Court ruling № 116294384, 15.01.2024, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2024 року Справа № 640/1178/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І.,

розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву представника позивача Кротюк О.В. про поновлення строку звернення до суду із позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії про визнання незаконним та скасування рішення кадрової комісії, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 1/2 від 03.12.2019 про неуспішне проходження атестації;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №2042ц про звільнення позивача з посади заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;

- поновити його в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді та в органах прокуратури;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.12.2019 по день поновлення на службі в Офісі Генерального прокурора.

За обставинами по справі:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 позовні вимоги у цій справі задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Кадрової комісії від 03.12.2019 №1/2 та наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2042ц. Поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав на момент звільнення та органах прокуратури, з 26.12.2019. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1742560,06 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов у цій справі задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/2 та наказ від 21.12.2019 № 2042ц щодо звільнення позивача з посади. Поновлено позивача на посаді, з якої його було звільнено, з 25.12.2019. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2019 по 08.07.2021 в розмірі 670576 грн. 07 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2023 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 скасовано, а справу №640/1178/20 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду відповідно до положень Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

19.05.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/1178/20 та справу визначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.07.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. про самовідвід та матеріали адміністративної справи №640/1178/20 передано до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.07.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

18.07.2023, ухвалою суду прийнято справу до провадження та визначено розглядати справу одноособово суддею Войтович І.І., за правилами загального позовного провадження, розпочати підготовку справи до судового розгляду і призначити підготовче засідання на 05 липня 2023 року о 11:00год.

20.07.2023, ухвалою суду виправлено описку щодо дати та часу призначеного по справі підготовчого судового засідання, а саме: замість вказаного "на 05 липня 2023 року о 11:00год." виправлено на - "14 серпня 2023 року о 09:30 год.".

14.08.2023 до суду надійшов відзив від відповідача Офісу Генерального прокурора, в задоволенні позову просить суд відмовити.

14.08.2023 в підготовче судове засідання прибули: представник позивача Кротюк О.В., представник відповідача Стрільчук Л.М.

В ході проведення підготовчого судового засідання представник позивача зазначив про подану заяву щодо додаткових пояснень та наданні додаткових доказів, враховуючи думку учасника процесу, суд на місці увалив, оголосити перерву для надання представнику відповідача часу щодо підготування правової позиції за поданою заявою представником позивача.

Наступне судове засіданні призначено на 27 вересня 2023 року о 13:15 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

27.09.2023 в підготовче судове засідання прибув представник відповідача Стрільчук Л.М., представник позивача не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи позицію учасника процесу, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача, відкласти судове засідання на іншу дату.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 13:15 год. 13 листопада 2023 року, про що сторони по справі повідомлені належним чином.

13.11.2023 в підготовче судове засідання прибули: представник позивача Кротюк О.В., представник відповідача Кудіна Т.А.

В підготовчому судовому засіданні відповідачем Офісом Генерального прокурора подано (13.11.2023) клопотання про залишення позову без розгляду вказуючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача заявив клопотання із проханням суд відкласти підготовче судове засідання у зв`язку із необхідністю ознайомитись із поданим клопотанням та підготувати правову позицію.

Враховуючи думку учасника процесу, судом на місці ухвалено задовольнити клопотання представника позивача, оголосити перерву в судовому засіданні.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 10.01.2024 14:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

13.12.2023 представником позивача Кротюк О.В. подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження рішення кадрової комісії.

10.01.2024 в підготовче судове засідання прибули: представник позивача Кротюк О.В., представник відповідача Кудіна Т.А.

В ході підготовчого судового засідання представник позивача просив суд задовольнити заяву про поновлення строку, представник відповідача просив суд позов залишити без розгляду.

Судом поставлено на обговорення питання щодо здійснення розгляду заяви представника позивача про поновлення строку звернення щодо оскарження рішення кадрової комісії в порядку письмового провадження та враховуючи позиції учасників процесу, суд на місці ухвалив розглянути заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд розглядає заяву представника позивача Кротюк О.В. про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині оскарження рішення кадрової комісії, з урахуванням заяви відповідача Офісу Генерального прокурора про залишення позову без розгляду, в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що предметом розгляду та вирішенню щодо строків звернення у справі не є спірний наказ про звільнення.

