Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 466/6699/22
Провадження № 1-кп/444/51/2024
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження 12022140000000262, внесеного 26.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта середня, раніше не судимий, не інвалід, працює в ТзОВ "Вамоіл-Л" (код ЄДРПОУ 41462254, м. Львів, вул. Бузкова, 2) - на посаді водія, паспорт: КС НОМЕР_1 , не являється депутатом, нотаріусом чи адвокатом, тел. НОМЕР_3, військовозобов"язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3 , 25.06.2022, приблизно о 21:00 год., будучи водієм та керуючи технічно справним рейсовим автобусом марки «БАЗ А079.14», р.н. НОМЕР_2 , маршрут № 180А сполученням «Львів-Дубляни» та рухаючись ним автодорогою «Під`їзд до м. Львова» в напрямку м. Дубляни, на регульованому перехресті, в крайній лівій смузі, на зелений сигнал світлофорного об`єкта, виконуючи поворот ліворуч на вул. В. Великого в м. Дубляни, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р.2 п 2.3 б) д); Р.10 п.10.1; Р.16 п.16.6, які виразились в тому, що він не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, при виконанні повороту ліворуч з крайнього лівого положення своєї смуги руху на проїзній частині, не надав дорогу скутеру марки «YAMAHA», без реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку прямолінійно в крайній правій смузі, на зелений сигнал світлофорного об`єкта по автодорозі «Під`їзд до м. Львова», в сторону м. Львова, та мав перевагу в русі, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. В результаті порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 , кермувальник скутера марки «YAMAHA» без реєстраційного номера, ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення та стали безпосередньою причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в реанімаційному відділенні «1 ТМО м. Львова, лікарні св. Пантелеймона».
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних, документів про судові витрати, речових доказів та арештів, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з"ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз"яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні злочину свою вину визнав повністю і пояснив, що він 25.06.20222 р. біля 21 год. керував рейсовим автобусом марки «БАЗ А079.14», р.н. НОМЕР_2 , маршрут № 180А сполученням «Львів-Дубляни» та рухаючись ним автодорогою «Під`їзд до м. Львова» в напрямку м. Дубляни, на регульованому перехресті, в крайній лівій смузі, на зелений сигнал світлофорного, виконуючи поворот ліворуч на вул. В. Великого в м. Дубляни, здійснив ДТП із водієм скутера марки «YAMAHA». Пояснив, що він пропускав зустрічний т/з великого розміру який рухався лівою смугою та за яким рухалася ще легкова автомашина і більше т/з видно не було, а тому він розпочав маневр повороту. Проїхавши понад половину шляху до закінчення маневру повороту, раптово побачив водій скутера який їхав на досить високій швидкості в крайній правій смузі під самою обочиною. Він намагався уникнути зівткнення, спробував додати максимально більше швидкості керованого ним автобуса щоб проскочити перехрестя та уникнути зіткнення, однак йому це не вдалося та відбулось зіткнення. Пояснив, що водій скутера їхав без шолома. У вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_6 (батька ОСОБА_8 ). Просив не позбавляти його волі та не позбавляти права керування т/з, так як працює все своє життя водієм і це єдиний спосіб заробляти собі на прожиття та забезпечення своїх дітей.
Потерпілий ОСОБА_6 подав заяву яку підтримав в судовому засіданні, пояснив, що жодних претензій майнового чи морального характеру до ОСОБА_3 не має, ОСОБА_3 йому повністю відшкодував завдану моральну шкоду, вибачився перед ним. Просив не позбавляти волі ОСОБА_3 та не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування т/з.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред"явленого йому кримінального правопорушення.
Злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого. При цьому необережній формі вини у ставленні особи до наслідків вчиненого нею суспільно небезпечного діяння у виді смерті потерпілого, що охоплюється ч. 2 ст. 286 КК України, кореспондує умисел винного на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. За таких обставин слід виходити з того, що вказаний склад злочину характеризується змішаною формою вини і хоча особа не бажає настання смерті потерпілого, проте своїми умисними діями, спрямованими на порушення Правил дорожнього руху, спричиняє такі тяжкі наслідки. А тому слід взяти до уваги те, що на підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 злочину, вказує факт умисного ігнорування ним встановлених правил керування транспортними засобами.
Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, вік обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, у якого на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, працює водієм і це єдиний спосіб заробітку ОСОБА_3 , стан здоров`я, характеризуючі дані, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Крім цього суд враховує та бере до уваги позицію потерпілого ОСОБА_6 який пробачив ОСОБА_3 вчинене ним правопорушення та просив позбавляти волі ОСОБА_3 та не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування т/з.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Обставини, які пом"якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування завданної моральної шкоди потерпілому.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Санкцією ст. 286 ч. 2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання та роботи характеризуються виключно позитивно, раніше не судився, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану моральну шкоду потерпілому і остіній не має до нього жодних претензій та вибачив йому вчинене, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім цього, суд бере до уваги той факт, що підсудний ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працює водієм впродовж усієї своєї професійної діяльності, що стверджується копією трудової книжки і право керування транспортними засобами є єдиним джерелом отримання доходів для нього та його сім"ї, а тому, суд прийшов до переконання, що до підсудного ОСОБА_3 не доцільно застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
При обрані виду та міри покарання суд серед іншого враховує і відношення до ПДР самого ОСОБА_8 , що загинув у даному ДТП, який ігноруючи Правилами Дорожнього Руху, в порушення п.п. 2.3.Г., з метою своєї безпеки, для збереження здоров`я та життя не одягнув відповідний мотошолом.
Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як такі проводилися з його вини.
Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.
Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:
- 1887,80 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/11624-ІТ від 12.07.2022 р.;
- 1887,80 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/11330-ІТ від 11.07.2022 р.;
- 2831,70 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/11331-ІТ від 13.07.2022 р.;
- 3775,60 грн. - за проведення експертизи № КСЕ-19/114-22/11653 від 19.07.2022 р.;
- 3775,60 грн. - за проведення експертизи № КСЕ-19/114-22/11668 від 15.08.2022 р.;
- 6606,95 грн. - за проведення експертизи № 2748-Е від 24.08.2022 р., а всього - 20765,45 грн.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_9 від 28.06.2022 р. (провадження № 1-кс/461/2429/22), після вступу вироку в законну силу.
Речові докази, а саме:
1) автобус «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити у її розпорядженні;
2) скутер марки "YAMAHA" червоного кольору без номерних знаків, що знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасового утримання т/з ПП "Старчак" в м. Львів, вул. Авіаційна, 7 - повернути законому володільцю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1
The court decision No. 116524621, Zhovkva District Court of Lviv Oblast was adopted on 25.01.2024. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 466/6699/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: