Court ruling № 116605031, 29.01.2024, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2024 р. м.Рівне Справа №918/1122/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність

Секретар судового засідання 22.01.2024 - Лиманський А.Ю.

Представники присутні у засіданні 22.01.2024:

арбітражна керуюча Драгун І.І.

від ПАТ АБ "Укргазбанк" Панас В.С.

Секретар судового засідання 29.01.2024 - Сідлецька Ю.Р.

29.01.2024 присутні:

арбітражна керуюча Драгун І.І.

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 07.11.2023 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на 21 листопада 2023 року на 09:30 год.

Ухвалою від 21.11.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Драгун Ірину Іванівну (свідоцтво №255 від 14.02.2013; адреса для листування: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 34/14). Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 16 січня 2024 року для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 22 січня 2024 року для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22 січня 2024 р. об 11:00 год. Зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 22 січня 2024 року провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

20.12.2023 до суду за вх. № 6103/23 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 25.12.2023 заяву ОСОБА_2 з вимогами до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 50 000,00 грн. залишено без руху. Встановлено заявнику строк у 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків: подати докази надіслання боржнику та керуючому реструктуризацією заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника листом з описом вкладення.

03 січня 2024 року від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків, подано докази надіслання боржнику та керуючому реструктуризацією заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника листом з описом вкладення.

Ухвалою від 05.01.2024 заяву ОСОБА_2 призначено до розгляду у попередньому засіданні на 22 січня 2024 року на 11:00 год.

21.12.2023 до суду за вх. № 6120/23 від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 20 256 465,37 грн. (надіслана поштовим зв`язком 19.12.2023).

Ухвалою від 25.12.2023 призначено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у попередньому засіданні на 22 січня 2024 року об 11:00 год.

30 листопада 2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшли відомості про доходи ОСОБА_1 та членів її сім`ї.

04 січня 2024 року від Державної прикордонної служби України надійшла інформація щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_1 та членами її сім`ї.

15 січня 2024 року надійшли наступні документи:

- від ОСОБА_2 надійшла заява про проведення судового засідання 22.01.2024 без її участі.

- від арбітражної керуючої Драгун І.І. надійшли відзиви/повідомлення про результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника, повідомлення кредиторів про попереднє засідання, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

17 січня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання 22.01.2024 без її участі.

18 січня 2024 року від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшли письмові заперечення на повідомлення арбітражної керуючої про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника.

22 січня 2024 року від арбітражної керуючої Драгун І.І. надійшли відомості щодо вартості індивідуально визначеного майна боржника.

У судовому засіданні 22.01.2024 арбітражна керуюча надала пояснення щодо результатів розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника.

Представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підтримав доводи, викладені у заяві з грошовими вимогами до боржника.

Усі інші учасники справи до суду не прибули. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Явка до суду не визнавалася обов`язковою.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 29 січня 2024 року на 10:00 год.

Судом встановлено наступне.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було здійснено 21 листопада 2023 року за номером 71930, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=71930&v=8e0fadb31f&t=6 , тобто, строк на пред`явлення грошових вимог закінчується 21 грудня 2023 року (включно).

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з положеннями статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, розглянувши письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.

Щодо грошових вимог ОСОБА_2 .

20 грудня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_2 надійшла заява з вимогами до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 50 000,00 грн., та 5 368,00 грн. сплаченого судового збору за подання цієї заяви.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду вчасно у межах строку передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу.

Заява фізичної особи ОСОБА_2 мотивована тим, що 03 липня 2023 року нею було надано ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн., які позичальник зобов`язувався повернути до 31 грудня 2023 року. На підтвердження передачі боржник надав розписку, вказавши в ній свої паспортні дані, яку скріпив своїм підписом. Однак у встановлений строк ОСОБА_1 позику позичальнику не повернула в повному обсязі, у зв`язку з чим остання звернулася до суду з заявою про грошові вимоги до боржника в розмірі 50 000,00 грн.

15 січня 2024 року арбітражна керуюча Драгун Ірина Іванівна за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами ОСОБА_2 подала повідомлення, в яких зазначає про визнання її грошових вимог до ОСОБА_1 , в сумі 50 000,00 грн. - 2 (друга) черга задоволення. Також, в порядку ст. 133 Кодексу окремо як витрати пов`язані з веденням справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 підлягає визнанню сума сплаченого судового збору в розмірі 5 368 грн. 00 коп.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результати розгляду заяви фізичної особи кредитора з грошовими вимогами до боржника встановлено, що 03 липня 2023 року заявниця позичила боржниці ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 грн. Факт передачі коштів підтверджується розпискою від 03 липня 2023 року, яка підписана боржницею, яка у вказаному правочині виступила позичальником грошових коштів, факт складання та передачі грошових коштів свідками не підтверджується.

Відповідно до розписки від 03 липня 2023 року строк повернення коштів встановлено було датою - 31 грудня 2023 року.

Свої зобов`язання боржник у встановлений строк не виконав, кошти не повернув в повному обсязі, у зв`язку з чим кредитор звернувся в межах справи про банкрутство з грошовими вимогами до боржника на суму в розмірі 50 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13.

З розписки, наявної в матеріалах справи, встановлено, що дійсно боржник отримав у борг від ОСОБА_2 кошти в розмірі 50 000,00 грн., які зобов`язувався повернути 31 грудня 2023 року.

Однак, ОСОБА_1 у вказані строки свого обов`язку не виконала, борг позикодавцю не повернула. Таким чином, фізичній особі ОСОБА_2 на підставі вказаної розписки підлягав поверненню борг в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, виходячи із презумції правомірності правочину, судом визнається правочин позики, що укладений 03 липня 2023 року між кредитором та боржником, на підтвердження чого складено Розписку від 03 липня 2023 року як такий, що породжує відповідні права та обов`язки між його сторонами.

Статтею 133 Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів в справі про неплатоспроможність. Таким чином відповідно до п. 4 даної статті Кодексу вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Заявлені грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 до боржника ОСОБА_1 не забезпечені заставою, слід визнати на суму 50 000,00 грн., які підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі № 918/1122/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - 2 (друга) черга задоволення.

ОСОБА_2 понесено витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмірі 5 368,00 грн. судового збору.

Щодо грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" .

21 грудня 2023 року (відправлено поштовим зв`язком через "Укрпошту" 19 грудня 2023 року) до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява з вимогами до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 20 256 465,37 грн. (2 506 000,00 грн. - вимоги забезпечені заставою, решта - конкурсні вимоги), з яких:

- 12 397 943,35 грн. - основний борг,

- 6 988 562,42 грн. - пеня,

- 776 703,02 грн. - 3% річних згідно рішення Рівненського міського суду,

- 11 405,80 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту,

- 24 311,78 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів,

- 54 320,00 грн. - штраф за невиконання умов договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки,

- 3 219,00 грн. - судовий збір.

Також 5 368,00 грн. сплаченого судового збору за подання цієї заяви.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду вчасно у межах строку передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу.

Щодо вказаної заяви суд зазначає, що банківською установою на підставі укладених договорів було надано ОСОБА_1 в позику грошові кошти, які остання зобов`язувалася повернути у визначені в договорах строки, у зв`язку з чим кредитор просить визнати його вимоги в сумі 20 256 465,37 грн., в т.ч. 2 506 000,00 грн. як ті, що забезпечені заставою, та решту як конкурсні.

На підтвердження обставин викладених в заяві зі сторони кредитора було надано: копію кредитного договору №56/08/К-Ф від 10.04.2008; копію договору іпотеки №56/08/І-Ф від 10.04.2008; копію рішення Рівненського міського суду по справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013 року; копії виконавчих листів Рівненського міського суду № 1715/22370/12 від 23.05.2013; інформацію з АСВП; розрахунки заборгованості; висновок про вартість майна та інші документи.

Так, 10 квітня 2008 року між АБ "УКРГАЗБАНК" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №56/08/К-Ф.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США на строк з 10 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних.

Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Факт отримання боржником кредитних коштів у сумі 150 000,00 доларів США підтверджується Випискою/особовим рахунком з 03.10.2008 року по 21.06.2012 року.

Відповідно до п.3.3.3. кредитного договору Позичальник зобов`язаний: "Повернення суми окремих Траншів здійснювати на рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, відкритий у Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 333692, щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання Траншу, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого Кредиту, що становить 625,00 (Шістсот двадцять п`ять доларів США 00 центів) доларів США 00 центів відповідно до Графіку повернення заборгованості (додаток №1 до цього Договору)."

Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору Позичальник зобов`язаний: Щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1. цього Договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п. 1.1. цього договору, на рахунок № НОМЕР_3 у доларах США відкритий в Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 333692.

У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.3.1.11. кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються Банком виходячи із 14,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності (п.5.3. кредитного договору).

В забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено Договір іпотеки №56/08/І-Ф від 10.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. за реєстровим №1670 (надалі - договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно:

1) житловий будинок, загальною площею 90,8 м.кв., що знаходиться: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 10724258) та належить ІПОТЕКОДАВЦЮ на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями (бланк АЕР №175705) посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарською Н.О. 08.02.2002р. за р.№ 173 та зареєстрованого КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" за реєстраційним № 10724258 та записано в реєстровій книзі 213 за № 47-62057 від "11" травня 2005 року.

2) земельна ділянка площею 0,0501 га, що знаходиться: АДРЕСА_2 та належить ІПОТЕКОДАВЦЮ на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 059208, виданого Рівненською міською Радою 20 січня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земгіщ та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010558300050. кадастровий номер земельної ділянки 56 101 000 00 01 029 0024.

Оскільки Позичальником були порушені взяті на себе договірні зобов`язання, в результаті чого в нього перед Банком виникла заборгованість за Кредитним договором від 10.04.2008 року №56/08/К-Ф, ВАТ АБ "Укргазбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк") звернувся із відповідною позовною заявою до Рівненського міського суду.

Так, 18.01.2013 Рівненським міським судом прийнято Рішення по справі № 1715/22370/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості в сумі 142 830,19 дол. США та 35 717 грн. 58 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ "УКРГАЗБАНК" штраф за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп. Стягнути з з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно, на користь АБ "УКРГАЗБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного рішення, судом видані виконавчі листи, які перебувають на виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень.

Банк на підставі даного рішення заявляє вимогу про стягнення на користь кредитора з боржника заборгованість, що складається з :

1. Заборгованість за основним боргом станом на 21.11.2023 (включно) 333 346,15 дол.США, з них: Заборгованість по кредиту строкова 35 000,00 дол.США; Заборгованість по кредиту прострочена 90 488,39 дол.США; Заборгованість по процентах поточна 960, 32 дол.США; Заборгованість по процентах прострочена 206 897,44 дол.США.

2. Заборгованість по пені за період з 03.04.2017 та станом на 29.02.2020 року (включно) 187 902,97 дол.США; Заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 57587,55 дол.США; Заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 130 315,42 дол.США.

3. Всього заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 03/04/2017 по 23/02/2022 року (включно) 20 883,38 дол.США

4. Заборгованість згідно Рішення Рівненського міського суду по справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 405,80 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 24 311,78 грн.; штраф за невиконання умов Договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки - 54 320 грн. 00 коп.; судовий збір 3 219, 00 грн.

Згідно наданого заявником Висновку про вартість майна ПП "Оціночна компанія "Лемберг" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №139/2022 від 22 квітня 2022р., виданий Фондом держмайна України) вартість предмета іпотеки становить 2 506 000,00 грн., з яких земельна ділянка - 521 000,00 грн., житловий будинок - 1 985 000,00 грн.), (дата оцінки 13 грудня 2023 року, дата завершення складання звіту 15 грудня 2023 року).

Тому Банк вважає, що на суму 2 506 000,00 грн. - забезпечені вимоги, решта - конкурсні.

Зобов`язання боржника за основним боргом 333 346,15 дол.США, заборгованість по пені 187 902,97 дол.США та суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) 20 883,38 дол.США визначено в іноземній валюті, тому розмір грошових вимог у цій частині становить: зобов`язання боржника за основним боргом - 12 397 943,35 грн.; заборгованість по пені - 6 988 562,42 грн.; суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) - 776 703,02 грн.; (згідно курсу, встановленого НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, на 19.12.2023 року: 100 USD = 37,1924 UAH).

Таким чином, Банк вказує, що грошові вимоги до боржника складаються з суми заборгованості за основним боргом 12 397 943,35 грн., суми заборгованості по пені 6 988 562,42 грн., суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних: 776 703,02 грн., заборгованості згідно Рішення Рівненського міського суду по справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 405,80 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 24 311,78 грн.; штраф за невиконання умов Договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки - 54 320 грн. 00 коп.; судовий збір 3 219, 00 грн., що становлять загалом: 20 256 465,37 грн. (2 506 000,00 грн - забезпечені вимоги, решта - конкурсні).

15 січня 2024 року від арбітражної керуючої Драгун І.І. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви Банку з грошовими вимогами до боржника. У повідомленні вказує, що боржник станом на 21.11.2023 має грошове зобов`язання перед Заявником за договором №56/08/К-Ф від 10.04.2008 у розмірі 336 609,69 доларів США та 35 717,58 гривень заборгованість за кредитом та 152 911,15 гривень заборгованості за штрафом та пені (152911,15 = 54320,00 + 98591,15).

З розрахунку, що на день подання Заявником заяви з грошовою вимогою курс долара до гривні складав 36,1394 гривень за один долар, то загальна заборгованість Боржника перед Заявником становить 12 200 589,81 гривень (12200589,81 = 12164872,23 + 35717,58) за договором №56/08/К-Ф від 10.04.2008, як тіло кредиту, та 152 911,15 гривень, як пені і штрафи за неналежне виконання грошових зобов`язань.

Також арбітражна керуюча переконана, що уся грошова вимога є заставною, та підлягає внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

18 січня 2024 року від представника ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшли письмові заперечення на повідомлення арбітражної керуючої.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Отже, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

18.01.2013 Рівненським міським судом прийнято Рішення по справі № 1715/22370/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості в сумі 142 830,19 дол. США та 35 717 грн. 58 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ "УКРГАЗБАНК" штраф за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп. Стягнути з з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно, на користь АБ "УКРГАЗБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Дана обставина підтверджує той факт, що банк вчинив дії щодо дострокового повернення кредитних коштів, через недотримання боржником положень кредитного договору, в результаті чого звернувся до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованість за кредитним договором.

Цивільний кодекс України в ч. 5 ст. 11 закріплює норму про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків. У зв`язку з цим, рішення суду може бути правоприпиняючим, правозмінюючим, правовідновлюючим. Сфера дії таких рішень суду універсальна, і тому може стосуватися як абсолютних прав (речової та інтелектуальної власності) і корпоративних прав, так і договірних та недоговірних зобов`язань.

Таким чином, Банку на підставі вказаного вище судового рішення підлягав поверненню борг в розмірі: 142 830,19 дол. США, 35 717 грн. 58 коп. пені, штрафу за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Враховуючи вищевказане, кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбачених положенням статті 1050 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Великої Палати Верховного суду: № 127/15672/16-ц від 08.11.2019 року, № 723/304/16-ц від 23.10.2019 p.. № 444/9519/12 від 28.03.2018 року, № 1519/2-3165/11 від 03.07.2019 року та № 461/10610/13-ц від 10.04.2019 року.

Оскільки рішенням суду від 18.01.2013 було стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно до вказаних вище норм, проведення нарахування відсотків після прийняття вказаного рішення є неправомірним.

З врахуванням наведеного до визнання підлягають вимоги банку за кредитом та відсотками, що стверджені судовим рішенням. А саме: 118 750 дол. США строкова заборгованість за кредитом (сума кредиту що стягувалася достроково), 7 500 дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 16 580,19 дол. США прострочена заборгованість за відсотками, 35 717 грн. 58 коп. пені, штрафу за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

Оскільки судовим рішенням Рівненського міського суду не визначено грошовий еквівалент в національній валюті України, відповідно склад і розмір грошових вимог слід визначати з врахуванням вимог абзацу 4 статті 45 КУзПБ.

Згідно із абзацом 4 статті 45 КУзПБ, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Водночас положеннями абзацу 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Провадження у даній справі відкрито 21 листопада 2023 року.

Станом на 21 листопада 2023 року офіційний курс національної валюти України до долару США складав 36,0496.

А тому, строкова заборгованість боржника за договором кредиту становить 118 750 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 4 280 890,00 грн.

Прострочена заборгованість боржника за договором кредиту становить 7 500 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 270 372,00 грн.

Заборгованість за простроченими відсотками становить 16 580,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 597 709,22 грн.

Отже, загальна сума вимог за строковою, простроченою заборгованістю та відсотками за кредитом становить 5 148 971,22 грн. (4 280 890,00 +270 372,00+597 709,22). У цій частині вимоги підлягають визнанню.

Водночас вимоги кредитора про визнання 7 248 972,13 грн. заборгованості, що заявлена Банком, відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.

Крім того, враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Кредитором пред`явлено вимоги до боржника щодо трьох процентів річних за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту за період з 03 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 20 883,38 дол. США.

Суд здійснив перерахунок пред`явлених заявником 3 % річних та встановив, що підлягають визнанню вимоги в розмірі 752 837,50 грн. (20 883,38 дол. США Х 36,0496 курс долара станом на дату відкриття провадження у справі = 752 837,50 грн.). Решта вимоги в цій частині 23 865,52 грн. 3% річних слід відхилити.

Щодо заявленої вимоги про визнання грошових вимог в розмірі 6 988 562,42 грн. пені суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18.01.2013 було стягнуто 118 750 дол. США строкова заборгованість за кредитом (сума кредиту що стягувалася достроково), 7 500 дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 16 580,19 дол. США прострочена заборгованість за відсотками, 35 717 грн. 58 коп. пені, штрафу за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

Згідно з положеннями статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

З огляду на зазначене, враховуючи, що станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання) нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним. Доказів існування інших правочинів, укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді суду не подано.

Крім того суд вважає за доцільне зазначити, що 12 серпня 2015 набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014, пунктом 1 якого визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Абзацом четвертим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., №28, ст. 940; 2015 р., №43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення (21.10.2019) в дію цього Кодексу, а саме з 21.10.2020.

Законом України №895-IX від 16.09.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" внесено зміни до абзацу четвертого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ та пролонговано строк дії Закону України №1304-VII від 03.06.2014 на вісімнадцять місяців з дня введення в дію КУзПБ, а саме до 21 квітня 2021 року.

Згідно з нормами статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Водночас пунктом 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Цим пунктом КУзПБ також передбачені особливості здійснення провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб, особливості складу кредиторських вимог до боржника, що можуть бути визнані судом, особливості реструктуризації заборгованості фізичної особи, умов у плані реструктуризації та порядку його виконання.

У своїй постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 908/2536/20 Верховний Суд відзначив, що наведені в пункті 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ особливості застосовуються судом протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу, а провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється (з розглядом та визнанням вимог кредиторів, розробленням, затвердженням та виконанням плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов:

- заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;

- ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;

- такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;

- предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

А тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ.

У цьому висновку cуд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20, що також уточнена в постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20.

Як видно з матеріалів справи, боржник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначивши двох кредиторів, серед яких заборгованість перед кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" обґрунтована наявністю судового рішення від 18.01.2013 року про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового будинку та земельної ділянки, на якій будинок знаходиться. Як слідує з наданих суду документів, боржник зареєстрований за адресою житлового будинку, який перебуває в іпотеці, а як місце проживання боржником вказано адресу, що відповідає місцю його реєстрації.

Оскільки банк (іпотекодержатель) не є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи (боржником вказано 3 потенційних кредитори), судом не було застосовано положення абзацу 2-4 пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, які були доповнені згідно із Законом № 1382-IX від 13.04.2021 .

Таким чином суд констатує, що положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ установлено особливий порядок реструктуризації заборгованості фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

Наведений пункт 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ визначає правовий механізм при введенні процедури банкрутства фізичних осіб, який має на меті надати боржнику можливість реструктуризувати свої боргові зобов`язання для унеможливлення негайної реалізації житла, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами (постанова Верховного Суду від 16 березня 2021 року справа №916/169/20).

Згідно абзацу 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ слідує, що, до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 11 травня 2021 року (справа № 927/844/20).

Таким чином, вимоги банку як кредитора, виникли на підставі кредитного договору, є забезпеченими майном боржника, та відповідно підлягають погашенню за рахунок такого майна позачергово та визначаються з урахуванням положень пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. За таких обставин до розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. З огляду на таке суд робить висновок про відсутність підстав для визнання грошових вимог на суму пені.

Водночас, до визнання підлягають вимоги які визнані судом за наслідками розгляду спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки рішення суду набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 35 717 грн. 58 коп. пені та 54 320 грн. 00 коп. штрафу, як присуджені судовим рішенням, котре набрало законної сили. Решта вимог в розмірі 6 988 562,42 грн. пені відхиляються.

Отже, розмір кредиторських вимог Банку, який підлягає визнанню, становить у загальній сумі 5 995 065,30 грн., з яких:

- строкова заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн. (118 750 доларів США),

- прострочена заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн. (7 500 дол. США),

- заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США),

- витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. (стягнуті за рішенням суду),

- 3 % річних 752 837,50 грн.,

- пеня 35 717 грн. 58 коп.,

- штраф 54 320 грн. 00 коп.

Інші вимоги кредитора про визнання 7 248 972,13 грн. заборгованості, 23 865,52 грн. 3% річних, 6 988 562,42 грн. пені, всього 14 261 400,07, - відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.

В силу ст. 45 КУзПБ, забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Відповідно до ч. 6 ст. 64 КУзПБ, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

З набранням Кодексом України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов`язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. (Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16).

Матеріалами справи стверджується, що заставний кредитор самостійно визначив розмір забезпечення. Відповідно до Висновку про вартість майна ПП "Оціночна компанія "Лемберг" вартість предмета іпотеки становить 2 506 000,00 грн., з яких земельна ділянка - 521 000,00 грн., житловий будинок - 1 985 000,00 грн. (дата оцінки 13 грудня 2023 року, дата завершення складання звіту 15 грудня 2023 року).

Зважаючи, що боржник в свою чергу не надав інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора мають бути включені до реєстру, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору іпотеки.

Як вже зазначено вище, 10 квітня 2008 року між АБ "УКРГАЗБАНК" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №56/08/К-Ф.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США на строк з 10 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних.

В забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено Договір іпотеки №56/08/І-Ф від 10.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. за реєстровим №1670 (надалі - договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно:

1) житловий будинок, загальною площею 90,8 м.кв., що знаходиться: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 10724258) та належить ІПОТЕКОДАВЦЮ на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями (бланк АЕР №175705) посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарською Н.О. 08.02.2002р. за р.№ 173 та зареєстрованого КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" за реєстраційним № 10724258 та записано в реєстровій книзі 213 за № 47-62057 від "11" травня 2005 року.

2) земельна ділянка площею 0,0501 га, що знаходиться: Рівненська область, м. Рівне, вул. Пухова, буд. 45 та належить ІПОТЕКОДАВЦЮ на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 059208, виданого Рівненською міською Радою 20 січня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земгіщ та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010558300050. кадастровий номер земельної ділянки 56 101 000 00 01 029 0024.

Згідно п. 1.1 іпотечного договору, останній забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №56/08/І-Ф від 10.02.2008, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем. За умовами кредитного договору іпотекодавець зобов`язаний іпотекодержателю не пізніше 07.04.2028 повернути кредит в розмірі 150 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,3% та штрафні санкції у розмірірі випадках, передбачених кредитним та цим договором.

Згідно з п. 6.5 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках передбачених законом, кредитним чи цим договором, - пеню, штраф), витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за кредитним договором і звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору іпотеки, предмет іпотеки було оцінено сторонами в 1086400,00 грн. (заставна вартість).

Таким чином, сторони погодили, що заставна вартість предмета іпотеки на дату укладення договору визначена в розмірі 1 086 400,00 грн., якої в контексті як п. 1.1 так і п. 6.5 іпотечного договору достатньо для забезпечення всіх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак, враховуючи саму мету укладення заставного договору та норми законодавства в частині того, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

При аналізі умов договору іпотеки, в частині узгодженої сторонами договірної вартості предмета застави за основу необхідно брати не фактично вказану його вартість, яка визначена в національній валюті у відповідному пункті договору, а його вартість, яка буде еквівалентною валюті зобов`язання (кредиту, позики), яке забезпечується.

Згідно зі ст. 99 Конституції грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч.1, 2 ст.192 ЦК України).

Згідно зі ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Водночас, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Відповідно до абз. 6 п. 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Як зазначалось вище, станом на 21.11.2023 (дату відкриття провадження у справі) офіційний курс національної валюти України до долару США становив 36,0496 грн.

Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 150 000 доларів США., що за курсом НБУ на дату укладення кредитного договору становило 745 500 грн., оскільки станом на 10.04.2008 офіційний курс долара США до гривні за даними НБУ становив 4,9700 грн. за 1 долар США.

Водночас, пунктом 2.3 іпотечного договору вартість предмета забезпечення сторонами було визначено в розмірі 1 086 400,00 грн., що проводячи аналогію з валютою кредитування за курсом НБУ станом на 10.04.2008 року становило 218 591,55 доларів США.

Із вказаного випливає, що сторонами було погоджено вартість заставного майна в розмірі 218 591,55 доларів США., що за курсом НБУ на дату укладення кредитного та іпотечного договору становило 1 086 400,00 грн.

В даному випадку суд зауважує, що при визначенні договірної вартості предмету забезпечення має братися за основу її величина, що визначена за курсом НБУ на дату укладення договору у валюті кредитування, а не в національній валюті як це зафіксовано в договорі іпотеки від 10.04.2008. Оскільки для економіки будь-якої країни характерним є коливання курсу валют, що створює таке явище як курсові різниці, що по своїй правовій та економічній природі є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національній валюті України або навпаки, при різних валютних курсах в різні часові інтервали.

За наведених обставин судом констатується, що з огляду на погоджену вартість заставного майна станом на 10.04.2008 в сумі 1 086 400,00 грн (що за курсом НБУ становило 218 591,55 доларів США), відповідно станом на 21.11.2023 (дату відкриття провадження у справі) 218591,55 дол. США еквівалентно 7 880 137,94 грн.

Окремо судом відмічається, що ПАТ АБ "Укргазбанк", в порядку визначеному ст. 45 КУзПБ, не подавалась заява про повну чи часткову відмову від забезпечення.

Таким чином, оскільки вартість предмета іпотеки станом на дату відкриття провадження у даній справі (21.11.2023) становила 7 880 137,94 грн., в той час як вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором, які підлягають задоволенню, становлять 5 995 065,30 грн., господарський суд вважає, що вимоги кредитора є забезпеченими повністю.

ПАТ АБ "Укргазбанк" понесено витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмірі 5 368,00 грн. судового збору.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією. Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитВимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Не задоволені за рахунок реалізації предмета застави вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна, задовольняються у другу чергу. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити. Визнати вимоги кредитора ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), в розмірі:

- 50 000,00 грн. вимоги 2 (другої) черги задоволення.

2. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати частково вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (місце реєстрації: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, адреса для листування: 33001, м.Рівне, вул.Княгиницького, 5а, код ЄДРПОУ 23697280) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), в розмірі:

- 5 995 065,30 грн. (що включають: строкову заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн. (118 750 доларів США), прострочену заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн. (7 500 дол. США), заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. (стягнуті за рішенням суду); 3 % річних 752 837,50 грн.; пеню 35 717 грн. 58 коп.; штраф 54 320 грн. 00 коп.) - забезпечені заставою майна боржника.

3. У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 14 261 400,07 грн. відмовити.

4. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 5 368,00 грн., витрати на оплату судового збору Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у розмірі 5 368,00 грн.

5. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 12 лютого 2024 року.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією надати суду до 27 лютого 2024 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.

7. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "19" березня 2024 р. на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань №09.

8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили 29 січня 2024 року та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.