Представник позивача в поданій заяві про поновлення строку звернення зазначив про те, що Сьома кадрова комісія в присутності ОСОБА_1 оскаржуване рішення № 1/2 від 03.12.2019 про неуспішне проходження атестації не оголошувала, така практика та нормативна вимога в діяльності кадрової комісії, в тому числі і Офісу Генерального прокурора відсутня.

Представник вказав, що ОСОБА_1 подав заяву від 05.12.2019 про видачу йому копії протоколу та оскаржуваного рішення, яка надійшла до Генеральної прокуратури 09.12.2019 року, що підтверджується листом ГПУ від 13.12.2019 № 11/1/1-2955вих-19. Також, 21.12.2019 ОСОБА_1 було повторно подано дві заяви від 20.12.2020 про отримання, зокрема, оскаржуваного рішення кадрової комісії. Ці заяви були подані на ім`я Генерального прокурора та Голови Сьомої кадрової комісії. До матеріалів справи (т. 1. а.с. 40) було долучено лист від 09.10.2020 Офісу Генерального прокурора, який вказує, що на підставі трьох звернень ОСОБА_1 від 09.12.2019, 21.12.2019 йому надається копія рішення Сьомої кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/2 про неуспішне проходження атестації. На сторінці 12 позовної заяви ОСОБА_1 вказував, що оскаржуване ним рішення було отримано 11.01.2020 року.

Відповідно, на протязі 5 днів була підготовлена позовна заява і подана на шостий день до суду, тобто в максимально короткий строк з дня отримання оскаржуваного рішення, що становить менше половини місячного строку звернення до суду, встановленого законом. Разом з цим рішенням кадрової комісії оскаржується і наказ про звільнення з роботи (посади та органів прокуратури). Вказаний наказ про звільнення виноситься лише на підставі рішення кадрової комісії та нерозривно пов`язаний з ним. Оскарження цього наказу відбулось у строк, встановлений законом. Відтак часовий дисонанс у виданні (прийнятті/виготовленні) оскаржуваних актів не залежить від особи позивача. Позивач в цілях судового оскарження рішення кадрової комісії вчинив всі можливі дії, які залежали від нього, в розумний строк.

Таким чином, з 03.12.2019 по 11.01.2020 ОСОБА_1 не мав оскаржуваного рішення, не знав про мотиви і підстави його винесення Сьомою кадровою комісію, що об`єктивно унеможливлювало позивачеві сформувати для себе обґрунтовану правову позицію щодо можливості (наявності або відсутності для цього підстав) судового оскарження рішення кадрової комісії, скласти у відповідності до вимог КАС України позовну заяву, та відповідно реалізувати фактичний доступу до суду.

Разом з тим, представник відмітив, що внаслідок ненадання відповідачами ОСОБА_1 в розумний строк оскаржуваного рішення, позивач пропустив строк звернення до суду з оскарження рішення Сьомої кадрової комісії. Цей пропуск не залежить від волі позивача, а є прямим наслідком неналежного функціонування кадрової комісії в частині своєчасного (в розумний строк) виготовлення та видачу прийнятого нею рішення особі, чиїх прав та інтересів воно стосується. Пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом відбулося поза волею ОСОБА_1 та обумовлено причинно-наслідковим зв`язком, який полягає у діях/бездіяльності як Сьомої кадрової комісії, так і Офісу Генерального прокурора, що у сукупності зумовлює поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, просить суд визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 встановленого КАС України місячного строку звернення до суду та поновити його.

