Court ruling № 116418445, 19.01.2024, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа №:755/3459/22

Провадження №: 2/755/855/24

У Х В А Л А

"19" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Акціонерного товариства «Укрсиббанк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, за правилами загального позовного провадження, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа, яку ухвалою суду від 05.12.2023 прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін та надано можливість учасникам у справі подати до суду додаткові пояснення щодо позову у частині позовної вимоги - зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та володінні житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони йому вільного доступу до спірної квартири без судового рішення про виселення ОСОБА_1 із визначеним у ньому іншого житлового приміщення для її постійного проживання, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

17.01.2024 до суду через від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що з урахуванням предмета спору, значного складу учасників справи, характеру спірних правовідносин та того, що дана справа не відноситься до категорії малозначних, не погоджується з слуханням справи за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначила, що зовсім позбавлена місця проживання, тобто отримала статусу безхатченка, значення даної справи та результат є надзвичайно великим, вважає, що розгляд справи необхідно проводити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників.

Суд, вивчивши доводи поданого клопотання та матеріали справи, доходить наступного.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Акціонерного товариства «Укрсиббанк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2023 в задоволенні клопотання акціонерного товариство «Укрсиббанк», підписаного представником Гладиш Ярославою Миколаївною, про закриття касаційного провадження відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 05.07.2023 в частині позовної вимоги визнати ОСОБА_1 такою, що не втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 змінено виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 05.07.2023 в частині позовної вимоги зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та володінні житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони йому вільного доступу до спірної квартири без судового рішення про виселення ОСОБА_1 із визначеним у ньому іншого житлового приміщення для її постійного проживання, скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.12.2023 прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Акціонерного товариства «Укрсиббанк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, до свого провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, надано можливість учасникам у справі подати до суду додаткові пояснення щодо позову у частині позовної вимоги - зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та володінні житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони йому вільного доступу до спірної квартири без судового рішення про виселення ОСОБА_1 із визначеним у ньому іншого житлового приміщення для її постійного проживання, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Як убачається із позовних вимог, які направлені на новий розгляд до суду першої інстанції, позивач просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та володінні житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони йому вільного доступу до спірної квартири без судового рішення про виселення ОСОБА_1 із визначеним у ньому іншого житлового приміщення для її постійного проживання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом клопотання убачається, що позивачем не наведено належного обґрунтування наявності обставин та не наведено обставин, які слід було б з`ясувати у загальному позовному провадженні, а тому, в розрізі заявлених позовних вимог, у суду відсутні підстави для розгляду вказаної цивільної справи у порядку загального позовного провадження. У разі необхідності відповідні клопотання можуть бути заявлені стороною, у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законом.

Таким чином, враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивачапроти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що попередній розгляд даної справи по суті відбувався за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику, повідомлення сторін, та передаючи справу на новий судовий розгляд, в частині вимог, Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 не встановив порушення судами вимог в частині розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як було встановлено судом в ухвалі суду від 05.12.2023 про прийняття позовної заяви до провадження, учасники у справі можуть подати до суду додаткові пояснення щодо позову у частині позовної вимоги - зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та володінні житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони йому вільного доступу до спірної квартири без судового рішення про виселення ОСОБА_1 із визначеним у ньому іншого житлового приміщення для її постійного проживання, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 19, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Акціонерного товариства «Укрсиббанк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: