Decision № 116113201, 03.01.2024, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 січня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/15292/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ України в Полтавській області), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення від 19.07.2023 №916040811863 про перерахунок пенсії;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2023 урахуванням довідок про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №440/1186/23 ГУПФ України в Житомирській області переведено ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3273-ХІІ "Про державну службу" та пункту 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" з 16.01.2023, однак для обчислення пенсії не враховані довідки про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, видані Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

2. Позиція відповідача.

Представник ГУПФ України в Полтавській області у відзиві на позов наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що рішення про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця за принципом екстериторіальності ухвалене ГУПФ України в Житомирській області, тоді як ГУПФ України в Полтавській області прав та законних інтересів позивача у спірних відносинах не порушувало.

Представник ГУПФ України в Житомирській області у відзиві на позов зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №440/1186/23 не зобов`язано пенсійний орган враховувати для обчислення пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, а тому судове рішення виконане в межа покладених на відповідача зобов`язань.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - НУПФ України в Житомирській області), розгляд справи розпочато спочатку.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 є пенсіонером, з 2011 року перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

16.01.2023 позивач звернулася до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 11.12.2015 №889-VIII /а.с. 64-104/.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУПФ України в Житомирській області рішенням від 23.01.2023 №916040811863 відмовило ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 11.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" /а.с. 105-107/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №440/1186/23, що набрало законної сили 28.06.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУПФ в Житомирській області від 23.01.2023 №916040811863 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-XI, зобов`язав ГУПФ України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи в органах податкової служби з 15.06.1998 по 01.03.2019, а також здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" з 16.01.2023.

На виконання судового рішення пенсійний орган у липні 2023 року перевів позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, однак при обчисленні пенсійної виплати не врахував довідки про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, видані Головним управлінням ДПС у Полтавській області /а.с. 14-16/, внаслідок чого основний розмір пенсії склав 0,00 грн, а до виплати на підставі статті 46 Конституції України призначена пенсія у мінімальному розмірі, що становить 2093,00 грн /а.с. 18-19/.

Не погодившись з діями пенсійного органу щодо неврахування довідок про заробітну плату (дохід) при обчисленні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, як визначено статтею 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За змістом частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спірним у цій справі є питання врахування довідок про заробітну плату для обчислення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".

Суд встановив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №440/1186/23, що набрало законної сили 28.06.2023, позивача з 16.01.2023 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Разом з цим, при обчисленні пенсійної виплати пенсійний орган не врахував довідки про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, видані Головним управлінням ДПС у Полтавській області /а.с. 14-16/.

Мотивуючи правомірність своїх дій відповідачі у відзиві на позов звертали увагу на те, що рішенням суду у справі №440/1186/23 ГУПФ України в Житомирській області не зобов`язано здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вищезгаданих довідок про заробітну плату, внаслідок чого підстав для врахування відповідних довідок немає.

Суд зазначає, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ до набрання чинності Законом №889-VIII був врегульований статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, підпунктом 1 пункт 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України від 19.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889, Конституційний Суд України у рішенні від 23.12.2022 №3-р/2022 зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.

Із дня набрання чинності Законом №889 пенсійне забезпечення суб`єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом №1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723, як спеціального закону (lex specialis), збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.

Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист". Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.

Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з урахуванням доводів суб`єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.

У цьому контексті Конституційний Суд України вказав, що позитивні обов`язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному унормуванні відносин, а „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист".

Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.

У зв`язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII немає посилання на статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ, для суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, залежно від часу призначення пенсій.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Наразі, ані Закон №889-VІІІ, ані Закон №1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця вищевказаним особам, яким пенсія призначена на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.

У рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022 Конституційний суд України вказав, що для дотримання балансу приватних інтересів суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

Так, визнаний неконституційним припис підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов`язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

На дату розгляду цієї справи у суді першої інстанції в Україні продовжує діяти воєнний стан, внаслідок чого підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII є діючим та не втратив чинність.

Разом з цим, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, з урахуванням Рішення КСУ від 23.12.2022 №3-р/2022.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Отож з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 встановлено неконституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, у суду відсутні підстави для врахування цих положень, оскільки вони суперечать Конституції України.

Оскільки станом на час розгляду цієї справи існує прогалина щодо нормативного врегулювання перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, суд, враховуючи, що пенсійне забезпечення державних службовців, після прийняття Закону №889-VIII, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", вважає за можливе застосувати за аналогією положення вказаного закону до спірних відносин.

За змістом частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З наведеного слідує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший Пенсійний фонд має враховувати не тільки документи, наявні в пенсійній справі, а й додатково подані документи.

Варто зазначити, що постановою КМУ від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" визначено, що з 1 жовтня 2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу", у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Надані ОСОБА_1 разом із заявою від 16.01.2023 довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.01.2023 №4/16-31-10-02-09 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 12.01.2023 №5/16-31-10-02-09 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби відповідають наведеним вище вимогам Порядку №622, підписані посадовими особами державного органу та скріплені гербовою печаткою.

А тому відповідні довідки мали бути враховані ГУПФ України в Житомирській області для обчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на недоведення ГУПФ України в Житомирській області правомірності його дій щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ без урахування довідок про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області, такі дії на підставі частини другої статті 9, пункту 3 частини другої статті 245 КАС України належить визнати протиправними.

При цьому суд виходить з того, що заява ОСОБА_1 від 16.01.2023 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ за принципом екстериторіальності розглянута по суті (у т.ч., й на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №440/1186/23) саме ГУПФ України в Житомирській області.

Наданий позивачем разом з позовною заявою протокол про перерахунок пенсії не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом) у значенні, вжитому у КАС України.

Тож підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Полтавській області від 19.07.2023 №916040811863 немає.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У силу абзаців першого, третього пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Проаналізувавши наведені правові положення, суд зауважує, що після вчинення ГУПФ України в Житомирській області дій щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ її пенсійна справа передана за місцем проживання до ГУПФ України в Полтавській області, яке нараховує та виплачує пенсію позивачу.

А тому суд погоджується з доводами позивача про необхідність зобов`язання ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з 16.01.2023 із урахуванням довідок про заробітну плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області, з урахуванням фактично сплачених сум.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнена, оскільки є особою з інвалідністю другої групи /а.с. 40/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Тож підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2023 без урахування довідок про заробітку плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати і виплатити (із урахуванням фактично сплачених сум) ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3273-ХІІ "Про державну службу", з 16.01.2023 із урахуванням довідок про заробітну плату від 12.01.2023 №№ 4/16-31-10-02-09, 5/16-31-10-02-09, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

1) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13559341; вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003);

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба