Decision № 116178927, 09.01.2024, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36385/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. у виконавчому провадженні №71105240 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірною постановою від 12.12.2023 у виконавчому провадженні №71105240 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №140/7555/22 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.

Позивач вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав її невідповідності Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон №1404-VIII). Так, рішення суду після набрання ним законної сили ГУ ПФУ у Волинській області виконало в добровільному порядку та нарахувало ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 14.05.2022 по 31.03.2023 в сумі 52 501,16 грн, про що листом від 22.03.2023 №0300-0306-5/13723 повідомлено державного виконавця.

З цих підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом; розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Судове засідання призначено на 11:00 год 09.01.2024.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи клопотання відповідача у відзиві на позов про розгляд справи за відсутності його представника, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №140/7555/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 14.05.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).

07.02.2023 для виконання вказаного судового рішення в зобов`язальній частині Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист №860/2023р.

За заявою стягувача постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Турчинського В.Є. від 23.02.2023 ВП №71105240 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №860/2023р. Одночасно боржнику встановлено строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ГУ ПФУ у Волинській області листом від 22.03.2023 №0300-0306-5/13723 повідомило державного виконавця про те, що ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Нарахування підвищення до пенсії проведено з 14.05.2022 по 31.03.2023 в сумі 52 501,16 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Проте, доказів надіслання вказаного листа до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, як і самого листа, суду не надано.

12.12.2023 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Турчинського В.Є. у виконавчому провадженні №71105240 на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №140/7555/22 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.

Як зазначено у постанові, з матеріалів виконавчого провадження, а також проведеною перевіркою державного виконавця встановлено, що рішення суду залишається не виконаним. Згідно заяви стягувача перерахунок та виплата пенсії ГУ ПФУ у Волинській області згідно рішення суду не проведено.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами пунктів 1, 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов`язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання (неналежного виконання) боржником судового рішення без поважних причин.

За обставин цієї справи виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 13.12.2022 у справі №140/7555/22 відкрито 23.02.2023. Боржник, отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, мав обов`язок повідомити про виконання рішення суду та надати докази такого виконання протягом 10 робочих днів.

У позовній заяві позивач стверджує, що листом від 22.03.2023 №0300-0306-5/13723 повідомило державного виконавця про те, що ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) з 14.05.2022 по 31.03.2023 в сумі 52 501,16 грн та виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні докази інформування державного виконавця з підтвердженням відповідними доказами тієї обставини, що рішення суду у справі №140/7555/22 у період з 23.02.2023 (з дня відкриття виконавчого провадження) до 12.12.2023 (до дня прийняття спірної постанови про накладення штрафу) ГУ ПФУ у Волинській області виконане.

Разом з тим, суд звертає увагу, що рішенням від 15.12.2023 №907600139205, тобто після накладення державним виконавцем штрафу 12.12.2023, боржник ГУ ПФУ у Волинській області здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що стверджується наявним в матеріалах справи перерахунком пенсії (а.с.6).

Отже, з наданих доказів слідує, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу - 12.12.2023, ГУ ПФУ у Волинській області не виконало судове рішення. При цьому позивач не надав доказів, які б підтверджували відсутність у нього фактичної можливості (у тому числі фінансової) виконати рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Поряд з тим, саме боржник зобов`язаний довести належними доказами поважність причин невиконання рішення суду.

Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду, зокрема, до прийняття постанови від 12.12.2023 ВП №71105240 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження.

Суд наголошує, що невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк є підставою відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII для накладення на боржника штрафу (на юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що постановою про накладення штрафу від 12.12.2023 ВП №71105240 боржника ГУ ПФУ у Волинській області правомірно притягнуто до відповідальності за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №140/7555/22 без поважних причин, вказану постанову винесено за наявності фактичних та правових підстав (станом на 12.12.2023), у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування такої постанови належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1).

Суддя Ю.Ю. Сорока