Decision № 116356204, 16.01.2024, Commercial Court of Kyiv

Approval Date
16.01.2024
Case No.
911/2954/23
Document №
116356204
Form of court proceedings
Economic
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024Справа № 911/2954/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

до Фізичної особи-підприємця Явуз Світлани Петрівни

про стягнення 230 060,45 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшов позов Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до Фізичної особи-підприємця Явуз Світлани Петрівни про стягнення 230 060,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення своїх зобов`язань за Договором оренди № 8119 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.05.2018 не виконано своїх зобов`язань перед позивачем, як балансоутримувачем майна, зі сплати частини орендної плати за користування майном у період з серпня 2021 року по березень 2023 року, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 186 410,88 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором оренди № 8119 від 11.05.2018 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, крім суми основного боргу, пеню у розмірі 10 923,57 грн, 3% річних у розмірі 5 179,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 546,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2023 вказану позовну заяву вирішено передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.10.2023 справу № 911/2954/23 за вказаним позовом передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до Фізичної особи-підприємця Явуз Світлани Петрівни про стягнення 230 060,45 грн до повернення із Господарського суду Київської області матеріалів справи № 911/2954/23, оформлених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

09.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 911/2954/23 з Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкрито провадження у справі № 911/2954/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Ухвала суду від 13.11.2023 була надіслана відповідачу 15.11.2023 на адресу його місцезнаходження (вул. Молодіжна, 8, с. Йосипівка, Білоцерківський район, Київська область, 09142) та отримана ним 21.11.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600060516895.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 911/2954/23 встановлено Фізичній особі-підприємцю Явуз Світлані Петрівні строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Фізична особа-підприємець Котенко Алла Євгенівна повинна була подати відзив на позов у строк до 06.12.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.05.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Явуз Світланою Петрівною (орендар) укладено Договір оренди № 8119 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину цокольного поверху гуртожитку № 8 загальною площею 190,00 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 20, що перебуває на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», ідентифікаційний код 02070921 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2017 і становить 2 788 300,00 грн без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна та становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2018 року - 14 600,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2018 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень місяці 2018 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У пункті 3.8 Договору вказано, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Пунктом 5.3 Договору встановлено обов`язок відповідача своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

За умовами п. 10.1. Договору, цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.05.2018 до 11.04.2021 включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п. 10.2. Договору).

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

На виконання умов Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а Фізична особа-підприємець Явуз Світлана Петрівна прийняла в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину цокольного поверху гуртожитку № 8 загальною площею 190,00 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Академіка Янгеля,20, що перебуває на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», про що 11.05.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Фізичною особою-підприємцем Явуз Світланою Петрівною було складено акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Академіка Янгеля,20 за погодженням із балансоутримувачем.

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про наявність у відповідача заборгованості за Договором зі сплати на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут Ігоря Сікорського», як балансоутримувача, 50% орендної плати за користування у період з серпня 2021 року по березень 2023 року орендованим майном у розмірі 186 410,88 грн, а також нарахованих на суму боргу штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою № 8119/01 від 10 вересня 2021 року про внесення змін до Договору від 11.05.2018 № 8119 шляхом викладення його у новій редакції (відповідно до Примірного договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 820) строк дії Договору оренди було продовжено до 11 березня 2023 року та викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими па період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону «Про оренду державного та комунального майна». Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Умови Договору оренди в редакції Додаткової угоди № 8119/01 вступили в дію з квітня 2021 року (пункту 12.1 розділу II «Незмінювані умови договору» Додаткової угоди № 8119/01).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 ст. 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передавання орендованого майна від 11.05.2018) підтверджується факт користування відповідачем орендованим згідно Договору нерухомим майном починаючи з 11.05.2018, в той час як відповідач не скористався своїм правом на доведення зворотного.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на відсутність будь-яких доказів повернення спірного майна з орендного користування орендодавцеві (шляхом складення сторонами відповідного акту) або фактичного припинення користування орендарем спірним майном, суд приходить до висновку, що у період з серпня 2021 року по березень 2023 року відповідач є таким, що користувався орендованим згідно Договору майном.

Відповідно до пункту 3.1 розділу II «Незмінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 8119/01) орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 9 розділу І «Змінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 8119/01) місячна орендна плата, визначена на підставі абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» становить 36 274,80 грн без податку на додану вартість за базовий місяць червень 2021 року .

Пунктом 3.2 розділу II «Незмінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 8119/01) передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 Змінюваних умов) і датою підписання договору в новій редакції минуло більш як повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати та інших належних до сплати платежів визначаються в договорі.

З урахуванням пункту 3.3 розділу II «Незмінювані умови договору», пункту 16 розділу І «Змінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №8119/01) відповідач сплачує орендну плату до державного бюджету та позивачу у співвідношенні - позивачу 50 відсотків суми орендної плати, державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Відповідно до пункту 3.4 розділу II «Незмінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 8119/01) відповідач сплачує орендну плату на підставі рахунків Позивача. Позивач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Позивача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Відповідач сплачує Позивачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Позивач надсилає Відповідачу рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу.

Відповідно до пункту 3.10 розділу II «Незмінювані умови договору» Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 8119/01) надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або позивачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.

Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 31.08.2020 № 30-06/7258 відповідачу було знижено розмір орендної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину». Нарахування орендної плати здійснювалось у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.

01.06.2022 постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» втратила чинність у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 634).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ № 634 на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської. Сумської, Харківської. Запорізької. Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

З урахуванням викладеного відповідач був звільнений від сплати орендної плати з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року.

Згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 року і 30 травня 2022 року відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

З огляду на викладене, після 30 вересня 2022 року відповідачу почалось нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої Договором оренди.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, за умовами Договору здійснюється розподіл сум орендної плати між державним бюджетом та балансоутримувачем орендованого нерухомого майна. Позивачу (як балансоутримувачу орендованого нерухомого майна) від відповідача за Договором щомісячно має перераховуватись 50% орендної плати за користування об`єктом оренди.

За обрахунками позивача, які не спростовані відповідачем, загальний розмір орендних платежів за користування у період з серпня 2021 року по березень 2023 року спірним майном складає 186 410,88 грн з ПДВ, з урахуванням відсутності обов`язку сплачувати орендну плату з 24.02.2022 по 30.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору відповідач повинна була сплачувати на користь позивача частину орендної плати (50%) щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Сторонами у п. 3.3 Договору погоджено термін виконання зобов`язання зі сплати орендних платежів - не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця виконання зобов`язання), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання зі сплати орендного платежу до 15 числа місяця наступного за звітним, міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання зі сплати орендних платежів за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання зі сплати орендного платежу у кожному місяці для його виконання не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Фізична особа-підприємець Явуз Світлана Петрівна повинна була сплатити за користування орендованим майном серпні 2021 року - до 13.09.2021, у вересні 2021 року - до 15.10.2021, у жовтні 2021 року - до 12.11.2023, у листопаді 2021 року - до 15.12.2021, у січні 2022 року - до 15.02.2022, у лютому 2022 року - до 15.02.2022, у жовтні 2022 року - до 15.11.2022, у листопаді 2022 року - до 15.12.2022, у грудні 2022 року - до 13.01.2023, у січні 2023 року - до 15.02.2023, у лютому 2023 року - до 15.03.2023, у березні 2023 року - до 14.04.2023.

Доказів сплати вказаної орендної плати матеріали справи не містять, так само як відсутні докази звернення однієї із сторін про припинення цього Договору у визначений Договором строк та докази повернення відповідачем частини орендованого приміщення за актом приймання-передачі, що свідчить про неналежне виконання відповідачем господарських зобов'язань.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов0язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Фізична особа-підприємець Котенко Алла Євгенівна не виконала належним чином своїх зобов`язань за Договором зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором у сумі 186 410,88 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут Ігоря Сікорського» про стягнення з відповідача боргу в розмірі 186 410,88 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Квуз Світлани Петрівни пені у розмірі 10 923,57 грн, 3% річних у розмірі 5179,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 27 546,66 грн, нарахованих за період з 16.09.2021 по 31.08.2023.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, та враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача проти правильності здійсненого позивачем розрахунку, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5179,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 27 546,66 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 923,57 грн, нараховану за період з 16.12.2022 по 15.08.2023.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно пункту 3.9 розділу ІІ «Незмінювані умови договору» Договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин позовні вимоги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут Ігоря Сікорського» підлягають задоволенню повністю, а з Фізичної особи-підприємця Явуз Світлани Петрівни підлягає стягненню борг у розмірі 186 410,88 грн, 3% річних у розмірі 5 179,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 546,66 грн та пеня у розмірі 10 923,57 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір, сплачений за розгляд судом даного спору, покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Явуз Світлани Петрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут Ігоря Сікорського» (03056, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 37; ідентифікаційний код 02070921) борг у розмірі 186 420 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 5 179 грн. 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 27 546 грн 66 коп., пеню у розмірі 10 923 грн 57 коп. та 3 450 грн 91 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.01.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Часті запитання

Який тип судового документу № 116356204 ?

Документ № 116356204 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 116356204 ?

Дата ухвалення - 16.01.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 116356204 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 116356204 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 116356204, Commercial Court of Kyiv

The court decision No. 116356204, Commercial Court of Kyiv was adopted on 16.01.2024. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.

The court decision No. 116356204 refers to case No. 911/2954/23

This decision relates to case No. 911/2954/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform supports searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 116356203
Next document : 116356205