Decision № 116237644, 11.01.2024, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Справа № 480/10118/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10118/23 за позовом Військово-юридичного інституту національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого до ОСОБА_1 , третя особа - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням від час навчання,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 207 470 грн 22 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що контракт про проходження військової служби з відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений зі списків особового складу інституту, а тому, на переконання позивача, у ОСОБА_1 виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не виконано. Разом з тим, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту, кошти у розмірі 207 470 грн 22 коп не відшкодувала, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Залучено, за клопотанням позивача, у якості третьої особи у даній справі Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав (а.с. 44).

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27.08.2022 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.8-9).

Згідно з п. 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався проходити військову службу (навчання) у Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а також, зокрема: мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У серпні 2023 року відповідач звернулася до позивача з рапортом про її відрахування у зв`язку з відсутністю бажання продовжувати навчання (а.с.12).

Відповідно до протоколу засідання Вченої ради Військово-юридичного інституту від 23.08.2023 № 10, наказу ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 23.08.2023 № 534-С «Про відрахування курсантів Військово-юридичного інституту», 23.08.2023 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника інституту і відповідачем, був достроково розірваний та відповідач був відрахований від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання та був знятий з продовольчого забезпечення за загальновійськовою нормою харчування (№1) для курсантів зі сніданку 24 серпня 2023 року встановленим порядком відповідно до Наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) №241 від 23.08.2023 (а.с.10).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує на те, що відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника інституту, і відповідачем 27.08.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, повязані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту. Отже, після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.

Згідно із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , було витрачено: по грошовому забезпеченню 163692,97 грн, по продовольчому забезпеченню 37756,80 грн, по речовому забезпеченню 6020,45 грн, всього на суму 207470 грн 22 коп (а.с.11). 24.08.2023 відповідач була ознайомлена із вказаним розрахунком та можливістю добровільно відшкодувати зазначені в ньому витрати не пізніше 15-ти днів з дня видання наказу про її відрахування.

08.09.2023 у зв`язку з тим, що відповідач не відшкодувала означені витрати в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх стягнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII), «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964), спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Службою безпеки України «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Наказ № 419/831/240/605/537/219/534).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1934-XII організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 15 Закону № 1934-XII визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частинами першою, третьою, п`ятою та восьмою статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно пункту 1 Порядку № 964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.

Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ № 419/831/240/605/537/219/534.

Означеним Наказом затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством передбачено обов`язок курсантів вищих військових навчальних закладів відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

При цьому до таких витрат входять, зокрема витрати на грошове, продовольче, речове забезпечення під час навчання.

З матеріалів справи судом встановлено, що контракт із відповідачем як курсантом Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого був розірваний через небажання ОСОБА_1 продовжувати навчання на підставі її рапорту (а.с.12).

Разом з тим, укладаючи означений контракт, відповідач взяла на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з її утриманням у ВНЗ у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

Врішуючи спір, суд зазначає, що питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом цього позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень здійснювати їх правовий аналіз.

Суд також зауважує, що відсутність підпису відповідача у графі "зобов`язуюсь добровільно відшкодувати витрати на моє утримання в ВЮІ НЮУ не пізніше 15-ти днів з дня видання наказу про моє відрахування" свідчить лише про небажання (відсутність згоди) відповідача відшкодувати ці витрати у добровільному порядку і не свідчить про відсутність обов`язку щодо відшкодування таких витрат.

У той же час суд зауважує, що звертаючись до суду із даним позовом, позивач - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого просить стягнути суму у розмірі 207 470 грн 22 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який є третьою особою у даній справі і не заявляв самостійних вимог на предмет спору.

Вказана обставина, з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України, виключає можливість стягнення вказаної суми на користь третьої особи Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Проте, як встановлено судом з матеріалів справи, 27.08.2022 між відповідачем ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до п.1 (абз.6) якого відповідач взяла на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, повязані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання цього Контракту

Відтак, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд, враховуючи встановлені у даній справі обставини, доходить висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача - Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, суму у розмірі 207 470 грн 22 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Військово-юридичного інституту національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого до ОСОБА_1 , третя особа - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням від час навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61023, м. Харків, вул. Динамівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 24971145) суму у розмірі 207 470 грн 22 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька