. та на 01.01.2023 2684, 00 грн.;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди позивачці за період з 01.01.2021 по 01.09.2023, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270, 00 грн., станом на 01.01.2022 - 2481, 00 грн., а на 01.01.2023 у розмірі 2684, 00 грн.;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 01.09.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102, 00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві нарахувати та виплатити позивачці суддівську винагороду, починаючи з 01.01.2021, обчисливши її розмір, виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270, 00 грн., у 2022 році у розмірі 2481, 00 грн. та у 2023 році у розмірі 2684, 00 грн. з урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника Державної судової адміністрації України надійшов до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначав, що оклад судді складається з розрахункової величини "прожиткового мінімуму для працездатних осіб", розмір якого встановлюється на 1 січня календарного року виключно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, та відповідного коефіцієнту (множника), який залежать від інстанції. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не дає визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не вказує нормативно-правового акта, яким необхідно керуватись для визначення розміру такої величини. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду.

У відзиві відповідачем також заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

Клопотання мотивоване тим, що Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проєкту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проєкту Державного бюджету України. Для підготовки проєкту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у терміни, визначені Міністерством фінансів України. Тобто Міністерство фінансів України доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки бюджетних пропозицій та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету. Відтак, питання виділення з державного бюджету бюджетних коштів вирішується тільки Міністерством фінансів України.

У частині мотивів залучення Кабінету Міністрів України, як третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, представник відповідача посилався на вимоги статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Вирішуючи клопотання, суд виходив із такого.

Згідно із частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У частині четвертій статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно із частиною п`ятою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Із аналізу наведених норм статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі як третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов`язки особи, при цьому суду слід чітко з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у цій справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Заявником не обґрунтовано, яким чином рішення суду, що буде ухвалено у цій справі, може вплинути на права, законні інтереси та обов`язки Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.

Суд зазначає, що відносини між Державною судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України щодо надання бюджетних асигнувань, затвердження і виконання кошторису тощо за своєю правовою природою є бюджетними правовідносинами, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), та які безпосередньо не стосуються спірних правовідносин і не впливають на виконання рішення суду за результатом розгляду цього спору.

Відтак, ураховуючи приписи статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України та предмет спору, суд уважає, що у зв`язку з прийняттям судового рішення в цій справі, Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України, не буде наділено новими правами чи покладено на них нового обов`язку, або змінено їх наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для залучення таких осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Бюджетні правовідносини, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача, що свідчить про відсутність підстав для залучення вказаних суб`єктів до участі у цій справі.

Керуючись статтями 9, 49, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання Державній судовій адміністрації України про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.