Decision № 116206233, 30.11.2023, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 758/7246/23

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його баба ОСОБА_3 була власницею 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.06.1993 Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації та зареєстрованого в Бюро 09.09.1993 за №1642, а іншої 1/2 частини вказаної квартири - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою 05.04.2005 та зареєстрованого в КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 12.05.2005 за №1642. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Її похованням займався батько позивача ОСОБА_4 , який був єдиним спадкоємцем після її смерті. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача помер, не оформивши своїх спадкових прав. Після смерті батька позивача відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Позивач як єдиний спадкоємець 28.07.2020 звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса від 28.07.2020 йому у цьому було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на майно. Оскільки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає, позивач вказує на те, що він має право на визнання за ним права власності на спадкове майно після померлих, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

19.07.2023 на виконання ухвали суду позивачем надано докази на усунення недоліків, а також подано уточнену позовну заяву, в якій останній просить:

-встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір`ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а також витребувано письмові докази за клопотанням позивача.

23.08.2023 на виконання вказаної ухвали до суду від Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи №67/2020, заведеної після смерті померлого ОСОБА_4 .

У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, представником відповідача Київської міської ради подано відзив, в якому він просить ухвалити рішення у справі відповідно до норм чинного законодавства України та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 30.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві та його батьками записано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим відділом ЗАГС Подільського райвиконкому м. Києва.

Із свідоцтва про народження батька позивача - ОСОБА_4 вбачається , що його батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11.09.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Похованням ОСОБА_3 займався батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією додатку № 1 до Договору - замовлення № 7.61200К від 12.09.2015.

З довідки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_3 значилась зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 з 11.08.1979 по 27.10.2015.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.08.1993 Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 була власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Інша 1/2 частина вказаної квартири належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою №4 від 05.04.2005 за №2-1427, що підтверджується копією Інформаційної довідки, виданої 30.01.2020 Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 був батько позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.2020 Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заповітом, складеним ОСОБА_3 19.07.1996, належну їй квартиру АДРЕСА_2 вона заповіла ОСОБА_4 .

Разом із цим, як з`ясовано судом, після смерті ОСОБА_3 свої спадкові права ОСОБА_4 не оформив.

З акту проживання від 22.05.2023, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 , у період з 2010 року по день його смерті разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_4 з його матір`ю ОСОБА_3 підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка зазначила, що була сусідкою померлої ОСОБА_3 . Остання проживала разом зі своїм сином ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 . Після того як ОСОБА_3 померла, її похованням займався син. Інших спадкоємців до майна померлої крім ОСОБА_4 не було. У ОСОБА_4 був брат ОСОБА_8 , але він помер.

Таким чином, після смерті батька позивача ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 .

З матеріалів спадкової справи №67/20, заведеної Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що 28.07.2020 ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори від 28.07.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності померлого на зазначену вище квартиру та відсутності державної реєстрації права власності у встановленому порядку.

Із матеріалів вказаної спадкової справи також встановлено, що інших спадкоємців, у тому числі передбачених ст.ст. 1241, 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 немає.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлений судом факт прийняття позивачем спадщини після смерті батька, відсутність інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та виявили бажання її прийняти, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Разом із цим, позовні вимоги про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір`ю ОСОБА_3 суд вважає у даному випадку недоцільним, з огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки саме визнання права власності на спадкове майно є найбільш ефективним способом захисту прав позивача.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, просп. Правди, буд. 33, код ЄДРПОУ 39023114.

Повний текст рішення складено 11.12.2023.

Суддя Олена КОВБАСЮК