Court ruling № 116244149, 08.01.2024, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/30521/23

Провадження№ 1-кп/127/903/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12023020020000741 відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2023 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 призначений до підготовчого судового засідання, -

Встановив:

02.10.2023 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання ОСОБА_4 та його захисником вказаних документів.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначила, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В провадженні наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом свідків згідно реєстру. Також прокурор заявила письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується, серед іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечив, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою заперечив, вважає за можливе змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт зазначивши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним, ризики передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені. Вважає, що на даний час по кримінальному провадженню відсутні підстави застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У ОСОБА_4 є постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно та міцні соціальні зв`язки. Намірів ухилятися від суду, впливати на свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_4 не має, тому наявні підстави для зміни міри запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, виконавши вимоги ст.ст. 342- 345 КПК України, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, за наступних підстав.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Необхідності для виклику перекладача чи спеціаліста обвинувачений не потребує, оскільки достатньо розуміє державну мову, якою ведеться судочинство.

Враховуючи, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акту немає, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, клопотань про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в закритому судовому засіданні не надійшло, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового провадження не заперечили, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, з метою не затягування розгляду кримінального провадження, суд вважає за недоцільне складання досудової доповіді.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обов`язок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи зазначене, суд виходить з того, ОСОБА_4 , згідно обвинувального акту, обвинувачується, серед іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працює та хоча у нього і наявне постійне місце проживання у м. Вінниці, однак відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, ОСОБА_4 може не з`являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та в подальшому уникати відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, врахувавши, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, а також відсутність у ОСОБА_4 соціально стримуючих факторів, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

Ні обвинувачений, ні його захисник не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 314, 315, 370-372 КПК України, суд -

Ухвалив

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України - призначити до судового розгляду в залі Вінницького міського суду Вінницької області на 16 січня 2024 року о 10 годині 30 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та свідків згідно реєстру.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Визначити ОСОБА_4 заставу в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов`язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали суду, в частині запобіжного заходу, 60 днів до 07.03.2024 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала, в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя