Decision № 116156129, 05.01.2024, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/15705/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не зарахування періоду роботи позивача з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ, з дати призначення пенсії - 18.04.2022; зобов`язати ГУПФУ в Чернігівській області зарахувати період роботи позивача з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення; №1788-ХІІ, з дати призначення пенсії - 18.04.2022 та зробити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не зарахував спірний період трудової діяльності у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чим порушив її право на належне пенсійне забезпечення, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

31.10.2023ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає, що зарахувати спірний період роботи позивача, набутий після 01.01.2004 у пільговому обчисленні, законних підстав немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та з 18.04.2022 позивач отримує пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що визнається відповідачем у відзиві.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач у періодз 12.12.2005 по 12.04.2019 працювала на посаді сестри медичного стаціонару у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер".

31.07.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у подвійному розмірі за період роботи з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер".

ГУПФУ в Чернігівській області в листі від 29.08.2023 № 14510-13808/С-02/8-2500/23, посилаючись на положення статті 24 Закону України № 1058-IV, повідомило, що пільговий період обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.04.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію на пільгових умовах та за вислугу років.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення відповідних дій, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтеюст.46 Конституції Українипроголошено, що громадяни мають право на соціальний захист.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За приписами п.6 ч.1ст.92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Таким законом до 31.12.2003 бувЗакон України "Про пенсійне забезпечення" (далі- Закон № 1788-ХІІ).

01.01.2004 набув чинностіЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі-Закон № 1058-IV).

Отже, оскільки іЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", іЗакон УкраїниПро пенсійне забезпеченнярегулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні мають нормиЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"як акту права, прийнятого пізніше у часі, а нормиЗакону УкраїниПро пенсійне забезпеченняпідлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписахЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"з урахуванням дії нормЗакону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до приписів законодавства, обчислення стажу при розрахунку розміру пенсії здійснюється наступним чином:

за період до 01.01.2004 - на підставі записів трудової книжки (ст. 56, 60, 62 Закону № 1788-ХІІ);

починаючи з 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (ст. 24 Закону № 1058-IV ).

У межах спірних правовідносинах питання полягає у не зарахуванні відповідачем періодів трудової діяльності з 12.12.2005 по 12.04.2019 відповідно до ст. 60 Закону № 1788-ХІІ.

Як вже встановив суд, позивач у періодз 12.12.2005 по 12.04.2019 працювала на посаді сестри медичного стаціонару у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер".

За інформацією, зазначеною у довідках КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" від 22.02.2022 № 06-25/321 та від 20.06.2022 № 06-25/254 встановлено, що позивач:

- з 12.12.2005 по 12.04.2019 безпосередньо зайнята повний робочий день по обслуговуванню хворих на туберкульоз і на інші роботи не відволікалася, за професією, посадою: молодші спеціалісти з медичною освітою (сестри медичні) які безпосередньо надають медичну допомогу хворим у туберкульозних закладах, відділеннях, кабінетах за професією, посадою:

- з 12.12.2005 по 25,01.2006 - сестра медична стаціонару відділення позалегеневого туберкульозу;

- з 26.01.2006 по 03.05.2017 - сестра медична стаціонару п`ятого терапевтичного відділення;

- з 04.05.2017 по 12.04.2019 - сестра медична стаціонару четвертого фтизіатричного відділення.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що протягом спірного періоду позивач працювала у інфекційному закладі охорони здоров`я.

За індивідуальними відомостями про застраховану особу (позивача) дані про спеціальний стаж роботи за період з 12.12.2005 по 12.04.2019 з кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими умовами праці, за списком № 2 з особливістю медичні заклади по статті 60, (а.с. 13).

Відповідно дост. 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому ст. 24 Закону № 1058-IV не скасовує положення ст.60 Закону № 1788-ХІІ та не зупиняє її дію.

Отже, під час розгляду справи встановлено і визнається відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала у інфекційному закладі охорони здоров`я. За правиламист. 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Відповідачем не доведено зворотного.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд встановив, що відповідачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка виразилась у не зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" до стажу роботи у подвійному розмірі.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зоруст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одночасно суд зазначає, що поновлення порушеного права позивача має відбутись з моменту призначення йому пенсії, тому перерахунок пенсії відповідач зобов`язаний здійснити саме з дати її призначення 18.04.2022.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах, з метою захисту порушеного права позивача та з метою подальшого недопущення порушення відповідачем права позивача на пенсію, ефективним та належним способом захисту, з врахуванням заявленого позивачем змісту позовних вимог, є зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи період роботи позивача з 12.12.2005 по 12.04.2019 у подвійному розмірі, з дати призначення пенсії, 18.04.2022, та в цій частині позов задовольнити.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язати відповідача обчислити пенсію із вказаним зарахуванням спірних періодів та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум, не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині позову. Позаяк, на час розгляду справи зарахування у подвійному розмірі відповідно дост. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»періодів роботи позивача з 12.12.2005 по 12.04.2019 не відбулось. Поряд з цим, судовому захисту підлягає лише порушене право, захист непорушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 793,92 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 12.12.2005 по 12.04.2019 у КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати призначення пенсії-18.04.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 793 (сімсот дев`яносто три гривні 92 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 16.10.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 05 січня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко