№ 116291950, 12.01.2024, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 758/15119/23

3/758/297/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ВБЕТ Україна», адреса: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, приміщення групи № 12, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст.155-1 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №41827 від 05.12.2023 року, ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ВБЕТ Україна», вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП- порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а саме: встановлено проведення розрахункових операцій з продажу гравцям за грошові кошти електронних грошових замінників, які дають можливість зробити ставку в азартній грі виплати виграшів, без застосування РРО/ПРРО, без створення у паперовій електронній формі відповідних розрахункових документів, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , із змінами та доповненнями.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду письмові пояснення, в яких просила закрити провадження за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У поясненнях зазначено, що 12.12.2023 року ТОВ «ВБЕТ Україна» була подана скарга до Головного управління ДПС у м. Києві на податкові повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки. Акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи, оскільки в силу норм Податкового кодексу України Акт перевірки не є юридичною формою прийняття рішення податкового органу і сам по собі не породжує правових наслідків для платників податків.

Дослідивши матеріали справи та долучені письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у вигляді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Так, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення № 41827 від 05.12.2023 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ВБЕТ Україна», вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Судом встановлено, що ТОВ «ВБЕТ Україна», до Головного управління ДПС у м. Києві ДПС України 10.11.2023 року було подано заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки №68348/26-15-07-02-01-03/43904440 від 25.10.2023 року, та до ДПС України подана скарга на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.12.2023 року № 0761120707, №00761380702, №00761410702, №0076143030702, від 30.11.2023 року №07570524025, від 30.11.2023 року №07571824025 в порядку та на підставі ст.56 Податкового Кодексу України, в яких ТОВ «ВБЕТ Україна», не погоджується із Актом документальної планової виїзної перевірки та податковим повідомленням-рішенням, вважаючи їх протиправними, зазначаючи про оспорювання обставин, викладених у вищевказаних документах податкового органу.

Відповідно до статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, до остаточного вирішення цього спору, факт допущення вищезазначених порушень вимог Податкового кодексу України не можна вважати встановленим.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

За встановлених обставин, акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, який складений на підставі акту, не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у порушенні вимог Податкового кодексу України та вчиненні правопорушення, передаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З цих підстав суд приходить до переконання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Л. В. Казмиренко