Офіс Генерального прокурора в поданій до суду заяві про залишення позову без розгляду, зазначив, що предметом оскарження у цій справі є рішення кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/2 про неуспішне проходження атестації позивачем, про яке він дізнався того ж дня, з матеріалів справи вбачається, що співбесіда з позивачем відбулась 03.12.2019 та цього ж дня Комісією, згідно з протоколом засідання від 03.12.2019 № 1, за результатами проходження позивачем атестації ухвалено рішення про неуспішне її проходження. На офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України 03.12.2019 оприлюднено результати атестації прокурорів за підсумками проведення кадровими комісіями співбесід, які проводилися цього дня. У списку прокурорів ОСОБА_1 вказаний з результатом атестації - неуспішно. В заяві від 10.10.2019 позивача Генеральному прокурору про переведення на посаду в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію він з Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим Генеральним прокурором, ознайомлений та з ними погодився, відповідно ОСОБА_1 був обізнаний про те, що результати співбесіди, згідно з вимогами пункту 18 розділу IV Порядку № 221, оприлюднюються на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України. Тобто про прийняте Комісією стосовно нього рішення за результатами співбесіди про неуспішне проходження ним атестації йому достеменно було відомо 03.12.2019. Таким чином, позивач з 03.12.2019 знав про прийняте Комісією рішення про неуспішне проходження ним атестації, а також підстави прийняття такого рішення та його правові наслідки.

Посилаючись серед іншого на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 25.05.2023 у справі №640/16276/21, від 18.03.2021 у справі №200/11827/19-а, Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011, наполягає на пропуску позивачем місячного строку звернення до суду визначеного ч. 5 ст. 121 КАС України, зазначив, що відповідно до п. 18 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 № 221 результати атестації прокурорів за підсумками проведення кадровими комісіями співбесід 03.12.2019 оприлюднено на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України того ж дня (03.12.2019) та наявне за посиланням https://old.gp.gov.ua/ua/news_for_sertification.html?_m=publications&_t=rec&id=262159&fp=20, наполягає на тому, що початок перебігу строку для звернення позивачем до суду з даним позовом розпочато з 03.12.2019 та закінчився такий строк 02.01.2020, а позов подано до суду 17.01.2020. Представник відмітив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, що обумовлюється специфікою спорів та обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових спорах.

Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини третьої статтею 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 1140/2209/18 викладену в постанові від 20.01.2021 суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.

Також, суд зазначає, що в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд враховує у справі те, що відповідно до п. 18 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 № 221 результати атестації прокурорів за підсумками проведення кадровими комісіями співбесід 03.12.2019 оприлюднено на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України того ж дня (03.12.2019) та наявне за посиланням https://old.gp.gov.ua/ua/news_for_sertification.html?_m=publications&_t=rec&id=262159&fp=20, та враховуючи отриману заяву від представника позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, вказане в ній обґрунтування та посилання на те, що з 03.12.2019 по 11.01.2020 ОСОБА_1 не мав оскаржуваного рішення кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/2 про неуспішне проходження атестації, у зв`язку з чим не мав можливість сформувати обґрунтовану правову позиції на предмет оскарження, складення та подання до суду позовної заяви та як наслідок реалізувати своє право на доступ до суду, суд враховує також, що позивач, отримавши спірне рішення 11.01.2020 та без зайвих зволікань подав позов до суду 17.01.2020, відповідно, враховуючи практику ЄСПЛ та позицію Верховного Суду викладену вище, суд вважає необхідним не обмежувати право позивача на доступ до суду за захистом порушених прав та інтересів, визначити поважними причини пропуску строку та поновити вказаний строк.

Враховуючи вищезазначене та висновки суду подана заява відповідача Офісу Генерального прокурора не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 182 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (частина 2 статті 182 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд відкладає підготовче судове засідання на іншу дату та час.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 118, 121, 122, 123, 180, 181, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Задовольнити заяву представника позивача Кротюк О.В. про поновлення строку звернення до суду та поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії № 1/2 від 03.12.2019 про неуспішне проходження атестації.

2. В задоволенні заяви відповідача Офісу генерального прокурора про залишення позову без розгляду - відмовити.

3. Наступне підготовче судове засідання призначити на 13 лютого 2024 року 10:00 год.

4. Ухвалу суду надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Войтович І.І.