Court ruling № 116113646, 04.01.2024, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 січня 2024 року справа № 520/154/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Лариса Мар`єнко, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Публічні процедури" (майдан Павлівський, буд.10, кім.405, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43569012) , Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Бєльовська, буд.94, м.Красноград, Харківська область, 63304) про скасування акту та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Публічні процедури", Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, в якій просить суд:

- скасувати акт від 16.11.2023 про дискваліфікацію ОСОБА_1 як учасника електронного аукціону LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

- зобов`язати організатора земельного аукціону укласти догорів купівлі-продажу з ОСОБА_2 переможцем електронного аукціону LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про відсутність законодавчо встановлених перешкод у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу; 16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Слід звернути увагу на те, що позовні вимоги звернені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Публічні закупівлі", яке не є суб`єктом владних повноважень чи організатором земельних торгів в розумінні ст.135 Земельного кодексу України, а лише виконує функції з технічної підтримки та адміністрування електронної торгової системи.

Продовжуючи розгляд заяви, суддя зазначає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного та господарського судочинства є змагальність сторін.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суддею встановлено, що предметом позову у даній справі є рішення від 16.11.2023 про дискваліфікацію ОСОБА_1 як учасника електронного аукціону LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Як похідну вимогу, позивачем зазначено: зобов`язати організатора земельного аукціону укласти догорів купівлі-продажу з ОСОБА_2 переможцем електронного аукціону LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Як вбачається із матеріалів позову спірні правовідносини виникли у зв`язку із проведенням електронних торгів (земельних торгів щодо продажу арештованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 0,8227 га, за кадастровим номером 6323381002:00:001:0003, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с.Високе), за результатами проведення яких складено Протокол про результати земельних торгів №LАЕ001-UА-20231010-12233.

При цьому, метою звернення з цим позовом є укладення Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) договору з позивачем, як переможцем у аукціоні - №LАЕ001-UА-20231010-12233.

Суддя зазначає, що загальні положення щодо проведення земельних торгів закріплені в главі 21 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із частини 2 статті 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Організатором земельних торгів у разі продажу земельної ділянки - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Для проведення земельних торгів організатор земельних торгів укладає з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи, договір про організацію та проведення земельних торгів.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та оператором електронного майданчика (частина 6 статті 135 ЗК України).

Земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу (частина 1 статті 138 ЗК України).

У свою чергу, відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 4 статті 656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, набуття майна за результатами електронних торгів (земельних торгів) є різновидом договору купівлі-продажу, продавцями такого майна є організатор земельних торгів (фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки), а покупцем - переможець земельних торгів.

Тому спір у правовідносинах щодо набуття права власності на земельну ділянку за результатом таких торгів за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Варто наголосити, що Верховним Судом розглядалися справи у схожих правовідносинах саме у порядку господарського судочинства (справи №914/1262/22, №918/792/21 та №904/2391/22).

Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Частиною 6 статті 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, суддя роз`яснює позивачеві, що цей спір має розглядатись та вирішуватись в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі №520/154/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Публічні процедури", Красноградського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування акту зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копія ухвали направити позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО