Decision № 116263069, 11.01.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року Справа № 160/27831/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Лисенко Н.О.,

за участю:

представників відповідача - Сірого С.Ф., Андрух К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/27831/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2023/000177/1 від 14.07.2023.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27831/23, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28 листопада 2023 року о 13:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

16 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (зареєстрована відділом документального забезпечення суду 17.11.2023), в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

23 листопада 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» (зареєстрована відділом документального забезпечення суду 24.11.2023) представником позивача подана відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Також 23 листопада 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» (зареєстрована відділом документального забезпечення суду 24.11.2023) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

У підготовчому судовому засіданні 28 листопада 2023 року, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та неможливістю представників відповідача очікувати відбій повітряної тривоги, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було відкладено підготовче судове засідання на 12.12.2023 року на 10:00 год.

29 листопада 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім підтримано позицію викладену ним у відзиві на позовну заяву.

06 грудня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі.

У підготовчому судовому засіданні 12 грудня 2023 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.01.2024 року об 11:00 год.

В судове засідання 11.01.2024 представник позивача не з`явився, про причини неявки під час судового розгляду справи не повідомив. Представники відповідача вважали за можливе провести судовий розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ч.1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною 2 статті 205 КАС України, судом не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, з урахуванням неповідомлення позивача або його представника щодо причин неявки в судове засідання під час судового розгляду справи, а також, з огляду на думку представників відповіда щодо можливості провести судовий розгляд справи за відсутності предстаника позивача та/або позивача, суд визнає причини неявки представника позивача/позивача неповажними та розглядає дану справу по суті за його відсутності.

В судовому засіланні 11.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши під час судового розгляду представників відповідача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ: 44830259) є юридичною особою зареєстрованою 07.11.2022 року про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 002 241 0200 00101443. Основним видом економічної діяльності ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

29.12.2022 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро), як Покупцем, та компанією «CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO.», LTD (Китай), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № HL/3, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.2.1., п.2.2. Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою згідно вазі, зазначеній у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті).

Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту (п.3.1 Контракту).

Відповідно до п.3.1.1. Контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або у межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок за фрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно із п.3.5. Контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець висилає на юридичну адресу покупця вказану в п.2.1. контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом і печаткою продавця (3 оригінали), морський коносамент (3 оригінали) або телекс релиз, пакувальний лист з підписом і печаткою продавця (3 оригінали).

Згідно з п. 4.1 п.4.3 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до п. 5.2 Контракту оплата товару, що поставляється згідно даного контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Згідно із Специфікацією № 2023-3 від 13.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 9 найменувань товару у загальній кількості 1910 штук на загальну суму 138441,50 дол.США у періоді березень-червень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-4 від 14.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 7 найменувань товару у загальній кількості 990 штук на загальну суму 63759,00 дол.США у періоді березень-червень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-3/4-z від 22.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 8 найменувань товару у загальній кількості 325 штук на загальну суму 117,80 дол.США у періоді березень-травень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата протягом 90 днів з моменту поставки товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вищевказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №23UA110050002996U4 від 12.07.2023 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї ЕМД, зокрема:

1) для підтвердження вартості товару: зовнішньоекономічний контракт № HL/3 від 29.12.2022р.; додатки (специфікації) до нього: № 2023-3 від 13.02.23р., № 2023-4 від 14.02.2023р., №2023-3/4-z від 22.02.2023р.; банківська платіжна інструкція №28 від 13.03.2023р.; рахунок-фактура № HL2023-3/4 від 28.02.23р.; пакувальний лист від 28.02.23р., сертифікат країни походження товару №23C840000314/00006 від 16.05.23р.; технічні характеристики товару.

2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України: договір ТЕО № KL-584/22 від 07.12.23р.; коносамент № HS123030477 від 23.03.23р.; рахунки на оплату: №№ 146/23, 146.1/23 від 22.05.23р.; акт виконаних послуг з перевезення №146/23 від 23.05.23р.; довідку про транспортні витрати від 22.05.23р.; залізничні товаро-транспортні накладні: №33947876, №33947877, №33947879, №33947889, №33947899 від 23.06.2023р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2)транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3)виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №47 від 13.07.2023року позивачем додатково надало митниці прайс-лист виробника від 31.03.2023р., комерційну пропозицію виробника від 31.03.2023., додаткову угоду №3 від 19.05.2023р. щодо продовження строку оплати вартості товару, платіжну інструкцію №2023204 від 13.07.2023р. щодо оплати ТЕП, заявку на ТЕО №23 від 17.03.2023р., заявку про купівлю іноземної валюти №30 від 13.03.2023р., акт виконаних робіт №146.1/23, а також позивачем надано пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING, China, згідно Інкотермс. Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до специфікацій від 13.02.2023 № 2023-3, від 14.02.2023 № 2023-4, оплата здійснюється 100 % передоплатою, а за специфікацією від 22.02.2023 № 2023-3/4-z протягом 90 діб з дня поставки товару. У поданому декларантом платіжному дорученні від 13.03.2023 № 28 на суму 433 378,5 дол.США у графі «Призначення платежу» зазначено, що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 02.01.2023 № 2023-1.2, від 13.02.2023 № 2023-3, від 14.02.2023 № 2023-4. Оскільки товар за специфікацією від 22.02.2023 № 2023-3/4-z відповідно до наданого коносаменту від 23.03.2023 №HS123030477 був поставлений на судно 23.03.2023 оплата за товар повинна була бути здійснена до 23.06.2023. Документального підтвердження здійснення оплати за специфікацією від 22.02.2023 № 2023-3/4-z декларантом не надано.

2) враховуючи умови поставки FOB CHONGQING, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 23.03.2023 № HS123030477, товар було завантажено на судно - 23.03.2023. У коносаменті у графі «freight collect» (Платіж/фрахт (оплачується вантажоотримувачем в порту призначення). Згідно відміток на товаросупровідних документах вантаж доставлено в зону діяльності Львівської митниці 28.06.2023, що свідчить про випуск товарів із порту Гданськ (Польща) та здійснення оплати за перевезення вантажу. Декларантом не надано банківські платіжні документи , що підтверджують оплату транспортування.

3) відповідно до п. 4.2 контракту від 29.12.2022 № HL/3 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару.

4) заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п. 3.1.1 контракту, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, суму експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

5) з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір на транспортно-експедиторське перевезення вантажу від 07.12.2022 № KL- 584/22, рахунок від 22.05.2023 № 146.1/23 та рахунок від 22.05.2023 № 146/23, довідка про транспортні витрати від 22.05.2023 та акт виконаних робіт від 22.05.2023 № 146/23. Документального підтвердження здійснення оплати за специфікацією від 22.02.2023 № 2023-3/4-z декларантом не надано.

6) згідно п. 2.1.1 договору транспортного експедирування від 07.12.2022 № KL-584/22 організація перевезення вантажу відбувається згідно попередньо погодженої заявки, яка є невід`ємною частиною договору. Заявка на перевезення до митного оформлення не була надана.

7) відповідно до п. 3.1 договору від 07.12.2022 № KL-584/22 оплата послуг з перевезення здійснюється протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунків. Оскільки рахунки № 146/23 та № 146.1/23 були виставлені 22.05.2023, то оплата повинна була бути здійснена до 22.06.2023. Документального підтвердження здійснення оплати за рахунками від 22.05.2023 № 146/23 та № 146.1/23 декларантом не надано.

