Court ruling № 116376277, 05.01.2024, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/40/24

н/п 1-кс/953/214/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотанняслідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130002750,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким слідчий просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12023221130002750.

1. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

Вимоги клопотання прокуроробґрунтовує тим,що 30.12.2023 до чергової частини Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення про те що, за адресою: м. Харків, вул. Манізера, 3, із підсобного приміщення під`їзду №2, невстановлена особа, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу намагалась викрасти: велосипед ТМ «Аrdis» моделі «Racer», велосипед ТМ «Meteorice» моделі «Avanti», акумулятор ТМ «BOSCH» моделі «S5 Silver Plus 12 V 110Ah 920A (S5 015), чим спричинила матеріальну шкоду заявнику ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЖЄО 20320 від 30.012.2023).

30.12.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено: велосипед ТМ «Аrdis» моделі «Racer», велосипед ТМ «Meteorice» моделі «Avanti», акумулятор ТМ «BOSCH» моделі «S5 Silver Plus 12 V 110Ah 920A (S5 015).

Вилучені під час проведення огляду місця події 30.12.2023, речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023221130002750 у відповідності до ст. 98 КПК України, оскільки дане майно може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуто кримінально протиправним шляхом, та є предметом кримінально протиправних дій.

2.Позиції учасників у судовому засіданні

У судове засідання прокурор не з`явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати клопотання за її відсутністю.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

У судове засідання володілець майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна та його захисника на підставінаданихсторонамиматеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПКУкраїниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2цієїстаттівизначено,щоарештмайна допускається,зокрема,зметоюзабезпечення: (1)збереження речовихдоказів .

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, згідно якої, речовими доказамиєматеріальніоб`єкти,якібулизнаряддям вчиненнякримінальногоправопорушення,збереглинасобі йогослідиабомістять іншівідомості,якіможутьбути використаніякдоказфакту чиобставин,щовстановлюютьсяпід часкримінальногопровадження,втомучислі предмети,щобулиоб`єктом кримінальнопротиправнихдій,гроші,цінностітаінші речі,набутікримінальнопротиправним шляхомабоотриманіюридичною особоювнаслідоквчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно ізч.10ст.170КПКУкраїниарешт можебутинакладенийу встановленомуцимКодексомпорядку нарухомечинерухоме майно,грошіубудь-якійвалютіготівкоюабо убезготівковійформі,втомучислі коштитацінності,щознаходятьсяна банківськихрахункахчина зберіганніубанкахабо іншихфінансовихустановах,видатковіоперації,цінніпапери,майнові,корпоративніправа,віртуальніактиви,щодоякихухвалою чирішеннямслідчогосудді,судувизначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 цього Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенніпитанняпроарешт майнаслідчийсуддя,зокрема,повиненвраховувати: (1)правовупідставудля арештумайна; (2)можливістьвикористаннямайна якдоказуукримінальному провадженні(якщоарештмайнанакладається увипадку,передбаченомупунктом1частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); (5)розумністьтаспіврозмірність обмеженняправавласностізавданням кримінальногопровадження; (6) наслідки арешту майна для третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173).

Матеріали клопотаннясвідчать,що слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221130002750 від 31.12.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вилучене 30.12.2023 під час огляду місця події у ОСОБА_5 ,, відповідно до положень ст. 98 КПК визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, та відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучене під час огляду майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотанняслідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 ,- задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.12.2023 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Манізера, біля буд. 3, майно з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, а саме: велосипед ТМ «Аrdis» моделі «Racer», велосипед ТМ «Meteorice» моделі «Avanti», акумулятор ТМ «BOSCH» моделі «S5 Silver Plus 12 V 110Ah 920A (S5 015), яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023221130002750.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя - ОСОБА_1