Decision № 116154169, 08.01.2024, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 рокусправа № 360/261/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати дії суб`єкта владних повноважень, яким позивача тимчасово обмежено у праві на виїзду з України та відмовлено у виїзді, оформлені рішенням начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 28.10.2022, протиправними та зобов`язати відповідача утриматися від вчинення певних дій: відмовляти позивачу в перетинанні державного кордону України як громадянину України на підставі дійсного та належного мені паспорту громадянина України для виїзду за кордон;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 28.10.2022 про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень відповідача щодо прийняття рішення про відмову у пропуску через державний кордон при виїзді з України громадянину України (рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку) на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, без наявності однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.10.2022 прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська Хребенне» та надав інспектору прикордонного контролю паспорт громадянина України для виїзду за межі державного кордону. Водночас уповноваженою особою відповідача було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону з огляду на ненадання документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Позивач вважає вказане рішення протиправним з огляду на те, що відповідач не зазначив норми права, які були підставами для прийняття відповідного рішення. Вказує, що жодним нормативно-правовим чи підзаконним актом його не було обмежено у праві виїзду за кордон.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що законодавство не покладає обов`язку на відповідача щодо ведення вичерпного переліку документів, необхідних для перетину державного кордону.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії передано до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Вищевказана адміністративна справа надійшла на адресу суду 14.06.2023.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 прийнято справу №360/261/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 28.10.2022 перетинав державний кордон України через пункт пропуску «Рава-Руська Хребенне», що не заперечується сторонами у справі.

Позивачем при перетині державного кордону України 28.10.2022 надано уповноваженій особі відповідача паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 14.07.2017.

За результатами проходження прикордонного контролю позивачу відмовлено в перетинанні державного контролю та видано рішення від 24.10.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Наведене кореспондується також з положеннями ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 № 3857-XII. При цьому вказаною статтею також передбачено, що на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану Указами Президента України було неодноразово продовжено.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі Закон № 389-VIII), воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Так, статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Із вищевказаного слідує, що станом на час виникнення спірних у справі, що розглядається правовідносин, в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.95 № 57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Пунктом 2-6 Правил № 57 передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як встановив суд, при здійсненні перетину державного кордону України 28.10.2022 ОСОБА_1 надав уповноваженій особі відповідача лише паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 14.07.2017.

Жодних інших документів, які б підтверджували право на перетин державного кордону України в період воєнного стану позивачем для перевірки відповідачу не надано.

Таким чином суд висновує, що позивачем не надано уповноваженій особі відповідача підтверджуючих право на перетин державного кордону України документів, що свідчить про правомірність прийнятого рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 28.10.2022.

Суд не бере до уваги твердження позивача про не зазначення відповідачем чіткого переліку документів, які йому слід надати для перетину кордону, оскільки такий перелік документів, які посвідчують відповідне право, передбачено у пунктах 2-1 та 2-2 Правил №57.

Оскільки наступні позовні вимоги позивача є похідними від основної позовної вимоги, такі, у свою чергу, не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про передачу справи до Луганського окружного адміністративного суду, суд відзначає про відсутність підстав для здійснення такої передачі.

Окрім цього, у відповідності до частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.