Decision № 116019690, 28.12.2023, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 р. Справа № 520/32298/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук`яненко М.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 пов., м.Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

1. визнати протиправною та скасувати Постанову №028727 від 16.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, складену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), якою накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн;

2. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати з судового збору в розмірі 1073,60 грн. .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Відповідно до тексту оскаржуваної Постанови за №028727 від 16.05.2023 р., складеної Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 21 березня 2023 р. о 09:30 на а/д Н-11, 78 км., праворуч було допущено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Позивач вважала, що оскільки вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, та на момент проведення перевірки не була автомобільним перевізником спірна Постанова прийнята передчасно, без урахування усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку № 014509 від 17.03.2023, 21.03.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області проводилась рейдова перевірка на а/д Н-11, 78 км. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом SAMRO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який обладнано цифровим тахографом. У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він використовується Позивачем. На момент проведення перевірки встановлено: відсутність водія особової картки водія і як наслідок роздруківки даних роботи цифрового тахографа. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт № 355289 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023, за результатами розгляду якого винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №028727 від 16.05.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні Позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач як юридична особа зареєстрований 09.07.2020, та серед визначених за КВЕД видів економічної діяльності серед іншого, також здійснює: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна дяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів та ін.( а.с.7)

Відповідно до товарно-транспортної накладної №203233 від 20 березня 2023 року автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснювала перевезення вантажу пшениці врожаю 2022, маса брутто 39,140 т на автомобілі реєстраційний номер RENAULT (спеціалізований вантажний сідловий тягач Е), державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом з самоскидом марки "SAMRO", державний номер знак НОМЕР_4 з пункту навантаження: Слов`янський район, с. Рай-Олександрівка, пр.Аграрний, 1, 2 в пункт розвантаження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул.Ярослава Мудрого, 14 (а.с.83 на звороті).

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Федечко Б.Я. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області у період з 20.03.2023 до 26.03.2023 та направлення на перевірку №014509 від 17.03.2023, 21.03.2023 проводилась рейдова перевірка на а/д Н-11, 78 км (а.с.79-80).

Результати рейдової перевірки оформлені актом №355289 від 21.03.2023, яким зафіксовано порушення позивачем, передбачене ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, а саме: відсутність на момент проведення перевірки невикористання особистої картки водієм ОСОБА_2 і, як наслідок, неможливість надати роздруківку даних роботи тахограф (а.с.82, 84-85).

Листом від 08.05.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 16 травня 2023 року з 09:00 до 12:00 години.

На підставі вказаного акту перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову №028727 від 16 травня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.87 ).

Примірник вказаної постанови надіслано позивачу листом від 17 травня 2023 року рекомендованим поштовим відправленням №0600027026190 (а.с.88).

Позивач, вважаючи протиправною постанову №028727 від 16 травня 2023 року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Статтею 6 Закону України № 2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 2 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Положеннями частини 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Так, відповідно до приписів 1.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340, тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з визначенням, наведеним в Інструкції № 385 тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов наступного висноку: державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є особиста картка водія і роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Під час здійснення рейдової перевірки в цій справі встановлено, що автомобіль позивача був обладнаний тахографом, проте у водія була відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа.

Враховуючи наявність у транспортному засобі позивача тахографа, водій ОСОБА_2 зобов`язаний був надати під час перевірки до огляду особисту картку водія до цифрового тахографа і роздруківку даних роботи тахографа, в подальшому ненадання якої зумовило обставини для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

Доказів у підтвердження протилежного позивачем суду не надано.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Як вбачається з акту №355289 від 21 березня 2023 року водія ОСОБА_2 зі змістом акту проведеної перевірки ознайомлено, проте від підпису водій відмовився, про що внесено відповідний запис, доказів протилежного позивачем суду не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Також, Позивач у позові наполягав на тому, що на момент проведення перевірки не був автомобільним перевізником.

Однак, суд вважає дані твердження позивача безпідставними, виходячи з наступного.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.

Судом встановлено, що товарно-транспортній накладній № 203233 від 20.03.2023, яка надана водієм під час проведення перевірки, в графі «автомобільний перевізник» зазначено ФОП ОСОБА_1 ..

З акту проведення перевірки №355289 від 21.03.2023 та договору оренди транспортного засобу також встановлено, що автомобіль марки RENAULT (спеціалізований вантажний сідловий тягач Е), державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом з самоскидом марки "SAMRO", державний номер знак НОМЕР_4 використовується ФОП ОСОБА_1 .

