Decision № 116284400, 09.01.2024, Pidvolochysk District Court of Ternopil Oblast

Справа № 604/1384/23

Провадження № 2/604/31/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши усудовому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) до Скалатської міської ради (вул. Грушевського, 2, м. Скалат, Тернопільська область), про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів адвокат Процько І.Я., який здійснює представництво інтересів на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги №1061877 від 11 жовтня 2023 року, звернувся до суду із позовною заявою до Скалатської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , житловою площею 81,0 м.кв, загальною площею 39,4 м.кв, в наступних частках: за ОСОБА_1 на 1/3 житлового будинку, належну їй як члену колгоспного двору; за ОСОБА_2 на 1/3 житлового будинку, належну їй як члену колгоспного двору, та 1/6 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; за ОСОБА_3 на 1/6 житлового будинку в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заявлених вимог представник позивачів зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя склав заповіт, згідно з яким житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться під АДРЕСА_1 , заповів у рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Разом із цим, вказаний житловий будинок є колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 . Разом із ним проживали ОСОБА_5 - дружина, та ОСОБА_6 - донька. ОСОБА_7 числиться членом вищезазначеного колгоспного двору з 12 жовтня 1991 року, до цього моменту значився головою іншого двору. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належить по 1/3 частці житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як членам колгоспного двору. ОСОБА_1 він належної їй обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка відмовилась. Отже, оскільки ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останнім належить по 1/6 частки вказаного житлового будинку в порядку спадкування за заповітом. Разом із цим, при зверненні до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, а такий суб`єкт приватної власності не визначений діючим законодавством, та спадкоємцями не пред`явлено документів, які підтверджують належність спадкового майна померлому.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13 листопада 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивачів подав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без їх участі.

Представник відповідача Скалатської міської ради Тернопільської області, будучи повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою просить справу розглянути без його участі. Щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд вважає за можливе прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Поляни, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 29 квітня 2000 року Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області. Із копії картки фізичної особи-платника податків вбачається, що їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Скалатським районним бюро ЗАГС в Тернопільській області, 06 лютого 1960 року одружились ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в села Остап`є, що вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 30 травня 2000 року Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області. Згідно із копією картки платника податків їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Як вбачається із копії витягу №00017785660 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Остап`є, що вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 14 травня 2009 року Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області. Відповідно до копії картки фізичної особи - платника податків їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

Згідно із копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 вересня 1992 року, житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається із чотирьох членів. Головою господарства є ОСОБА_4 .

Як вбачається із довідки №180 та інформації №181, виданих 31 липня 2023 року БТІ Підволочиського району, будинковолодіння по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на особистої власності на житловий будинок, виданого 30 вересня 1992 року Остап`ївською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Остап`ївської сільської Ради народних депутатів №34 від 29 вересня 1992 року в реєстровій книзі №1 за реєстровим №132 від 30 вересня 1992 року.

Із довідки №899, виданої 04 вересня 2023 року архівним відділом Тернопільської області вбачається, що по документах архівного фонду «Остап`ївська сільська рада Підволочиського району Тернопільської області» у погосподарських книгах села Остап`є, станом на 15 квітня 1991 року значиться господарство ОСОБА_4 , 1937 року народження, - голова господарства. Разом із ним проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 числиться членом вказаного колгоспного двору з 12 жовтня 1991 року. До цього часу останній був головою іншого двору.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 01 лютого 2023 року Скалатською міською радою. Після його смерті заведено спадкову справу №57/2023, про що свідчить витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі №73020532 від 29 червня 2023 року.

Відповідно до довідки Скалатської міської ради №8-132 від 14 квітня 2023 року, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним в житловому будинку по АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - дружина.

Згідно із заповітом, складеним 18 квітня 2022 року та посвідченим старостою Остап`ївського старостинського округу Скалатської міської ради, ОСОБА_4 на випадок смерті зробив заповітне розпорядження, згідно з яким житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться під АДРЕСА_1 заповів у рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як вбачається із постанови від 02 жовтня 2023 року №24/02-31 ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та, на підставі довіреності, від імені ОСОБА_2 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів спадкодавця на спадкове майно.

Відповідно до ст. 120 ЦК Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, який діяв на момент виникнення правовідносин (далі ЦК УРСР), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, а згідно ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Пленум Верховного Суду України у п. а) ч. 6 постанови №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснює, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена колгоспного двору визначається з рівності часток всіх його членів.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частці (кожному) будинковолодіння по АДРЕСА_1 , як членам колгоспного двору. Після припинення існування колгоспного двору свої частки вони не витребували і продовжували брати участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колишнього колгоспного двору.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності», судам слід враховувати, що відповідно до ст. 55 Закону «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя склав заповіт, згідно якого житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться під АДРЕСА_1 , заповів у рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Разом із цим, вказаний житловий будинок є колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_4 . Разом із ним проживали ОСОБА_5 - дружина, та ОСОБА_6 - донька. ОСОБА_7 числиться членом вищезазначеного колгоспного двору з 12 жовтня 1991 року, до цього моменту значився головою іншого двору. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частці житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як членам колгоспного двору. ОСОБА_1 від належної їй обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка відмовилась. Отже, оскільки ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останнім належить по 1/6 частці вказаного житлового будинку в порядку спадкування за заповітом. Разом із цим, при звернення до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, а такий суб`єкт приватної власності не визначений діючим законодавством.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання права власності на спадщину, у зв`язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 9, 10, 77, 79, 80, 89, 211, 223, 247, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 328, 346, 392, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) до Скалатської міської ради (вул. Грушевського, 2, м. Скалат), про визнання права власності на нерухоме майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності: на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., як за членом колгоспного двору, та на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сидорак Г.Б.