Decision № 116644366, 29.01.2024, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року справа №320/45492/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася позовом ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент», відповідно до записів у трудовій книжці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання : з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент», відповідно до записів у трудовій книжці, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного страхового стажу, з моменту подання заяви про призначення пенсії.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: вул. Бульварно- Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп. судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент», відповідно до записів у трудовій книжці є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/45492/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

22.12.2023 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 16 травня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було долучено пакет документів, у тому числі трудова -книжка та диплом серія НОМЕР_2 , виданий 26 лютого 1985 року Штерівським енергетичним технікумом.

30.06.2023 року відповідачем - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві, на адвокатський запит представника позивача було надано лист № 2600-0202-8/129143, в якому зповідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку управління та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 16.05.2023 року.

Також вказаним листом повідомлено, що за наявними документами та відомостями, які наявні в Реєстрі застрахованих осіб, страховий стаж ОСОБА_1 склав 33 роки 4 місяці 21 день.

До страхового стажу не враховані наступні періоди:

- з 16.04.1984 по 18.07.1984, оскільки печатка підприємства, якою завірений запис про звільнення, не читається, відсутній ПІБ відповідальної особи;

- період навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985, оскільки цей період перетинається з військовою службою, а отже потребує уточнення.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (тут і надалі посилання на норми Закону № 1058-IV наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини 2, 5 статті 45 Закону № 1058).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За унормуванням статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (надалі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно із записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.04.1984 року по 18.07.1984 року працював на виробничій роботі електрослюсарем 2 розряду електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві Ростовенергоремонт.

Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача містить необхідний запис.

Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 2.2. Інструкції заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки того, що печатка підприємства, якою завірений запис про звільнення, не читається, відсутній ПІБ відповідальної особи.

З цього приводу судом враховано як релевантну до обставин даної справи наступну судову практику.

В п. 30 постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі №569/16691/16-а міститься наступний правовий висновок: Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

В свою чергу згідно правової позиції, наведеної у п. 34 постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 по справі №307/541/17 однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Враховуючи вказані правові висновки Верховного Суду, а також виходячи зі ступеня суттєвості недоліків в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а саме, що в період з 16.04.1984 року по 18.07.1984 року печатка підприємства, якою завірений запис про звільнення, не читається, відсутній ПІБ відповідальної особи, суд приходить до висновку про необґрунтованість дій відповідача щодо не зарахування до стажу позивача вказаного періоду.

Щодо не зарахування періоду навчання з 09.08.1980 року по 28.02.1985 року, оскільки цей період перетинається з військовою службою, а отже потребує уточнення, суд зазначає наступне.

09.08.1980 року позивач бу зарахований до Штерівського енергетичного техніку.

14 жовтня 1981 року був призваний на військову службу, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі.

Таким чином суд зазначає, що законодавець передбачав можливість зарахування до страхового стажу періоду навчання і визначив для цього певні умови та порядок, а отже відмовляючи позивачу у зарахуванні періоду навчання з 09.08.1980 року по 28.02.1985 року відповідач діяв з порушенням норм чинного законодавства України.

Дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

В матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що викладене у листі від 30.06.2023 року № 2600-0202-8/129143 про відмову позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент».

Суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Києві що викладене у листі від 30.06.2023 року № 2600-0202-8/129143 про відмову позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент».

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання : з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент», відповідно до записів у трудовій книжці, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного страхового стажу, з моменту подання заяви про призначення пенсії, то суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 16.05.2023, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 4 віл 07.07.2023 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 536,80 грн.

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, надав заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це не є його обов`язком.

Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду в порядку частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено. А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що викладене у листі від 30.06.2023 року № 2600-0202-8/129143 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 09.08.1980 по 28.02.1985 у Штерівському енергетичному технікумі та період роботи з 16.04.1984 по 18.07.1984 на виробничій роботі електрослюсарем електроцеху у Ростовському виробничому підприємстві «Ростовенергоремент».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 16.05.2023, з урахуванням висновків суду у даній справі

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.