З даних Електронного кабінету ФОП ОСОБА_1 судом встановлено, що вищезазначений транспортний засіб входить до об`єктів оподаткування Позивача і ним використовується, що не заперечується Позивачем.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 13.10.2023 у справі № 120/554/23 щодо приналежності/ відсутності статусу «автомобільний перевізник», у випадку зазначення останнього у товарно-транспортних накладних визначено, що Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску - 2012, дата реєстрації 22.05.2020 - є ОСОБА_2 . Власником напівпричепу-самоскиду з самоскидом марки "SAMRO", державний номер знак НОМЕР_4 , рік випуску - 1996, дата реєстрації 12.11.2020 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 - ОСОБА_3 ( а.с. 84).

Відповідно до договору оренди транспортного засобу з екіпажем №01 від 17.10.2022 Орендар - фермерське господарство "ДОНБАСС-2" зобов`язується передати орендарю ФОП ОСОБА_1 у тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб марки RENAULT PREMIUM 460 DXT (спеціалізований вантажний сідловий тягач Е), державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13-14).

Згідно з реєстраційними даними від 31.10.2023 з Електронного кабінету ФОП ОСОБА_1 автомобіль RENAULT, спеціалізований сідловий тягач - Е та напівпричеп-самоскид SAMRO, є об`єктами оподаткування та експлуатуються ФОП ОСОБА_1 (а.с.18)

В обсязі з`ясованих у цій справі обставин можна дійти висновку, що автомобільного перевізника можна визначити на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ)

З аналізу наданої відповідачем до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №203233 від 20 березня 2023 року суд встановив, що автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , здійснювала перевезення вантажу пшениці врожаю 2022, маса брутто 39,140 т на автомобілі реєстраційний номер RENAULT (спеціалізований вантажний сідловий тягач Е), державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом зі самоскидом марки "SAMRO", державний номер знак НОМЕР_4 з пункту навантаження: Слов`янський район, с. Рай-Олександрівка, пр.Аграрний, 1, 2 в пункт розвантаження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул.Ярослава Мудрого, 14 , тобто позивач фактично виступає перевізником товару і здійснював перевезення. (пшениці врожаю 2022 року)

У товарно-транспортній накладній № 203233 від 20.03.2023, яка надана водієм під час проведення перевірки, в графі «автомобільний перевізник» зазначено ФОП ОСОБА_1 .

Водночас Позивачем на підтвердження того, що не вона є перевізником у даному конкретному випадку надано документи про використання іншим суб`єктом господарювання транспортних засобів, які перевірені на дорозі під час спірної перевірки, а саме: договір поставки товару від березня 2023 року між ТОВ Агрокомерс 2012 та Ферменське господарство "ДОНБАСС" на поставку пшениці врожаю 2021 року.

Однак, суд не погоджується з тим, що дані документи свідчать про використання іншим суб`єктом господарювання транспортного засобу RENAULT PREMIUM 460 DXT (спеціалізований вантажний сідловий тягач Е), державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом оскільки відомості, які у них містяться протирічать за своїм змістом, з тими, які містяться у товарно-транспортній накладній № 203233 від 20.03.2023, яка надана безпосередньо водієм під час проведення перевірки і в графі «автомобільний перевізник» зазначено Позивача.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що надання послуги з перевезення вантажу може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Отже, ФОП ОСОБА_1 є автомобільним перевізником, який здійснював перевезення товару, що відповідає приписам статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а., від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, які враховуються судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо несвоєчасного повідомлення позивача про розгляд її справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Так, листом від 08.05.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 16 травня 2023 року з 09:00 до 12:00 години.

Вказане повідомлення направлено позивачу поштовим відправленням, однак враховуючи ситуацію з віяловими відключеннями і перебоями з роботою Укрпошти, відомості щодо його доставлення відсутні.

Однак, Відповідач зазначений лист направив і засобами електронного зв`язку на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену Позивачем в графі "Інформація для здійснення зв`язку" у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань(а.с.86)

Тобто, відповідач завчасно (08.05.2023) направив на офіційну адресу позивача цей лист - повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи.

Таким чином, Відповідачем дотримано процедуру повідомлення та розгляд акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За результатами розгляду акту № 355289 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №028727 від 16.05.2023

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1567, копію постанови № 028727 від 16.05.2023 направлено 16.05.2023 Позивачу, разом із супровідним листом № 35600/540/24-23 від 17.05.2023 та згідно рекомендованого повідомлення № 0600027026190.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, судом в пункті 31 зазначено: "що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

У силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України дані висновки враховуються судом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянули справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної постанови, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Відповідно ч.6 ст.157 КАС України у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 пов., м.Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.О. Лук`яненко