Decision № 116331352, 16.01.2024, Kharkiv District Administrative Court

Approval Date
16.01.2024
Case No.
520/26473/23
Document №
116331352
Form of court proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

16 січня 2024 р. Справа № 520/26473/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №520/26473/23

за позовом ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 14.07.2023 відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу»;

- зобов`язати Державну організацію (установу, заклад) Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 14.07.2023 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 14.07.2023 відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу". Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 14.07.2023 відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду рапорту. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України, в якій просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі та стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Обґрунтовує заяву позивач тим, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджено належними га допустимими доказами, а тому вказані витрати підлягають стягненню з Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач просив суд розглянути заяву за його відсутності.

Копію заяви з додатками надіслано позивачем на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджено доданими до заяви документами.

Проте, відповідач не надав заперечень щодо суми понесених витрат на правничу допомогу та її зменшення, причин їх неподання не повідомив, жодних клопотань щодо продовження строку їх подання до суду також не надавав.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд питання про ухвалення додаткового рішення порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, надано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме копії договору про надання професійної правничої допомоги №04/04/2023 від 11.04.2023, додаткової угоди №2 від 25.08.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №04/04/2023 від 11.04.2023, квитанції до прибутково-касового ордеру №10/11 від 28.11.2023, акту прийому-передачі наданих послуг від 14.12.2023.

11.04.2023 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №04/04/2023 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого визначено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити Адвокатському об`єднанню зазначені послуги.

Згідно п.10.6 та 10.7 договору, Акт є документом, що засвідчує належне та своєчасне виконання Сторонами умов Договору. Акти формуються в міру необхідності та надсилаються Сторонами у порядку п.6.9 Договору.

Прийняття кожного доручення оформлюється Додатковою угодою до цього Договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовані строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати тощо.

Сторонами договору укладено та підписано Додаткову угоду №2 від 25.08.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №04/04/2023 від 11.04.2023 про наступне: Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступну професійну правничу допомогу в рамках адміністративного судочинства:

1) аналіз фактичних обставин справи, формування доказів;

2) надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики;

3) складання, оформлення і надсилання позовної заяви;

4) складання інших процесуальних документів;

5) представництво інтересів клієнта в окружному адміністративному суді.

Загальна сума гонорару (винагороди) складає 15000,00 грн. та сплачується Клієнтом в строк до 30.11.2023.

Квитанцією до прибутково-касового ордеру №10/11 від 28.11.2023, яку підписано головним бухгалтером та керівником АО, підтверджено сплату ОСОБА_1 15 000,00 грн., підстава: договір про надання професійної правничої допомоги №04/04/2023 від 11.04.2023.

Також, Сторонами договору було складено та підписано акту прийому-передачі наданих послуг від 14.12.2023, в якому також зазначено, що Адвокатське об`єднання засвідчує, що Клієнт сплатив гонорар в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Тобто, виключно за наявності заперечень сторони, за рахунок якої заявник просить відшкодувати витрати на правничу допомогу, суд може зменшити розмір таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Суд зазначає, Військова частина НОМЕР_1 , як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Судом встановлено, що копію заяви з додатками надіслано позивачем на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджено доданими до заяви документами.

Проте, відповідач не надав заперечень щодо суми понесених витрат на правничу допомогу та її зменшення, причин їх неподання не повідомив, жодних клопотань щодо продовження строку їх подання до суду також не надавав.

За таких обставин суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правову допомогу критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.

Поряд із цим судомвраховано, що відсутність таких заперечень з боку відповідача може бути наслідком неповідомлення сторін про дату, час та місце вирішення питання щодо відшкодування судових витрат та об`єктивною відсутністю у відповідача можливості підготувати та направити свої заперечення з даного приводу у строк, визначений судом.

Однак, як вбачається з наданих до суду разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення доказів направлення такої сторонам по справі, копію вказаної заяви із додатками було направлено Військовій частині НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку та згідно із роздруківкою трекінгу відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта» 6100150021878 вручено представнику відповідача (51270 смт.Гвардійське Україна) 21.12.2023.

Роздруківка з вказаною вище інформацією міститься в матеріалах справи.

Отже, відповідач був обізнаний про намір позивача отримати відшкодування витрат на правничу допомогу, однак не вчинив жодних дій щодо висловлення заперечень стосовно заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи документального підтвердження понесених судових витрат, відсутність належно обґрунтованих заперечень з боку Військової частини щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, а також застосовуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у суду відсутні підстави для перегляду заявленої позивачем суми з урахуванням принципу співмірності.

Разом з цим, з урахуванням того, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, дійшов висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню, а відтак стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 підлягають судові витрати на правову допомогу 7000,00 грн., що є пропорційним відносно задоволених вимог.

Таким чином, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 241-243, 248, 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №520/26473/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року по справі № 520/26473/23 абзацом наступного змісту:

"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 7000 (сім тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат".

В задоволенні іншої частини вимог заяви про винесення додаткового судового рішення - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 116331352 ?

Документ № 116331352 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 116331352 ?

Дата ухвалення - 16.01.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 116331352 ?

Форма судочинства - Administrative

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 116331352 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Information about the court decision No. 116331352, Kharkiv District Administrative Court

The court decision No. 116331352, Kharkiv District Administrative Court was adopted on 16.01.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.

The court decision No. 116331352 refers to case No. 520/26473/23

This decision relates to case No. 520/26473/23. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to effectively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 116331351
Next document : 116331353