8) згідно відомостей ЕМД та товаросупровідних документах поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах TRHU7592620, MSKU9917784, MRKU4260946, MRKU3650451, MRSU3656339, MSKU9471413 на морському судні CHANGHANGJYUN0327 V.2304 за коносаментом від 23.03.2023 № HS123030477. Згідно трекінгу вищезгадані контейнери були перевантажений з судна CHANGHANGJYUN0327 V.2304 на судно MAERSK LIMA/315W в порту Шанхай (Китай), а потім у порту Фелікстоу (Англія) перевантажений на судно VENTA MAERSK/320E. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Крім того, у поданих декларантом графі 44 ЕМД ж/д накладних №№ 33947876, 33947877, 33947879, 33947887, 33947889, 33947899 міститься інформація у гр. 2 про відправку вантажу зі станції Гливице в порт, однак у довідці про транспортні витрати від 22.05.2023 пунктом відправки з Польщі є Гданськ. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110050/2023/000177/1 від 14.07.2023 р., відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Митна вартість товару №1 скоригована до рівня митної вартості товару «Трактори (мотоблоки) з керуванням водієм, який йде поряд», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 04.07.2023 № UA209140/2023/17798 на рівні - 3,89 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від № UA 209140/2023/17798, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-ІІІ (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 341,415 дол.США/шт ((3,89дол.США/кг* 127264,0кг)/ 1450шт). Митна вартість товару №2 скоригована до рівня митної вартості товару «Машини сільськогосподарські, садовідля підготовки або оброблення ґрунту; ґрунтофрези», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 07.07.2023 №иЛ408020/2023/42153 на рівні - 3,87 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМДвід 07.07.2023 № UA408020/2023/42153, коригування здійснено з урахуванням основноїодиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-ІІІ (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 66,6 дол. США/ шт ((3,87дол.США/кг*24952,5кг)/ 1450шт). Митна вартість товару№3 скоригована до рівнямитноївартості товару «Частини та пристрої моторнихтранспортних засобів, не для промислового складання, до сільськогосподарських тракторів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 07.06.2023 № UA504170/2023/1603 на рівні - 9,97 дол.США/кг. Митна вартість товару №4 скоригована до рівня митної вартості товару «Частини та пристрої моторних транспортних засобів, не для промислового складання, до сільськогосподарських тракторів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 07.06.2023 №иА504170/2023/1603 на рівні - 5,94 дол. США/кг. Митна вартість товару №5 скоригована до рівня митної вартості товару «Свічки запалювання, для застосування в системах запалювання двигунів внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, нові, не для промислового складання транспортних засобів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 02.07.2023 №иА209230/2023/70391 на рівні - 7,9 дол.США/кг. Митна вартість товару №7 скоригована до рівня митної вартості товару «Замки, що використовуються у моторних транспортних засобах», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення - Китай, характеру угоди, обсягів ввезення (ваги та кількості) митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 05.06.2023 №UA100390/2023/706991 на рівні - 4,75 дол. США/кг.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №23UA110050003090U8 від 17.07.2023р.

Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо вимог відповідача надати копію декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контрактом № HL/3 від 29.12.2022р., а саме п.3.5, сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.

Щодо сумнівів відповідача щодо повноти оплати ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за імпортовані товари, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до п.5.2 Контракту HL/3 від 29.12.2022р. оплата товару, що поставляється згідно даного контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на пілставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Відповідно до п.2.1. Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

За змістом п.3.1. Контракту Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту

Відповідно до п.4.1. Контракту ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Отже, товар за вказаним Контрактом поставляється партіями, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту, у якій також вказуються умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки та умови оплати кожної партії товару.

Згідно із Специфікацією № 2023-3 від 13.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 9 найменувань товару у загальній кількості 1910 штук на загальну суму 138441,50 дол.США у періоді березень-червень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-4 від 14.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 7 найменувань товару у загальній кількості 990 штук на загальну суму 63759,00 дол.США у періоді березень-червень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-3/4-z від 22.02.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 8 найменувань товару у загальній кількості 325 штук на загальну суму 117,80 дол.США у періоді березень-травень 2023 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4 частини 1 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Також між ТОВ "Мототехімпорт" (покупцем) та між CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERY MANUFACTURING co.,LT (продавцем) 19.05.2023 року укладено додаткову угоду №3 до контракту №HL/3 від 29.12.2022, згідно якої були змінені терміни оплати вартості товару на термін до 180 днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Оскільки товар було доставлено в кінцевий пункт призначення 01.06.2023 року, що підтверджується наданими декларантом до митного органу документами, а отже термін сплати рахунку за специфікацією №2023-3/4-z спливає 23.12.2023, тобто на момент здійснення митного оформлення, термін оплати вартості товару не сплинув, а тому правомірно оплата здійснена не була та у позивача відсутнє документальне підтвердження її здійснення, а,отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів про здійснення оплати за поставлений товар є безпідставною.

Також судом береться до уваги твердження представника позивача, що після прийняття митницею спірних рішень, ТОВ «Мототехімпорт» було оплачено товари що декларувалися за вищевказаними Специфікаціями, що підтверджується наданим до суду платіжним дорученнями в іноземній валюті №28 від 13.03.2023 та заявою про купівлю іноземної валюти №30 від 13.03.2023.

Разом з цим, суд зауважує, що відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

«Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей» (Постанова від 20.03.2018 у справі № 815/4132/17).

«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.» (Постанова від 19.11.2019, справа №804/911/14).

Суд вказує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.

Щодо доводів відповідача відносно ненадання позивачем до митного оформлення інформації стосовно вартості послуг пакування та маркування, а також навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Згідно з п.3.1.1 контракту №HL/3 від 29.12.2022, у разі використання правил Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Отже, термін FOB за Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на пакування, маркування, завантаження вантажу на борт судна і ці витрати включаються в контрактну ціну товару.

Щодо сумнівів відповідача щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товару, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Мототехімпорт», як Замовником, укладено з ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІК ЛТД», як Експедитором, Договір транспортного експедирування № КL-584/22 від 07.12.2022 року.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

Крім того, щодо тверджень митного органу про ненадання до митного контролю заявки на перевезення, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки разом з листом № 47 від 13.07.2023, позивачем була надана митниці Заявка на перевезення № 23 від 17.03.2023 до Договору ТЕО від 07.12.2022 № KL-584/22, що підтверджується графою «Додатки» даного листа, переліком документів графи 44 ЕМД № 23UA110050003090U8 від 17.07.2023, якою товар було випущено у вільний обіг.

Також за умовами договору транспортного експедирування №KL-584/22 від 07.12.2022 (п.3.2) витрати на перевантаження контейнерів на інше судно у проміжному порту включаються у загальну вартість фрахту, отже витрати по перевантаженню у проміжних портах включені у загальну вартість фрахту та не потребують додаткового підтвердження у окремому транспортному документі.

07.12.2022 сторонами Договору транспортного експедирування №KL-584/22 від 07.12.2022 складено та підписано акти виконаних робіт за цим Договором.

Разом з листом № 47 від 13.07.2023 позивачем на підтвердження оплати рахунків №146/23 та 146.1/23 від 22.05.2023 року надало митному органу платіжну інструкцію №2023204 від 13.07.2023, яка підтверджує факт оплати транспортних послуг у повному обсязі.

Так, митниця сама у своєму рішенні визнає факт надання товариством зазначеної платіжної інструкції, зазначаючи при цьому, що відповідно до неї оплата вартості ТЕП була здійснена несвоєчасно. Крім того, її надання підтверджується графою «Додатки» зазначеного листа та переліком документів графи 44 ЕМД № 23UA110050003090U8 від 17.07.2023, якою товар було випущено у вільний обіг

Всі вищевказані документи були надані декларантом до митного оформлення.

Щодо зауважень митниці до наданих позивачем прайс- листа та комерційної пропозиції, то суд зауважує, що прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі або комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (Постанови від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18).

Крім того, відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах - Специфікації та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару. Більш того дані документи формувались та надавались товариству компанією-Продавцем, тобто товариство не має жодного впливу на можливість внесення будь-яких відомостей до них.

Таким чином, твердження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товарів за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 26840,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000177/1 від 14.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 44830259) суму сплаченого судового збору у розмірі 26840 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12.01.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна