Court ruling № 116017877, 25.12.2023, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

25 грудня 2023 року справа № 320/24467/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "ЗАВОД 410 ЦА" до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві №Ю-28786-2615 від 02.06.2023, розглядаючи справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 24155,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

03.12.2023 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 31.08.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

У прохальній частині позову позивач просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені частиною 4 статті 12 КАС України.

Так, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а й інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 №580/3388/19, який враховується судом при розгляді поданого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

У даному випадку, предметом спору в даній справі є визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві №Ю-28786-2615 від 02.06.2023 про сплату боргу в сумі 13520120,34 грн.

Отже позивачем пред`явлено вимогу, яка не підпадає під критерії, визначені ч. 4 ст. 257 КАС України, тобто не підпадає під категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження, а відтак, відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст.262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.12 ч.9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

У задоволенні клопотання Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

2. Витребувати належним чином засвідчені докази у справі від позивача:

- копії Статуту Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" та протоколу про призначення директора;

- витяг із ЄДР на позивача;

від відповідача:

- відзив на позовну заяву у разі невизнання позову із нормативним та документальним обґрунтуванням щодо кожної підстави позову;

- копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві №Ю-28786-2615 від 02.06.2023 із доказами направлення та вручення позивачу;

- розрахунок суми заборгованості до вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві №Ю-28786-2615 від 02.06.2023 із зазначенням підстав та періоду нарахування;

- всі матеріали, які використані відповідачем при прийнятті вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві №Ю-28786-2615 від 02.06.2023.

- зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску з повним описом графи "Опис операції" за весь наявний період його адміністрування;

- копії усіх інших вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ із розрахунком суми заборгованості щодо кожної з таких вимог, та докази їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку;

- докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-28786-2615 від 02.06.2023 до органів ДВС та відкриття виконавчого провадження (у разі наявності).

Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

3. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

4. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповіді на відзиви та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

5. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповідей на відзиви.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

8. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню як сторонам, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.