Court ruling № 116643115, 29.01.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

У Х В А Л А

29 січня 2024 рокуСправа №160/21175/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виправлення описки у судовому рішенні у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. по справі №160/21175/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправною відмову Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, вчені звання) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01.02.2023р. перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язано Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з визначених розмірів посадового окладу за посадою та посадового окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів встановленого станом на 01 січня 2023 року, шляхом її множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2023р. для проведення з 01.02.2023р. перерахунку основного розміру його пенсії.

25.01.2024р. засобами поштового зв`язку від відповідача на адресу суду надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні, в якій останній просив виправити описки в тексті рішенні суду від 20.11.2023р. у цій справі, а саме: виправити описку у резолютивній частині щодо зобов`язань відповідача, а саме: замість невірно зазначених підстав для розрахунку "розмірів посадового окладу за посадою та посадового окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів" посилаючись на те, що дані позовні вимоги позивачем не заявлялись, окрім того, позивач не є працівником податкових та митних органів.

За приписами ч.2 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про виправлення описки в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву відповідача про виправлення описки, дослідивши матеріали справи та норми процесуального законодавства, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви відповідача про виправлення описки в рішенні суду від 20.11.2023р., виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З аналізу наведеної процесуальної норми вбачається, що лише за наявності допущення в судовому рішенні описки, така описка підлягає виправленню.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. по справі №160/21175/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема:

- зобов`язано Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з визначених розмірів посадового окладу за посадою та посадового окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів встановленого станом на 01 січня 2023 року, шляхом її множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2023р. для проведення з 01.02.2023р. перерахунку основного розміру його пенсії.

При цьому, приймаючи наведене рішення, суд виходив з наступного:

"...суд виходить з того, що Закон України Про Державний бюджет України на 2023 рік містить окремий пункт щодо розміру у 2023 році прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів.

Саме ці норми наведеного Закону про Державний бюджет України на 2023 рік, які є чинними, підлягають застосуванню при визначенні розміру посадового окладу осіб, які отримують оплату праці за спеціальним законом - Законом України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, та відповідно для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання у довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, з числа колишніх військовослужбовців, які отримують пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відтак, із всього вищенаведеного слідує, що у 2021, у 2022 та 2023 роках законодавець з поміж працездатного населення країни виокремив таку категорію як працездатні особи, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також призупинив збільшення прожиткового мінімуму для таких осіб, встановленого на 1 січня календарного року, залишивши його на рівні 2102 грн...

...Таким чином, посилання позивача на необхідність застосувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року є помилковими та судом відхиляються, тому у цій частині позовних вимог позивачеві слід відмовити...".

Враховуюче вищенаведене, посилання відповідача, як на підставу для виправлення описки в рішенні суду, на те, що позивач не є працівником податкових та митних органів є безпідставними.

Також і правильність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню при виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення підтверджена Третім апеляційним адміністративним судом у його постанові від 08.08.2023р. по справі №160/4077/23.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що за приписами ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За викладеного, враховуючи, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, посилання відповідача у заяві на те, що позивачем не заявлялись позовні вимоги щодо зазначених у резолютивній частині рішення підстав для розрахунку, є необґрунтованими та не можуть бути підставами для виправлення описки в рішенні суду.

При цьому, суд роз`яснює відповідачеві про те, що за приписами ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу та з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно ст.149 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадках зловживання процесуальними правами суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про виправлення описки у судовому рішенні, відповідно, у задоволенні такої заяви відповідачеві слід відмовити на підставі ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 253, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виправлення описки у судовому рішенні у справі №160/21175/23 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва