Decision № 1167973, 22.11.2007, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.11.07 Справа№ 11/370

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.

По справі:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телеграфної апаратури”, м.Львів

До: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галфакс”, м.Львів

про стягнення 2412,14грн.

Представники:

від позивача: Куксою-предст. Доручення б/н від 22.11.2007року

від відповідача: не з»явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телеграфної апаратури” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Галфакс” 2412,14грн. боргу.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

13.08.2002року між сторонами було укладено договір № 438 відповідно до п. 1.1. якого Замовник ( відповідач по справі) доручає, а Виконавець (позивач по справі) виконує роботи виготовленню 30 штук підсилювачів К1.

Відповідно п. 2.1 договору вартість виготовлення 30 штук підсилювачів К1 по даному договору становить 67500,00грн., на підставі структури ціни (додаток № 1), що є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до протоколу узгодження до Договору № 438 від 13.08.2002року від 17.12.2002року пункт 2.1 договору було викладено в такій редакції: „Вартість підсилювачів К1 по даному договору становить 101250грн. на підставі структури ціни (додаток № 1), що є невід’ємною частиною даного договору.

На підставі договору виконавець виготовив та передав Замовнику підсилювачі на загальну суму 96750,00грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 33 від 02.09.2002року № 50/48 від 13.12.2002року, № 7 від 20.02.2003року та № 8 від 20.02.2003року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться на підставі акта здачі-приймання робіт на протязі 10-ти днів після його підписання.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовну заяву підтвердженою матеріалами справи та такою що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору № 438 від 13.08.2002року позивач виконав на замовлення відповідача роботи по виготовленню 30-ти штук підсилювачів К1 на загальну суму 96750,00грн. Факт виготовлення підтверджений актами здачі-приймання робіт № 33 від 02.09.2002року № 50/48 від 13.12.2002року, № 7 від 20.02.2003року та № 8 від 20.02.2003року.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У п. 2.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться на підставі акта здачі-приймання на протязі 10-ти днів після його підписання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Однак в порушення умов договору станом на 23.10.2007року заборгованість відповідача перед ВАТ „ЛНДІ ФТА” становить 1664,00грн.

У п. 1 прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004року.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на викладене, відносини, які виникли на підставі Договору продовжують існувати після 1 січня 2004року, а отже на них поширюються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003року.

У ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

12.04.2005року між ВАТ „ЛНДІ ФТА” та ТзОВ „Гал факс” було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 1664,00грн. Таким чином, 12.04.2005року перебіг строку позовної давності було перервано.

21.09.2007року відповідачу було пред’явлено вимогу про сплату заборгованості, яка була залишена без задоволення та реагування.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом. Обраховані таким чином сума інфляційних втрат та 3% річних становить відповідно 602,37грн. та 145,77грн.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не представив.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галфакс”, м.Львів, Винниченка, 4 (код ЄДРПОУ –13803835) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телеграфної апаратури”, м.Львів, вул. С.Смаль-Стоцького, 1 (код ЄДРПОУ 14308061) 1664,00грн. основного боргу, 602,37грн. інфляційних, 145,77грн. річних, 102,00грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя Сало І.А.