Court ruling № 116642621, 29.01.2024, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

29 січня 2024 р.Справа № 120/620/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження заяву про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною вимоги, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17 про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу у розмірі 37788,74 грн;

- зобов`язати внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення відомостей щодо суми нарахованого податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску протягом 2018 2023 роки в сумі 37788,74 гривень.

Ухвалою від 24.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

25.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 частини 1 статті 240 КАС України. В обґрунтування заявленого клопотання представник податкового органу вказала, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 по справі № 120/10078/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області щодо оскарження та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17, яка є предметом оскарження у цій справі.

Таким чином у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувають справи № 120/10078/23 та № 120/620/24 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для залишення позовної заяви у справі № 120/620/24 без розгляду.

Визначаючись щодо клопотання представника відповідача, суд керується та виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/10078/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області щодо оскарження та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17 та зобов`язання вчинити дії. Рішенням від 11.12.2023 суд відмовив у задоволенні позову. Проте станом на дату постановлення цієї ухвали рішення у справі № 120/10078/23 не набуло законної сили.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Водночас пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Умовами застосування такої підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 частини 1 статті 240 КАС України у справі є повна тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Тобто, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому таке право не є абсолютним. У випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд має правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Предметом спору у справі № 120/620/24 є вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17 про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу у розмірі 37788,74 грн. Визначаючи підстави позову позивач вказує, що оскільки станом на дату винесення оскаржуваного рішення від 11.08.2021 № Ф-6505-17, свідоцтво про державну реєстрацію позивача, як таке що оформлене та видане до 01.07.2004 вважається недійсним, тому, на переконання заявника відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному ЗУ № 755-ІV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та можливість як формальної так і фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом, відповідно визначає відсутність у такого обов`язку зі сплати єдиного внеску.

В свою чергу в якості підстав спору у справі № 120/10078/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області щодо оскарження та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17, позивач посилаючись на норми абзаців 1 та 2 п. 9-15 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 592-ІХ), вказував на законодавчо визначений обов`язок податкового органу списати зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування та не отримували доходу упродовж з 01.01.2017 по 01.12.2020, за визначених законодавцем умов і процедурою.

Таким чином, пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Втім, порівняльний аналіз позовних заяв у справах № 120/10078/23 та № 120/620/24 вказує на те, що хоча обидві справи і стосуються спору між одними й тим сторонами і про той самий предмет (за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.08.2021 № Ф-6505-17 та зобов`язання вчинити дії), однак підстави звернення до суду у цих справах різні.

За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 120/620/24 .

Отже, у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення без розгляду на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України позовної заяви у справі № 120/10078/23 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяТомчук Андрій Валерійович