Decision № 116296269, 15.01.2024, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 р. № 520/15553/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований адресою: за АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), суму податкового боргу в розмірі 2 948,06 гривень (пеня).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 2 948,06 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та набув правового статусу суб`єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 має податковий борг у сумі 2 948,06 грн. у вигляді пені по єдиному податку з фізичних осіб, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код 18050400), нараховано пені, згідно заяви від 17.03.2023 № 7687225 платника єдиного податку -фізичної особи, по податковим деклараціям № 38385751, № 53568990, № 540 та № 19182431.

Заявлена суб`єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів за податковим боргом, який виник у результаті несвоєчасної сплати грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб самостійно визначених платником.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували як достовірність самостійно задекларованих та узгоджених платником грошових зобов`язань, так і факт добровільної подачі платником цих документів обов`язкової податкової звітності.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов`язаннях, суд зазначає, що п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спірних правовідносинах такі строки скінчились.

Проте доказів проведення відповідачем платежів матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за вказаними податковими деклараціями виник податковий борг.

Згідно з п.п. 59.1 ст. 59 ПК України податкова вимога по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сформована 21.08.2018 за № 106857-17 та направлена платнику засобами поштового зв`язку «Укрпошта». Вимогу отримано особисто боржником 30.08.2018. З моменту вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим, зазначена податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Матеріали справи не місять доказів оскарження названої податкової вимоги платником в адміністративному чи судовому порядку.

Доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Позивачем зазначено, що станом на дату звернення з даним позовом сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках відповідача за відповідним платежем.

Існування невиконаного податкового обов`язку особи за декларацією підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, яка за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Судом установлена наявність усіх перелічених вище обставин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою, прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України Про судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований адресою: за АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), суму податкового боргу в розмірі 2948,06 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень 06 копійок) (пеня).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Владислав ЄГУПЕНКО