Decision № 116557397, 18.01.2024, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 946/8504/23

Провадження № 2/946/1272/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Крижановською С.М. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що позивачу необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини і заява нею не була подана.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином,представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Суворовськоїселищної радиІзмаїльського районуОдеської областів судовезасідання нез`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлявся належнимчином,надав судузаяву пророзгляд справиза йоговідсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2024 року закрито підтовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності за № НОМЕР_1 від 05.08.2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської селищної ради № 35 від 28.02.2002 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.09.2001 року, виданого Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_2 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не залишав, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договри) за № 75073133 від 10.12.2023 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня.

Спадкоємцем зазаконом першоїчерги післясмерті ОСОБА_2 є:

- дружина ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 17.01.1948 року, виданого Суворовським районним бюро РАЦСу Ізмаїльського району Одеської області;

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 07.05.1956 року, виданого Суворовським районним бюро РАЦСу Одеської області.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Так, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

В свою чергу, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тому вважається такою, що фактично не прийняла спадщину.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.10.2020 року, виданого Ізмаїльським міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_2 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до заповіту від 18.07.2000 року, посвідченого секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 239, ОСОБА_3 все своє майно, яке на день смерті буде їй належати в чому б та де б воно не було заповіла ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, осіб які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2022 року встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , тому позивач вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 18.10.1995 року, РНОКПП НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 04379166) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 січня 2024 року.

Суддя: О.О.Бурнусус