Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 рокуСправа №160/29500/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ "Виналь" за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Космічна, 1-В. За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.09.2023 року №3265/04-36-09-01/41146771 "Про результати фактичної перевірки ТОВ "Виналь" код ЄДРПОУ 41146771", яким встановлено порушення п.85.2, 85.4 ст.85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки (інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв), а також відмовлено працівникам ГУ ДПС у Дніпропетровській області у допуску до моніторингу показників лічильників води та енергоносіїв для проведення перевірки щодобових витрат при виробництві алкогольних напоїв. На підстав висновків акту про результати фактичної перевірки ТОВ "Виналь", відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20, яким застосовано до товариства штрафну санкцію у розмірі 2 040 грн. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 28.11.2023 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків сформовано податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20 на суму грошових зобов`язань 2 040 грн., яке направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 30.10.2023 року, та отримано позивачем 01.11.2023 року. У ході фактичної перевірки з метою проведення інвентаризації та хронометражу господарських операцій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, марок акцизного податку, тари, матеріалів для укупорки, з 07.09.2023 р. по 15.09.2023 р. (строк проведення хронометражу), у ТОВ "Виналь" затребувано необхідні дозвільні та первинні документи, згідно із вимогою, яка отримана його представником за довіреністю Грищенко М.О. 07.09.2023 року, які надані з листом товариства від 15.09.2023 року № 979, окрім документів, які містять інформацію щодо залишків та використання тари та матеріалів для укупорки.
Крім того відповідач вказує, запитувати необхідні для здійснення перевірки документи є правом контролюючого органу, натомість надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки - є саме обов`язком суб`єкта господарювання, який виникає після початку перевірки та не залежить від наявності вимоги про надання/витребування таких документів контролюючим органом. В ході фактичної перевірки, бухгалтерські довідки щодо залишків тари, матеріалів для укупорки не надані та не забезпечено проведення відповідної інвентаризації. Облік, зберігання, використання пляшок, ковпачків та інших ТМЦ безпосередньо пов`язано з предметом проведеної фактичної перевірки відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України. Таким чином відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений законодавством України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Ухвалою суду від 30.11.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
До суду 05.12.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що інформація щодо залишків пляшки та матеріалу для укупорки, рівно як показники лічильників електро та водопостачання не відноситься до обігу підакцизного товару. Отже запит який здійснений контролюючим органом поза приписами ПК України є неправомірним та таким, що не породжує жодних правових наслідків. А дії посадових осіб вважаються такими, що здійснені з перевищенням повноважень. Запитуючи вказану інформацію контролюючий орган фактично підміняє поняття, фактичної перевірки на документальну. Адже, фактична перевірка, на відміну від документальної обмежена місцем провадження господарської діяльності, що перевіряється, тобто певною адресою. Отже, отримувати інформацію про залишки товарів на підприємстві контролюючий орган не має права. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених в ньому.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ТОВ "Виналь" (код ЄДРПОУ 41146771) знаходиться на обліку Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі п.19-1.1.1, 19-1.14, 19-1.1.15, 19-1.1-16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19.1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (зі змінами), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №4090-п від 06.09.2023 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "Виналь" (код ЄДРПОУ 41146771) за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Космічна, буд.1В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності який буде перевірятись: згідно із ст.102 ПК України. Перевірку розпочати з 07.09.2023 року, тривалістю не більше 10 діб.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №4090-п від 06.09.2023 року та направлень на перевірку від 07.09.2023 року №5444, №5445 та №5446, проведено фактичну перевірку ТОВ "Виналь" за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Космічна, буд.1В.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 18.09.2023 №3265/04-36-09-01/41146771, яким встановлено порушення п.85.2, 85.4 ст.85 ПК України.
09.10.2023 року позивач звернувся до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області із запереченнями на акт фактичної перевірки.
Висновком "Про розгляд заперечень" від 27.10.2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області дійшло висновку, що висновки "Про результати фактичної перевірки ТОВ "Виналь" є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі акту перевірки від 18.09.2023 року №3265/04-36-09-01/41146771, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 30.10.2023 року сформувало оскаржуване податкове повідомлення-рішення №982/32-00-07-08-20, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафу) до ТОВ "Виналь" у сумі 2 040 грн.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки.
В силу п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5).
Згідно із абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно із п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Таким чином, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Як вбачається з матеріалів справи, в наказі про проведення фактичної перевірки №4090-п від 06.09.2023 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: "На підставі п.19-1.1.1, 19-1.14, 19-1.1.15, 19-1.1-16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19.1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755/VI, із змінами та доповненнями".
Так, Верховний Суд у своїх постановах від 11 липня 2023 року у справі №240/959/20, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17 зауважив, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.
Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 06.12.2023 р. по справі №500/1429/22.
Дослідивши зміст наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4090-п від 06.09.2023 року, суд доходить висновку, що з його змісту є за можливе встановити підставу для проведення перевірки з тих, які визначені п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Зокрема, як вже зазначалося, у вказаному наказі зазначено "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального".
На переконання суду вказане свідчить про те, що призначення перевірки у даному випадку зумовлено здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що контролюючий орган дотримався вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого його посадові особи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.09.2023 р. по справі №380/7760/20.
З урахуванням зазначеного, в цьому випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого наказу №4090-п від 06.09.2023 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Виналь".
За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, з урахуванням відсутності у наказі фактичних підстав для проведення перевірки.
Щодо застосування штрафної санкції в розмірі 2 040 грн. за порушення п.85.2 п.85.4 ст.85 ПК України, суд зазначає наступне.
Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.
Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.
Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Так правові висновки Верховний Суд формував неодноразово у своїх постановах, зокрема й у постанові від 12 липня 2023 року у справі №380/5557/22.
У постанові ж від 23 березня 2023 року у справі №580/9734/21 Верховний Суд вказав:
"Наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.
Колегія суддів зазначає, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати".
З матеріалів справи судом встановлено, що письмовою вимогою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.09.2023 року позивачу запропоновано надати:
- договори на закупівлю та реалізацію підакцизних товарів;
- прибуткові та видаткові накладні на підакцизні товари, ТТН тощо;
- інформацію щодо отримання/використання спиртів при виробництві алкогольних напоїв;
- документи, що підтверджують придбання сировини для виробництва алкогольних напоїв та/або її виготовлення на власному виробництві;
- дані бухгалтерського обліку, документи первинного обліку щодо зберігання та руху спирту етилового, визначених Інструкцією з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009 року № 264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за №591/16607;
- дані бухгалтерського обліку щодо залишків алкогольних напоїв, тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
- дані бухгалтерського обліку щодо залишків МАП, дотримання вимог стосовно зберігання марок акцизного податку, визначеного Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, зі змінами;
- документи що підтверджують списання втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом;
- документи, які підтверджують обсяги виробництва алкогольних напоїв, використаного спирту, тари, матеріалів для укупорки, маркам акцизного податку;
- показники щодобових витрат енергоносіїв та води, що використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
- інші підтверджуючі документи, які стосуються предмету перевірки.
Листом від 15.09.2023 року №979 позивачем надано копії наступних документів:
- копію актів про відвантаження та приймання спирту за період з 07.09.2023 року по 15.09.2023 року, копії договорів з цими контрагентами;
- копії ТТН та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції за період з 07.09.2023 року по 15.09.2023 року;
- копії вимог на відпуск спирту у виробництво за період з 07.09.2023 року по 15.09.2023 року;
- копії змінних звітів (Звітів виробництва за зміну) та копії накладних на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції з 07.09.2023 року по 15.09.2023 року;
- наказ №07/09-1 від 07.09.2023 року "Про проведення інвентаризації";
- акт №15 від 08.09.2023 року інвентаризації водно-спиртової суміші в цеху приготування горілчаних виробів;
- акт №9 інвентаризації спирту від 08.09.2023 року;
- акт інвентаризації готової продукції на 08.09.2023 року за адресою: м.Синельникове, вул.Космічна, 1-В;
- акт інвентаризації марок акцизного податку на 08.09.2023 року.
Згідно із висновком акта перевірки від 18.09.2023 р. №3265/04-36-09-01/41146771 позивачем на запит перевіряючих не було надано: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документів які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв; інформацію та показників щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
Разом з тим, суд звертає увагу, що законодавцем закріплено право витребування контролюючим органом лише тих документів, які пов`язані з предметом перевірки, а також встановлена пряма заборона витребування контролюючим органом документів, витребування яких не передбачено приписами ПК України.
Передбачене приписами статті 122 ПК України порушення наявне в діях платника лише за умови наявності в діях складу порушення, предметом якого є документи, які пов`язані з предметом перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання позивачем законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизного товару за адресою: м.Синельникове, вул.Космічна, 1 в.
В свою чергу під час проведення перевірки контролюючий орган пропонував позивачу надати, зокрема, дані бухгалтерського обліку щодо залишків МАП, дані бухгалтерського обліку щодо залишків алкогольних напоїв, тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, документи, які підтверджують обсяги виробництва алкогольних напоїв, використаного спирту, тари, матеріалів для укупорки, маркам акцизного податку.
Відповідно до приписів пп.14.1.145 п.14.1 ст.14 ПК України, підакцизними товари (продукція) вважаються товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
З системного аналізу положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" можна зробити висновок, що виробництвом підакцизних товарів - відповідний технологічний процес, що забезпечує переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства. При цьому, обігом підакцизних товарів вважається - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля підакцизним відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, інформація щодо залишків пляшки та матеріалу для укупорки, так і показники лічильників електро та водопостачання не відноситься до обігу підакцизного товару.
Поряд з вказаним, зі змісту запиту вбачається, що останній містить підписи головних державних інспекторів, а саме: Г. Зимогляда, О. Артеменко та В. Панченко, тоді як відповідно до приписів пункту 73.3 статті 73 ПК України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Відтак, письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами пункту 73.3 статті 73 ПК України, а тому позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.
Крім того, з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що до позивача застосовано штраф у подвійному розмірі у сумі 2 040 грн. за ненадання у повному обсязі документів до перевірки за повторне порушення, за яке було застосовано штрафну санкцію податковим повідомленням-рішенням від 13.04.2023 року №281/32-00-07-08-20.
Проте, зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суму у справі №160/8973/23 та не мало статусу узгодженого, а відтак, відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.121.1 ст.121 ПК України.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також, суд зазначає, що у пункті 70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України, Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
У пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 040 грн. та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2 684 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №982/32-00-07-08-20, прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" (вул.Космічна, буд.1в, м.Синельникове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52500, код ЄДРПОУ 41146771) судові витрати по справі у розмірі 2 684 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
The court decision No. 116705437, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 22.01.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 160/29500/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: