Court ruling № 116357033, 17.01.2024, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

17 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/5146/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без участі представників сторін

розглянувши матеріали справи та викладене у 3 пункті прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 967 від 12.01.2024 року) клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1 до Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе", 61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 57-А простягнення 357 961,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" про стягнення суми нарахованого штрафу у розмірі 357 961,44 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 2306000023 про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) від 07.06.2023 року.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 5146/23) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

14.12.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 34467/23) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/5146/23. Розгляд справи № 922/5146/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

12.01.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 967/24), у якому відповідач. просить суд, прийняти відзив на позовну заяву та врахувати його при розгляді даної справи. Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, та викладене у 3 пункті прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 967 від 12.01.2024 року) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, зазначає наступне.

В обґрунтування заявленого до суду клопотання, відповідач зазначає, що предметом позову є стягнення грошової суми 357 961,44 грн., розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого на 2023 рік), а заявлені сторонами обставини справи потребують обґрунтування учасниками справи безпосередньо під час судового розгляду, то для повного та всебічного встановлення обставин даної справи, її розгляд необхідно проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У зв`язку із чим, просить суд, розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому, частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову в даній справі є стягнення 357 9961,44 грн. що перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України була визначена судом незначної складності, у зв`язку із чим справа може розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, що якщо предметом позову є стягнення грошової суми 357 961,44 грн., розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого на 2023 рік), та заявлені сторонами обставини справи потребують обґрунтування учасниками справи безпосередньо під час судового розгляду, то для повного та всебічного встановлення обставин даної справи, її розгляд необхідно проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У заявленому в пункті 3 прохальної частин відзиву на позовну заяву клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач не навів суду жодного належного обґрунтування в чому полягають особливості предмету доказування у цій справі та необхідності призначення судового засідання для виконання завдання господарського судочинства, саме лише посилання на предмет позову та на те, що заявлені сторонами обставини справи потребують обґрунтування учасниками справи безпосередньо під час судового розгляду, то для повного та всебічного встановлення обставин даної справи, її розгляд необхідно проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не може бути підставою для задоволення даного клопотання.

Крім того, встановлення всіх обставин справи, за висновком суду, може бути здійснено без призначення у справі судового засідання.

Водночас, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права та можливості викладати свої доводи та заперечення проти позову у відповідних заявах по суті справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Також суд приймає до уваги, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, із 05:30 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № від 06.11.2023 року 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року № 3429-IX, строк воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України № 9 від 24.02.2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи вищевикладене, та у зв`язку із неодноразовими обстрілами об`єктів цивільної інфраструктури, що межують з приміщенням суду, наказом голови суду Наталії Новікової від 09 січня 2024 року № 02 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 10 по 19 січня 2024 року" працівникам Господарського суду Харківської області обмежено перебування в приміщенні суду у період з 10 по 19 січня 2024 року включно та вирішено виконувати свої посадові обов`язки в дистанційному режимі у будь-якому безпечному місці поза межами адміністративної будівлі суду, рекомендовано також суддям у період з 10 по 19 січня 2024 року включно перенести здійснення судочинства у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян в умовах воєнної агресії проти України.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою цінністю.

Згідно з частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на вищевикладене, та у зв`язку із реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, та оскільки ціна позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача викладеного у 3 пункті прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 967 від 12.01.2024 року) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 233 - 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні відповідача викладеного у 3 пункті прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 967 від 12.01.2024 року) клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала підписана 17 січня 2024 року

СуддяО.О. Ємельянова