Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/10378/22
Провадження №2/369/2088/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2024 року м. Київ
суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши заяву представника ПАТ "АТ "Київводоканал" про закриття провадження по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області вищезазначена справа.
Ухвалою суду від 20.10.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача ОСОБА_2 було подано до суду заяву, в якій представник просила суд закрити провадження по справі в частині погашеної суми основного боргу в розмір; 19 873,69 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору, а також повернути позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 2481 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви за наступних підстав.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р у справі №13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки сума боргу за надані послуги позивачем станом на 31.07.2023 р. відсутня, суд вважає за можливе закрити провадження у справі у частині стягнення основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 2 ст.255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною заявою ПАТ "АТ "Київводоканал" було сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн., відповідно до платіжного документа за №9812 від 30.09.2022 р., сплачену суму судового збору було зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджено випискою, яка міститься в матеріалах цивільної справи.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачену суму судового збору за подання даного позову у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 13, 255-256, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ПАТ "АТ "Київводоканал" про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити.
Провадження по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у частині стягнення суми основного боргу - закрити.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ 03327664) з державного бюджету сплачену суму судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп., згідно квитанції №9812 від 30.09.2022 р.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Тетяна ДУБАС
The court decision No. 116309135, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast was adopted on 16.01.2024. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 369/10378/22. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: