Decision № 116242880, 10.01.2024, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа №461/10041/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Кітова О.В.,

при секретарі судового засідання Согор А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із адміністративним позовом до Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті (згідноуточненого адміністративногопозову), в якому просить Скасувати постанову серії ЕАТ № 8131309 про накладення адміністративного стягнення від 13 листопада 2023 року і закрити справу про адміністративне правопорушення. Також, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.

В обґрунтування позову покликається на те, що 13 листопада 2023 р. капітаном поліції Підгаєцьким Назаром Ігоровичем, інспектор відділення № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності в постанові вказано порушення позивачем п. 8.4 ПДР порушення вимог заборонних знаків, а саме те, що він, керуючи автомобілем, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено». Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки цей дорожній знак не було ним помічено, оскільки перед ним були розміщені автомобілі, які не дали позивачу можливості його побачити та, крім того цей знак, нещодавно було встановлено про що йому відомо не було. Позивач зазначає, що при встановленні цього знака було порушено вимоги розділу 33 Правил дорожнього руху і п. 14.7.61 ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», оскільки в них вказано, що для позначення ділянок доріг, на яких тимчасово або постійно змінено схему організації дорожнього руху та/або встановлено нові дорожні знаки застосовують знак 5.70 «Зміна схеми руху». Знак 5.70 застосовують упродовж не менш як трьох місяців у випадку зміни схеми організації дорожнього руху на постійній основі. Однак у цій ситуації такого знаку встановлено не було, незважаючи на те, що знак 3.21 «В`їзд заборонено» було встановлено лише у жовтні 2023 року, що підтверджується листом Городоцької міської ради. Крім того, позивач стверджує, що у супереч п. 14.5.20 ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», знак не був встановлений з відповідною табличкою на початку вулиці (на перехресті), встановлено лише знак 3.21 «В`їзд заборонено» на відстані 10-15 метрів від початку вулиці за перехрестям. Позивач зазначає, що таке порушення порядку встановлення дорожніх знаків не дало йому можливості бути проінформованим, що повертаючи на цю вулицю на нього чекають певні обмеження в русі, тому він і не звернув увагу на те, що можуть діяти певні обмеження чи заборони в русі по цій вулиці, оскільки раніше проїздив по цій вулиці і таких обмежень не було. Повертаючи на вул. Яворницького з центральної вулиці він був впевнений у відсутності будь-яких обмежень в русі по цій вулиці вперед, оскільки не було повідомлено на перехресті про дію обмежень в русі на цій вулиці та й, як було вказано, не було звернуто увагу позивача на те, що треба бути уважним до зміни схеми організації руху на цій вулиці.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова суду від 28 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова суду від 11 грудня 2023 року відкрито провадження у справі.

25 грудня 2023 року позивач подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова суду від 25 грудня 2023 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про замінуненалежного відповідача усправі. Замінено відповідача у справі Управління патрульноїполіції уЛьвівській області на належного Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач (уповноважений представник) в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимогст. 205 КАС України,не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

За умовами ч.1ст.5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено,що 13 листопада 2023 року капітаном поліціїПідгаєцьким НазаромІгоровичем,інспектор відділення№ 1Львівського районногоуправління поліції№ 2ГУНП уЛьвівській області винесено постанову серії EAT №8131309 відносно ОСОБА_1 за порушення п.8.4.в ПДР за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно вищевказаноїпостанови ОСОБА_1 13.11.2023о 10:30у м.Городок повул.Яворницького,6,керуючи транспортнимзасобом AudiQ5д.н.з. НОМЕР_2 не виконаввимогу дорожньогознаку 3.21«В`їзд заборонено»,чим порушиввимоги п.8.4.вПДР.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно дост. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив вину у вчиненні вищевказаного правопорушення. Зазначає, що ним не було помічено дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено», оскільки перед ним були розміщені автомобілі, які не дали позивачу можливості його побачити та, крім того цей знак, нещодавно було встановлено про що йому відомо не було.

Крім цього позивач зазначає, що при встановленні цього знака було порушено вимоги розділу 33 Правил дорожнього руху і п. 14.7.61 ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», оскільки, незважаючи на те, що знак 3.21 «В`їзд заборонено» було встановлено лише у жовтні 2023 року, в результаті чого було змінено схему організації дорожнього руху, не було розміщено знак 5.70 «Зміна схеми руху».

Згідно листа Городоцької міської ради Львівської області №2374/03-23 від 24.11.2023, у відповідності до рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 23.03.2023 №76 «Про організацію дорожнього руху по вул. Д. Яворницького м. Городок Львівської області» по вул. Яворницького запроваджено односторонній рух в напрямку від вул. Л. Мартовича до вул. Перемишльська. Дорожні знаки ОДР по вул. Д. Яворницького встановлено КП «Міске комунальне господарство» у жовтні місяці поточного року.

Позивач зазначає, що порушення порядку встановлення дорожніх знаків не дало йому можливості бути проінформованим, що повертаючи на вулицю Яворницького у місті Городок на нього чекають певні обмеження в русі, тому він і не звернув увагу на те, що можуть діяти певні обмеження чи заборони в русі по цій вулиці, оскільки раніше проїздив по цій вулиці і таких обмежень не було. Повертаючи на вул. Яворницького з центральної вулиці він був впевнений у відсутності будь-яких обмежень в русі по цій вулиці вперед, оскільки не було повідомлено на перехресті про дію обмежень в русі на цій вулиці та й, як було вказано, не було звернуто увагу позивача на те, що треба бути уважним до зміни схеми організації руху на цій вулиці.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування вищенаведених доводів позивача та на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що працівник поліції дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно ізст.293 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії ЕАТ №8131309 від 13.11.2023 та закрити провадження у справі.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246,286 КАС України,суд,

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті про скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8131309 від 13.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 536 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833).

Повний текст рішення складено та підписано 10 січня 2024 року.

Суддя Олександр КІТОВ