Court ruling № 116390692, 16.01.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 січня 2024 рокуСправа №160/549/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

у складі:

Головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретарі судового засіданняСітайло О.В. за участю: представника позивача представника відповідача Борисенко В.А. Киричок І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №19911 від 14.12.2023 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управляння ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

10.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» про забезпечення позову задоволено частково.

Зупинино дію рішення №19911 від 14.12.2023 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, критеріям ризиковості платника податків до набрання законної сили рішенням суду по справі №160/549/24.

12.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому заявник просить:

- скасувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» по справі №160/549/24, введені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, відповідач наголошує, що за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Відповідач зауважує, що єдиною можливою підставою для виключення платника податків з переліку ризикових платників податків є відповідне рішення суду, яке набрало законної сили. Також відповідач зазначив, що не зрозуміли листи ТОВ «ЄКСОН ЮК» та ТОВ «АТП 929» не можуть бути підтвердженням обставин припинення здійснення діяльності з позивачем внаслідок віднесення позивача до ризикових платників податку. У зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з даним клопотанням.

12.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі до розгляду у судовому засіданні на 26.12.2023 року

Повно та всебічно дослідивши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

14.12.2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення №19911 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.5, 8 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1, 3, 5 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Отже, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечуючи позов ухвалою від 10.01.2024 року, суд виходив з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення може бути наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами заявника, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 929».

Судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір», як платника податків, при постачанні товарів вільно складати та подавати на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні, які є підставою для нарахування контрагентами заявника сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» щодо зупинення реєстрації їх податкових накладних при віднесенні позивача до ризикових контрагентів, а тому неможливість чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №19911 від 14.12.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, відповідає предмету позову, є співмірним з ним та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Виходячи з аналізу поданого представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зауважує, що матеріали такого клопотання не містять жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так як ті обставини, про які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи можливість протиправності таких рішень та порушення ними прав та інтересів платника податків - позивача.

У контексті вказаного, суд зауважує, що наведені відповідачем аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже, зазначене фактично свідчить про незгоду Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою суду від 10.01.2024 року.

Також суд зазначає, що судом прийнято ухвалу про забезпечення позову з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.09.2023 року у справі №420/10012/22, а отже посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в інших постановах, не може вважатися підставою, в розумінні КАС України, для скасування заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Суд вважає, що станом на момент розгляду заявленого клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника про те, що на законодавчому рівні відсутній порядок зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у суді першої інстанції.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків клопотання про скасування заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.150, 151, 153-155, 157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 18.01.2024 року, відповідно до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський