Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2024 рокуСправа №160/24581/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 31.10.2023 року, просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ України в Рівненській області від 27.02.2023 року № 050750002303, Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 05.04.2023 року № 050750002303, Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 15.08.2023 року № 050750002303 про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області повторно розглянути його заяву від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до страхового стажу: періоду роботи з 18.08.1986 року по 15.02.2005 року, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він 20.02.2023 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява і документи були розглянуті Головним управлінням ПФУ в Рівненській області та яким винесено рішення від 27.02.2023 р. №050750002303 про відмову йому у призначенні пенсії за віком. 29.03.2023 року, він повторно звернувся із заявою та документами про призначення пенсії за віком, які було розглянуто вже Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області, рішенням якого від 05.04.2023 р. №050750002303 також було відмовлено у призначенні пенсії. 08.08.2023 року він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою та документами про призначення пенсії за віком, які було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області та яким 15.08.2023 року прийнято рішення № 050750002303 про відмову у призначенні йому пенсії. Позивач вважає спірні рішення протиправними, оскільки ним надано достатньо підтверджуючих документів про наявний трудовий стаж у спірний період, крім того зазначає, що працівник не може нести відповідальність за неправильність внесення записів до трудової книжки, а отже спірний період має бути врахований пенсійним органом до його страхового стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу надати до суду уточнену позовну заяву для суду та складу сторін, в якій зазначити позовні вимоги до всіх відповідачів, або виключити їх з кола відповідачів або зазначити їх в якості третіх осіб.
Ухвалою суду від 03.11.2023 року суду прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, після усунення позивачем 31.10.2023 року недоліків позовної заяви. Цією ж ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області.
На виконання вимог ухвали суду 22.11.2023 року до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заява позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області та прийнято рішення №050750002303 від 15.08.2023 року. За результатом розгляду заяви позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у нього необхідного страхового стажу визначеного ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, страховий стаж позивача склав 14 років 11 місяців 23 дні. За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зарахований період трудової діяльності з 18.08.1986 р. по 15.02.2005 р. згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 05.01.1985 року, оскільки запис внесений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: відтиск печатки, якою засвідчено запис про роботу не придатний для сприйняття змісту (стаж обчислено за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку). З огляду на викладене відповідач-3 вважає, що страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
08.12.2023 року до суду від відповідача-1 надійшов відав на позовну заяву в якому зазначено, що Головним управлінням ПФУ в Рівненській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача і долучені до заяви документи, та прийнято рішення від 27.02.2023 року № 050750002303 про відмову у призначенні пенсії на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж позивача становить 13 років. До страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 дата заповнення 05.01.1985 року, оскільки внесення відомостей про працівника виконано з порушенням вимог п.2.11-2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: на титульній сторінці трудової книжки ім`я по батькові не відповідає даним паспорта. Таким чином, враховуючи положення статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", немає підстав для призначення позивачу пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 30 років. Зважаючи на викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідачу-2 позов з додатками та ухвала суду від 03.11.2023 року доставлені до його електронного кабінету 26.09.2023 року та 06.11.2023 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-2 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяви, позицію відповідача-1 та відповідача-3, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 20.02.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності, заяву про призначення пенсії позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Рівненській області та прийнято 27.02.2023 року рішення №050750002303 про відмову в призначенні йому пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж роботи позивача становить 13 років.
За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 дата заповнення 05.01.1985 року, оскільки внесення відомостей про працівника виконано з порушенням вимог п.2.11-2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: на титульній сторінці трудової книжки ім`я по батькові не відповідає даним паспорта.
29.03.2023 року позивач вдруге звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності, заяву про призначення пенсії позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області та прийнято 05.04.2023 року рішення №050750002303 про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж роботи позивача становить 14 років 07 місяців 29 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 18.08.1986 року по 15.02.2005 року, оскільки відтиск печатки, якою засвідчено запис про роботу, не придатний для сприйняття змісту. Частково зараховано згідно із даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Для зарахування до страхового стажу періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про реорганізацію підприємства.
08.08.2023 року позивач втретє звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності, заяву про призначення пенсії позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області та прийнято 15.08.2023 року рішення №050750002303 про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж роботи позивача становить 14 років 11 місяців 23 дні.
За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 18.08.1986 р. по 15.02.2005 р. згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 05.01.1985 року, оскільки запис внесений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: відтиск печатки, якою засвідчено запис про роботу, не придатний для сприйняття змісту (стаж обчислено за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із даним Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст.24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності даним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
В силу статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і постанова КМУ №637 від 12.08.1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 05.01.1985 року встановлено, що в ній містяться наступні записи на підтвердження спірних періодів, а саме:
- запис № 9 - 18.08.1986 р. - прийнято на роботу оператором автоматизованого бетонного вузла 4 розряду. Наказ №96 від 18.08.1986 р.;
- запис № 12 - 14.03.1989 р. - переведено каменщіком 2 розряду. Наказ №44-к від 13.03.1089 р.;
- запис - №13 21.03.1989 р. - переведено мотористом 4 розряду. Наказ №52-к від 20.03.1989 р.;
- запис № 14 - 22.08.1989 р. - переведено оператором РБУ машини СБ-9. Наказ №177-к від 21.08.1989 р.;
- запис № 15 - 04.07.1990 р. - призначено старшим оператором. Наказ №143-к від 02.07.1990 р.;
- запис № 17 - 03.11.2003 р. - призначено майстром. Наказ №64-к від 03.11.2003 р.;
- запис № 18 - 08.01.2004 р. - переведено каменщіком. Наказ №1-к від 08.01.2004 р.;
- запис № 19 - 15.02.2005 р. - звільнено у зв`язку з ліквідацією підприємства. Наказ №1-к від 15.02.2005 р.
Відповідачі у спірних рішеннях не зараховували період з 18.08.1986 року по 15.02.2005 року до страхового стажу позивача, оскільки запис внесений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: відтиск печатки, якою засвідчено запис про роботу, не придатний для сприйняття змісту (стаж обчислено за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Так, вимоги щодо ведення трудової книжки та оформлення записів в ній, визначені в Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 р. №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (далі - Інструкція №58).
Згідно із п.1.1 розділу І Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до абз.3 п.п.2.4 розділу 2 Інструкції №58, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд звертає увагу, що на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для не включення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів.
Крім того, суд враховує посилання позивача на неможливість надання уточнюючої довідки з підстав ведення активних бойових дій на території селища Велика Новосілка Волноваського району Донецької області.
Так, за запит позивача стосовно надання архівної довідки для підтвердження стажу роботи останній звернувся до Комунальної установи "Великоновосілківського об`єднаного трудового архіву" Великоновосілківської селищної ради Донецької області, листом від 26.04.2023 року №Д-07-03/23-9 було повідомлено наступне:
"Документи з кадрових питань (особового складу) даного ліквідованого підприємства знаходяться на зберіганні в Комунальній установі "Великоновосілківський об`єднаний Трудовий архів", зареєстрованій за адресою: вулиця Шкільна, будинок № 42, селище міського типу Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, 85500. Запит на даний момент не може бути виконаним так як у зв`язку з активними бойовими діями, що відбуваються на території селища, документи тимчасово переміщені і доступ до них відсутній. Після появи можливості працювати з документами Ваш запит буде виконано".
Суд зазначає, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком, враховуючи, що останній має необхідний стаж, який підтверджується записами його у трудовій книжці.
В свою чергу, доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачами суду не надано, а тому спірні періоди безпідставно не взято до уваги пенсійним органом при обрахуванні його стажу роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачами неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду до загального стажу, а тому порушені права підлягають відновленню шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ПФУ України в Рівненській області від 27.02.2023 року № 050750002303, рішення Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 05.04.2023 року №050750002303 та рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 15.08.2023 року № 050750002303.
Як наслідок похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути позивача заяву від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоду роботи з 18.08.1986 року по 15.02.2005 року, з урахуванням висновків суду.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.
В силу із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
У період з 25.12.2023 року по 07.01.2024 року суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.02.2023 року № 050750002303 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.04.2023 року № 050750002303 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.08.2023 року № 050750002303 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.08.1986 року по 15.02.2005 року, та з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Олександра Борисенка, буд.7, м.Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 357,86 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, 83А, м.Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 357,86 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська області, 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 357,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
The court decision No. 116705433, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 08.01.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 160/24581/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: