Decision № 116646460, 30.01.2024, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

30 січня 2024 року №520/20299/23

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000305/2 від 13.06.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000319 від 13.06.2023 року

2) визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000321 від 13.06.2023 року;

3) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (код ЄДРПОУ 44324382) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 16992,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 40000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем до митниці під час оформлення вантажу було надано усі документи, котрі свідчать про правомірність визначення вартості товару за ціною договору та правильності числових значень, а тому оскаржувані рішення та картки відмови відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 02.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача - І.Манухіна, надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, відтак прийняті рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА", зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2021 (податковий номер 44324382). Основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 09.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (покупець) та RAJHANS TRADING FZCО (продавець) укладено контракт №RTF20230209.

Пунктом 1.1 Контракту визначено що, продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товар в кількості, асортименті і по цінам, вказаним в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 2.1. Контракту встановлено, що сторони погодили, що кількість товару має бути зазначена в інвойсах.

Відповідно до п. 3.1. Контракту продавець зобов`язується доставити товар покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі.

Згідно з п. 4.1. Контракту загальна сума контракту складається із сум всіх інвойсів, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктами 4.2., 4.3. Контракту встановлено, що валюта контракту Долар США. Валюта платежу вказується в інвойсі.

Відповідно до п. 4.4. Контракту ціна товару вказується в інвойсі.

09.07.2021 між Приватним підприємством "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та ТОВ "НОВАСФЕРА" (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №09/07-21, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.

За результатами придбання товару відповідно до укладеного Контракту №RTF20230209 від 09.02.2023, декларантом 12.06.2023 складено та подано до митного органу митні декларації №23UA807200007002U9 та №23UA807200006998U6, в яких самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту.

Так, 12.06.2023 року ТОВ "НОВАСФЕРА" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №23UA807200007002U9, в якій заявлений до декларування Товар - "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100%, поліестер, пофарбовано в різні кольори. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 75 (+/-10) г/м2: Fabric-159858м Виробник HAINING HUAYI TEXTILE CO., LTD Торговельна марка Artel Tex Країна виробництва CN - код товару 6006320090, що надійшов на адресу ТОВ "НОВАСФЕРА" за зовнішньоекономічним контрактом з RAJHANS TRADING FZCO, Near Sabka Bus Stand, PO Box # 42847, Deira Dubai - UAE.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч.2 ст.53 МК України надав до Харківської митниці наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 11.04.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJHANS230411 від 11.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №4703 від 05.06.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJHANS230411 від 11.04.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №RAJHANS230411 від 11.04.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF20230209 від 09.02.2023; договір про надання послуг митного брокера №09/07-21 від 09.07.2021; копія митної декларації країни відправлення №MRN23PL322010NU5XY3P1 від 05.06.2023; видаткова накладна №RAJHANS230411 від 11.04.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №RAJHANS230411 від 11.04.2023 (з перекладом); комерційна пропозиція №RAJHANS20230127 від 27.01.2023 (з перекладом); лист №05/22-3 від 22.05.2023 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №05/22-4 від 22.05.2023 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; лист №RAJHANS230411/1 від 11.04.2023 з інформацією від Продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №RAJHANS230411/2 від 11.04.2023 з інформацією від Продавця, що страхування не здійснювалося (з перекладом); лист №RAJHANS230411/3 від 11.04.2023 з інформацією від Продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); лист №RAJHANS230411/4 від 11.04.2023 з інформацією від Продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №RAJHANS230411/5 від 11.04.2023 з інформацією від Продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); прайс-лист №RAJHANS20230221/9 від 21.02.2023 (з перекладом); якісний опис №RAJHANS230411 від 11.04.2023 (з перекладом).

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору) у розмірі 30373,02 доларів США.

12.06.2023 Харківської митницею направлено декларанту повідомлення №409709, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо); каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом ДМС України від 01.07.2021 №476; інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Листами від 13.06.2023 №13/06/23-1, №13/06/23-2, №13/06/23-3, №13/06/23-4, №13/06/23-5, №13/06/23-6 позивач повідомив митний орган, що відповідно до контракту №RTF20230209 від 09.02.2023 оплата товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або, якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.

Наданим рахунком-фактурою (інвойс) №RADJANS230411 від 11.04.2023 передоплату не визначено отже, на момент поставки товару, останній не був оплачений, у зв`язку з чим платіжні документи відсутні. Прайс-лист №RAJHANS20230221/9 від 21.02.2023, митну декларацію країни-відправлення з перекладом та верифікацією №MRN23PL322010NU5XY3P1 від 05.06.2023, звіт про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та інші, необхідні документи для визначення вартості товару, були подані митному органу разом з митною декларацією №23UA807200007002U9. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Проте відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000319 від 13.06.2023, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000305/2 від 13.06.2023, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

Також зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: МД №UA807200/2023/6523 від 01.06.2023, РКВМ №80700/2023/000271/2 від 01.06.2023 (однаковою Торговельною маркою "ArtelTex"), з урахуванням висновку незалежного експерта №Б-01/06/23/04 від 01.06.2023. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 4,05 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №23UA807200007079U4, при цьому ТОВ "НОВАСФЕРА" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 438340,09 гривень.

Також, 12.06.2023 року ТОВ "НОВАСФЕРА" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №23UA807200006998U6, в якій заявлений до декларування Товар - "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувались. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см: Fabric art. AT-15669,00м. Поверхнева щільність складає 240 (+/-10) г/м2 Fabric art. ET-14825,00м. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) г/м2 Fabric art. SC-1233,00м. Поверхнева щільність складає 300 (+/-10) г/м2 Fabric art. WT 4477,00м. поверхнева щільність складає 160 (+/-10) г/м2 Fabric art. 53985-11805,00м. Поверхнева щільність складає 120 (+/-10) г/м2 Виробник SHAOXING JIAYI IMPORT&EXPORT CO., LTD Торговельна марка RAJHANS, OBOB. Країна виробництва CN - код товару 6006320090, що надійшов на адресу ТОВ "НОВАСФЕРА" за зовнішньоекономічним контрактом з RAJHANS TRADING FZCO, Near Sabka Bus Stand, PO Box # 42847, Deira Dubai - UAE.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч.2 ст.53 МК України надав до Харківської митниці наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.04.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJHANS230412 від 12.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №5175 від 06.06.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJHANS230412 від 12.04.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №RAJHANS230412 від 12.04.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF20230209 від 09.02.2023; договір про надання послуг митного брокера №09/07-21 від 09.07.2021; копія митної декларації країни відправлення №MRN23PL322080NS5ХМРА7 від 01.06.2023; видаткова накладна №RAJHANS230412 від 12.04.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №RAJHANS230412 від 12.04.2023 (з перекладом); комерційна пропозиція №RAJHANS20230127 від 27.01.2023 (з перекладом); лист №05/23-1 від 23.05.2023 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №05/23-2 від 23.05.2023 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; лист №RAJHANS230412/1 від 12.04.2023 з інформацією від Продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №RAJHANS230412/2 від 12.04.2023 з інформацією від Продавця, що страхування не здійснювалося (з перекладом); лист №RAJHANS230412/3 від 12.04.2023 з інформацією від Продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); лист №RAJHANS230412/4 від 12.04.2023 з інформацією від Продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №RAJHANS230412/5 від 12.04.2023 з інформацією від Продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); прайс-лист №RAJHANS20230221/17 від 21.02.2023 (з перекладом); якісний опис №RAJHANS230412 від 12.04.2023 (з перекладом).

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору) у розмірі 25010,83 доларів США.

12.06.2023 Харківської митницею направлено декларанту повідомлення №409716, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом ДМС України від 01.07.2021 №476; інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Листами від 13.06.2023 №13/06/23-7, №13/06/23-8, №13/06/23-9, №13/06/23-10, №13/06/23-11, №13/06/23-12 позивач повідомив митний орган, що відповідно до контракту №RTF20230209 від 09.02.2023 оплата товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або, якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу. Наданим рахунком-фактурою (інвойс) №RADJANS230412 від 12.04.2023 передоплату не визначено отже, на момент поставки товару, останній не був оплачений, у зв`язку з чим платіжні документи відсутні. Прайс-лист №RAJHANS20230221/17 від 21.02.2023, митну декларацію країни-відправлення з перекладом та верифікацією №MRN23PL322080NS5ХMPA7 від 01.06.2023, звіт про оцінку майна №Б-09/06/23/06 від 09.06.2023 та інші, необхідні документи для визначення вартості товару, були подані митному органу разом з митною декларацією №23UA807200006998U6. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Разом з тим, відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000321 від 13.06.2023, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

Також зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор по товару МД №UA204060/2023/4175 від 17.05.2023. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №23UA807200007078U5, при цьому ТОВ "НОВАСФЕРА" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 336644,46 гривень.

Ухвалюючи зазначені рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, відповідачем було взято до уваги не надання декларантом інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару, необхідність витребування яких ним обґрунтовано вимогами спрацювання комплексу АСАУР, що, як вказує відповідач, є рекомендацією, обов`язковою до виконання посадовій особі митниці більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту від 09.02.2023 №RAJHANS230209.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що ані текст рішень Митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами по МД №UA807200/2023/6523 від 01.06.2023 та №UA204060/2023/4175 від 17.05.2023. В оскаржуваних рішеннях Харківська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Стосовно доводів відповідача, що декларантом не надано інформації щодо угод на ідентичні товари, угод на подібні товари, щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на митній території України, суд зазначає, що у постанові від 26.11.2020 у справі №826/2313/16 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем і покупцем вплинула на митну вартість задекларованих товарів, покладається на митний орган. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов`язком, то слід вважати, що взаємовідносини, зазначені в ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до вимог частин 12-14 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, законодавець покладає на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, натомість відповідач переклав обов`язок доведення відсутності впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару.

Оскільки відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч.13 ст.58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Зазначений вище висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема постановами Верховного Суду у справі №826/2314/16 від 26 серпня 2018 року, у справі №826/27058/15 від 4 квітня 2018 року.

Законом України від 10.04.2008 №250Л/І "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).

Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч. 18 ст. 58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Отже, з аналізу норм МК України та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Щодо посилання відповідача на не подання декларантом митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч.3 ст.53 МК України за її наявності. Крім того, як вбачається з доданих позивачем документів, декларантом під час митного оформлення товарів подавались копії митних декларацій країни відправлення №MRN23PL322010NU5XY3P1 від 05.06.2023, №MRN23PL322080NS5XMPA7 від 12.06.2023.

Стосовно доводів відповідача щодо надання декларантом до митного оформлення транзитну митну декларацію на бланку Т1 замість декларації країни відправлення, представник позивача надав пояснення, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, експорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а експортувався через третю країну, а тому єдиним можливим документом на підтвердження експортування товару, в даному випадку, є декларації №MRN23PL322010NU5XY3P1 від 05.06.2023, №MRN23PL322080NS5XMPA7 від 01.06.2023.

Верховний Суд в постанові від 20.09.2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження №К/9901/53456/18) зазначив, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення". Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Щодо посилання митного органу на надання декларантом підприємства до митниці митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до вимог статті 254 МКУ, а також без верифікації, суд зазначає наступне.

Статтею 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд зауважує, що Конвенцією від 01.01.1988 року спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами-учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається. Подані декларації № MRN23PL322010NU5XY3P1 від 05.06.2023, №MRN23PL322080NS5XMPA7 від 01.06.2023 складено за уніфікованою формою WSPOLNOTA EUROPEJSKA. Враховуючи прийняття 01.01.1988 Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та приєднання до неї України, надання перекладу вказаних декларацій, складених за уніфікованою формою ЄАД, не вимагається, отже, у митного органу були відсутні підстави для витребування перекладу.

Щодо цінової інформації відносно вартості товару (прайс-листа) та комерційної пропозиції, суд вказує таке.

Верховний Суд в постанові від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15, визначив, що такі документи як прайс-листи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20230221/9 від 21.02.2023 року та №RAJHANS20230221/17 від 21.02.2023 року, що також підтверджується листами №13/06/23-2 від 13.06.2023 року на повідомлення №409709 від 12.06.2023 року та №13/06/23-8 від 13.06.2023 року на повідомлення №409716 від 12.06.2023 року. Зазначені прайс-листи містять інформацію про ціну поставляємого товару. При цьому суд зазначає, що чинне законодавство України не встановлює обов`язкового форми та змісту щодо складення таких документів.

Стосовно доводів відповідача на відсутність в комерційній пропозиції цінової інформації, суд зазначає, що комерційна пропозиція - це документ, в якому сформульовані умови потенційного співробітництва, його переваги та очікуваний результат, не містить обов`язкових реквізитів та складається в довільній формі. Таким чином, суд відхиляє такі доводи відповідача як безпідставні та протиправні.

Щодо складових митної вартості товару (у тому числі витрат на транспортування), суд встановив таке.

Витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується наданими при декларуванні товару калькуляції собівартості товару №RAJHANS230411 від 11.04.2023 та №RAJHANS230412 від 12.04.2023, в які включено фрахт.

Також відповідачу одночасно з цими митними деклараціями надавалися листи постачальника №RAJHANS230411/1 від 11.04.2023, №RAJHANS230412/1 від 12.04.2023 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

До Митних декларацій також надавалися і автотранспортні накладні CMR №4703 від 05.06.2023, №5175 від 06.06.2023, в яких містяться посилання на інвойси №RAJHANS230411 від 11.04.2023, №RAJHANS230412 від 12.04.2023 відповідно, які, в свою чергу, умовами поставки визначають саме CPT.

Тобто, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т.ч., але не виключно, калькуляції собівартості товару №RAJHANS230411 від 11.04.2023 та №RAJHANS230412 від 12.04.2023, листи постачальника №RAJHANS230411/1 від 11.04.2023, №RAJHANS230412/1 від 12.04.2023, інвойси №RAJHANS230411 від 11.04.2023, №RAJHANS230412 від 12.04.2023, автотранспортні накладні №4703 від 05.06.2023, №5175 від 06.06.2023, в яких зазначено умовами поставки - CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Відповідно до умов поставки СРТ саме на продавця покладається обов`язок оплатити всі витрати на транспортування товару. Якщо поставка імпортованих платником товарів охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та документ сформований в системі маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.

Отже, CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

З урахування умови поставки CPT Kharkiv всі витрати на транспортування включено у вартість товару, ненадання коносаменту не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 по справі №440/5532/18, 17.05.2022 року по справі №810/1661/17.

Щодо посилання відповідача на недоліки звіту оцінки майна, що поданий позивачем під час митного оформлення товарів, суд зазначає наступне.

Спірні рішення про коригування вартості товарів від 13.06.2023 №UA807000/2023/000305/2 та №UA807000/2023/000280/2 містить посилання відповідача, на те, що декларантом надано звіти №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023 оцінювача "Звіту про оцінку майна" Мета оцінки зазначено: "визначення ринкової вартості майна", але не вказано в якій країні було визначення ринкової вартості майна.

Аналізуючи зазначені докази, суд зазначає, що у наданих позивачем звітах про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023 міститься висновок, що метою встановлення визначення вартості майна, що ввозиться на територію України. Суб`єктом оціночної діяльності є Товарина Біржа "УРТБ", з чого зрозуміло, що визначення ринкової вартості майна відбувалось саме в Україні.

Звіти про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023 містять висновки, що ціна, вказана в інвойсах №RAJHANS230411 від 11.04.2023, №RAJHANS230412 від 12.04.2023 відповідає ринковій вартості майна, що виключає заниження митної вартості товару декларантом.

Отже, правильність визначеної декларантом митної вартості товару за митними деклараціями №23UA807200007002U9 від 12.06.2023, №23UA807200006998U6 від 12.06.2023 додатково підтверджено наданими звітами про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023, що вказує на відсутність заниження митної вартості товару та правильність її визначення декларантом.

Верховний Суд в постанові від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17 виклав такий правовий висновок з цього приводу: "суди попередніх інстанцій вказали, що з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України випливає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, в зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд".

Також, суд зазначає, що у спірних рішеннях №UA807000/2023/000305/2 та №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023 містяться посилання відповідача, на те, що декларантом підприємства було надано до митниці звіт в якому в п.5.2.2 "Розрахунок вартості", зазначено "Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СРТ Харків, вартість фрахту з Китаю до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів".

З цього приводу суд судом встановлено таке, досліджуючи п.5.2.2 звітів про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023, відповідач дійшов до висновку, що вартість фрахту з Китаю до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів, проте, такий висновок є не відповідає наданим позивачем документам, оскільки, відповідно до п.5.2.2 звітів про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 та №Б-09/06/23/05 від 09.06.2023 оцінювачем зроблено розрахунок вартості за одним із підходів - за порівняльним підходом на підставі цінових пропозицій до продажу подібного майна.

Так, відповідно до п.5.2.2 звіту №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 до митної декларації №23UA500100007002U9 ринкова вартість (за середньоарифметичним значенням) товару Fabric за одиницю з округленням в доларах США на умовах CPT Kharkiv складає 0,19 за порівняльним підходом. Отже, ринкова вартість на умовах CPT Kharkiv у доларах США, що визначена за одним із підходів (порівняльним) складає за товар Fabric 0,19 за одиницю товару з урахуванням включення фрахту у вартість товару відповідно до вказаного звіту. Умовою поставки товару за митною декларацією №23UA807200007002U9 є CPT, що підтверджено наданими відповідачу інвойсом №RAJHANS230411 від 11.04.2023. Вартість фрахту включено у вартість товару, що підтверджено і умовою поставки CPT, і, зокрема, наданими відповідачу листом продавця №RAJHANS230411/1 від 11.04.2023 та калькуляцією собівартості №RAJHANS230411 від 11.04.2023. В свою чергу, вартість одиниці товару Fabric згідно інвойсу №RAJHANS230411 від 11.04.2023, калькуляції собівартості № RAJHANS230411 від 11.04.2023, прайс-листа №RAJHANS20230221/9 від 21.02.2023 складає 0,19 долара США, яка повністю відповідає ринковій вартості подібного майна відповідно до п. 5.2.2. за порівняльним підходом та ринковій вартості за п.7 (загальний висновок) звіту про оцінку майна № Б-08/06/23/05 від 08.06.2023.

Отже, основні документи на підтвердження митної вартості товару та додаткові документи, надані ТОВ "НОВАСФЕРА", дозволяють встановити, що вартість одиниці товару Fabric, в яку включено витрати на транспортування на умовах CPT Kharkiv, становить 0,19 долара США і така ціна відповідає ринкової вартості майна, а звіт про оцінку майна №Б-08/06/23/05 від 08.06.2023 додатково підтверджує правильність визначення митної вартості ТОВ "НОВАСФЕРА".

Відповідно до п.5.2.2 звіту №Б-09/06/23/06 від 09.06.2023 до декларації №23UA807200006998U6, ринкова вартість (за середньоарифметичним значенням) товару за одиницю з округленням в доларах США на умовах CPT Kharkiv "Fabric art AT" складає 0,62, "Fabric art ET" складає 0,57, "Fabric art SC" складає 0,79, "Fabric art WT" складає 0,43, "Fabric art 53985" складає 0,32. Отже, ринкова вартість на умовах CPT Kharkiv у доларах США, що визначена за одним із підходів (порівняльним) складає "Fabric art AT" - 0,62, "Fabric art ET" - 0,57, "Fabric art SС" -0,79, "Fabric art WT" - 0,43, "Fabric art 53985" - 0,32 за одиницю товару з урахуванням включення фрахту у вартість товару відповідно до вказаного звіту. Умовою поставки товару за митною декларацією №23UA807200006998U6 є CPT, що підтверджено інвойсом №RAJHANS230412 від 12.04.2023. Вартість фрахту включено у вартість товару, що підтверджено і умовою поставки CPT, і листом продавця №RAJHANS230412/1 від 12.04.2023 та калькуляцією собівартості №RAJHANS230412 від 12.04.2023. В свою чергу, вартість одиниці товару "Fabric art AT", "Fabric art ET", "Fabric art SC", "Fabric art WT", "Fabric art 53985" відповідно до інвойсу № RAJHANS230412 від 12.04.2023, калькуляції собівартості №RAJHANS230412 від 12.04.2023, прайс-листа №RAJHANS20230221/17 від 21.02.2023 складає 0,63, 057, 0,80, 0,43, 0,32 долара США відповідно, яка знаходиться в межах ринкової вартості подібного майна відповідно до п.5.2.2 за порівняльним підходом та повністю відповідає ринковій вартості за п. 7 (загальний висновок) звіту про оцінку майна №Б-09/06/23/06 від 09.06.2023.

Отже, основні документи на підтвердження митної вартості товару та додаткові документи, надані ТОВ "НОВАСФЕРА", дозволяють встановити, що вартість одиниці товару "Fabric art AT", "Fabric art ET", "Fabric art SC", "Fabric art WT", "Fabric art 53985", в яку включено витрати на транспортування на умовах CPT Kharkiv, становить 0,63, 057, 0,80, 0,43, 0,32 долара США відповідно, і така ціна відповідає ринковій вартості майна, а звіт про оцінку майна №Б-09/06/23/06 від 09.06.2023 додатково підтверджує правильність визначення митної вартості ТОВ "НОВАСФЕРА".

Стосовно доводів представника відповідача , що "за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформації системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим", суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року по справі №260/718/19, постанові від 25.05.2021 року у справі №520/10386/2020, постанові від 24.11.2021 року у справі №520/11059/2020, постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020, від 09.02.2022 року у справі №520/12621/2020, від 09.11.2022 року №520/10381/2020 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, Верховний Суд визнав необґрунтованим, оскільки вважає, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Тому застосування Митницею за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, де вказані митні декларації різних суб`єктів господарювання, позивач вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, митницею такого порівняння зроблено не було.

Тобто наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши спірні рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Також слід зазначати, що у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідачем не дотримано положень статті 55 МК України та "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 за №883/21195), згідно яких прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірних рішеннях зазначені відмінні умови поставки та відсутні розрахунок митної вартості, торгову марку, технічні характеристики товарів, що має значення, оскільки ціна товарів за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Верховний Суд розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці висловлює у своїх постановах, зокрема, в постанові постанова від 22.04.2019 №815/6242/17, наступні правові висновки: "Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування".

Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб`єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості товару, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати ці рішення правильними та обґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару №UA807000/2023/000305/2 від 13.06.2023 та №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023 є необґрунтованими та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000319 та №UA807200/2023/000321 від 13.06.2023.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн суд зазначає таке.

Позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді подано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 13.07.2023, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023, платіжна інструкція від 24.07.2023 №297 про сплату позивачем адвокатському бюро 40000,00 грн за надання правової допомоги.

Відповідачем у складі відзиву на позовну заяву до суду надано заперечення щодо заявлених до відшкодування витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, зокрема, на оплату послуг адвоката, згідно яких він вказав на їх необґрунтований, неспівмірний до розглядуваної справи розмір і просив відмовити у стягненні цих витрат.

В зв`язку із наведеними обставинами суд зауважує, що відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги клопотання відповідача про не співмірність понесених позивачем витрат при розгляді справи, а також про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, дослідивши договір про надання правової допомоги від 13.07.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023, судом встановлено, що за даними договором представник позивача приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги ТОВ "НОВАСФЕРА" про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000305/2 від 13.06.2023, №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023 та карток відмов №UA807200/2023/000319 від 13.06.2023 року, №UA807200/2023/000321 від 13.06.2023 року, винесених Харківською митницею на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 774984,55 грн.

Разом з тим, згідно копії наданої до суду додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023 визначено, що позивач повинен сплатити гонорар Адвокатському Бюро "БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ" за надання правової допомоги у розмірі 40000 грн. Оплата послуг підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2023 №297 у розмірі 40000,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем не подано доказів щодо кількісних характеристик послуги, вартості послуг, загальної суми, а також які саме з визначених сторонами послуг було надано. При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору, складності справи, суд вважає обґрунтованою суму для відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 20000,00 грн.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 16992,77 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2023 №296.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 16992,77 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (вул.Залізнична, буд.1-Б, каб.49, м.Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) до Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішень, карток відмов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000305/2 від 13.06.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000319 від 13.06.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000280/2 від 13.06.2023 року та картку відмови №UA807200/2023/000321 від 13.06.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (вул.Залізнична, буд.1-Б, каб.49, м.Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 44324382 ) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 16992 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 77 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (вул.Залізнична, буд.1-Б, каб.49, м.Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 30 січня 2024 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО