Decision № 116563142, 26.01.2024, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 199/8086/23

Провадження № 2-а/202/33/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доДепартамента патрульноїполіції провизнання протиправноюта скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2023 року позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з цим позовом до відповідача.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 доДепартамента патрульноїполіції провизнання протиправноюта скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення передано на розгляд до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 25.09.2023 року інспектором 3 батальйону 1 роти капітаном поліції УПП в Дніпропетровській області ДПП України Палюх М.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №789478 від 25.09.2023 року, котрою на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Згідно фабули оскаржуваної постанови, 25.09.2023 року, об 11 год.35 хв. 43 сек., у м.Дніпрі, на вул.Спартака, 76, він здійснив рух на транспортному засобі, при цьому не мав права керування таким транспортним засобом (відповідної категорії), чим порушив п.2.1.а) ПДР керування Т/З особою, яка не має права керування таким Т/З, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а інспектором, всупереч вимогам ст.245, 280 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення з огляду на таке.

Так, 25.09.2023 року він, позивач, рухався по дорозі у м.Дніпрі, по вул.Спартака, на своєму електроскутері Rover Star 1; раптово був зупинений інспектором поліції ОСОБА_2 (службове посвідчення № НОМЕР_1 ). Не пояснивши причину зупинки в межах статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор почав вимагати в нього документи на підставі статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», вказавши, що «є особи, які вчиняють кримінальні правопорушення…».

Поцікавившись, на підставі якого пункту статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» він повинен пред`явити документи, до спілкування підключилась капітан поліції ОСОБА_3 і вказала, що він «керував транспортним засобом, мопедом, з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, поведінка при спілкуванні з поліцейськими не відповідала обстановці. Також вказала на зіниці очей, що звужені та не реагують на світло, запропонувавши йому поїхати для проходження медичного огляду у лікаря-нарколога. Він одразу погодився. Залишивши свій транспортний засіб на місці зупинки, він зі співробітниками поліції вирушили до медичного закладу.

За результатами медичного огляду, стану наркотичного сп`яніння в нього виявлено не було. Вийшовши з приміщення медичного закладу, порушуючи процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, біля будівлі медичного закладу на нього було складено постанову за порушення вимог ч.2 ст.126 КУпАП. Відмовившись розглядати справу за місцем зупинки біля його транспортного, капітан поліції ОСОБА_3 не вручила йому копію постанови серії ЕАТ №7809478. Копію постанови він отримав в Управлінні патрульної поліції Дніпропетровської області 27.09.2023 року.

Позивач зауважує на тому, що відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності можливе у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передала керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 2.4.а ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинятися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`являти для перевірки документи, зазначені в п. 2.1: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Позивач зазначає, що вимог Правил дорожнього руху він не порушував та акцентує увагу на тому, що технічні особливості його електромопеда Rover Star 1 наступні: модель - Rover Star 1, VIN: НОМЕР_2 ; потужність 800 Вт (= 0,8 квт); номінальна напруга 60V; гума 80/90-10 R 80/90-10; маса нетто 62 кг.

З аналізу зазначених даних можна стверджувати, що відповідно до чинного законодавства немає вимоги щодо того, що керуючи транспортним засобом з даними характеристиками, він зобов`язаний мати посвідчення водія категорії «А1» у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно з пунктом 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати з собою: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

Отже, на думку позивача, ключовим моментом для обов`язкової наявності зазначених документів є віднесення транспортного засобу до категорії «механічний».

Законодавством розмежовано поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає в наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна

Згідно п.1.10 Закону «Про дорожній рух» механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У той же час пункт 1.10 ПДР визначає, що:

-транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей або вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

-механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

-мопед транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю 4 кВт.

Отже, транспортний засіб, зокрема скутер, з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більше 3 кВт. У той же час, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.

Згідно п.2.13 ПДР до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Водночас, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю 4 кВт.

Зазначене свідчить про те, що до категорії «А1» відносяться транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, так як вони відносяться до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на управління передбачає наявність дозвільних документів.

Таким чином, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для «механічних» транспортних засобів. Механічними вважають скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, а також всі транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння. Якщо скутер має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційний документ.

Тому позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та протиправним. Також звертає увагу на те, що доказів того, що ним були допущені порушення вимог пунктів 2.1.а, 2.1.в, 2.1.г ПДР матеріали адміністративної справи не містять, а навпаки, вказують про дотримання позивачем норм законодавства та правил, а отже притягнення до адміністративної відповідальності є інкримінованим та таким, що не відповідає реальним обставинам та матеріалам, що містяться в справі.

Разом з тим, посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить інформацію, а саме, в графі «до постанови додається» нічого не вказано, що, з огляду на викладене, не дає можливості встановити наявність будь-яких належних доказів по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором в порушення ст. 283 КУпАП, не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою котрого здійснено фіксацію правопорушення, надана відповідачем фіксація не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року (справа №337/3389/16-а), від 31.01.2019 року (справа №464/2309/17), від 13.02.2020 року (№524/9716/16-а).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надано жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Так, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В той же час, будь-яких належних доказів, які б свідчили, на думку позивача, про порушення ним правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови Інспектор йому не дав.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7809478 від 25.09.2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 80 коп.

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений. Відзиву на позов суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що інспектором 3 батальйону 1 роти капітаном поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП України Палюх М.О. 25.09.2023 року складено постанову серії ЕАТ №789478 у справі про адміністративне правопорушення, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1.а. Правил дорожнього руху та відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. (а.с.12).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 25.09.2023 року, об 11 год.35 хв. 43 сек., у м.Дніпрі, на вул.Спартака, 76, здійснив рух на транспортному засобі, при цьому не мав права керування таким транспортним засобом (відповідної категорії), чим порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.1.а. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинятися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`являти для перевірки документи, зазначені в п. 2.1: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Судом встановлено, що електромопед Rover Star 1, котрим керував ОСОБА_1 , має наступні технічні особливості: модель - Rover Star 1, VIN: НОМЕР_2 ; потужність 800 Вт (= 0,8 квт); номінальна напруга 60V; гума 80/90-10 R 80/90-10; маса нетто 62 кг.

Згідно з пунктом 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати з собою: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно п.1.10 Закону «Про дорожній рух» механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У той же час пункт 1.10 ПДР визначає, що:

-транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей або вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

-механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

-мопед транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю 4 кВт.

Згідно п.2.13 ПДР до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Водночас, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340, визначено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю 4 кВт.

Зазначене свідчить про те, що до категорії «А1» відносяться транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, так як вони відносяться до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.

Таким чином, можливість керування електромопедом Rover Star 1 потужністю 800 Вт (= 0,8 квт), який не відноситься до транспортних засобів категорії «А1», не передбачає наявності прав на керування вказаним транспортним засобом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку Департаментом патрульноїполіції, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій інспектора 3 батальйону 1 роти капітана поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції України Палюх М.О., відзиву на позов не надано , тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови серії ЕАТ №7809478 від 25.09.2023 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 139 КАС України з Департамента патрульноїполіції необхідно стягнути на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 73, 242-244, 246 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАТ №7809478 від 25.09.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за ч. 2 статті 126 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 статті 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульноїполіції (03048, м.Київ, вул.Ф.Ернста, буд.3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.