Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/28363/23
2/760/11524/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., дослідивши позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва (в порядку ч. 1 ст. 27 ЦПК України - за зареєстрованим місцем проживання відповідача) з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2023 року справу передано на розгляд головуючому судді Митрофановій А.О.
Вважаю, що справа не підсудна Солом`янському районному суду м. Києва та підлягає передачі до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 6 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Звертаючись до Солом`янського районного суду м. Києва, позивачем зазначено, що підсудність справи обрано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, адреса відповідача у АДРЕСА_1 .
Судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Згідно відповіді №342766 від 30.11.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена адреса не відноситься згідно адміністративно-територіального поділу до території Солом`янського району м. Києва.
Варто зазначити, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативноїпідсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд має прийняти справу до свого провадження.
Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а, навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.
Так рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Із системного аналізу викладених норм процесуального права вбачається, що справа, надіслана в установленому порядку від одного суду до іншого суду в межах України, повинна бути прийнята судом, до якого вона була спрямована для розгляду.
Недопустимість спору про підсудність означає, що суд, якому передана справа, не має права відмовити у її прийнятті, якщо вона надіслана до нього з дотриманням правил про підсудність.
З урахуванням вищевикладеного, справу необхідно передати на розгляд до належного суду - Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Керуючись, ст.ст. 28, 31, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - передати на розгляд до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Котляревського, 62).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області здійснити протягом п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя А.О. Митрофанова
The court decision No. 116206323, Solomianskyi District Court of Kyiv City was adopted on 10.01.2024. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 760/28363/23. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: