Decision № 115991071, 21.11.2023, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5905/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

21 листопада 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач АТ «ТАСКОМБАНК», через свого представника Астаф`євуІ.В., звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.02.2020 між TOB «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8984524317 та паспорт кредиту №4524317, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» перерахував кредитні кошти у розмірі 84450грн. 00коп. Відповідно до змісту Кредитного договору кредитування відповідача здійснювалось на наступних умовах: строк кредитування 36місяців; річні проценти- 0,01% від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 3,45% від суми кредиту. Позичальник ознайомився з умовами Кредитного договору до його укладення і погодився з усіма його умовами, примірник заяви і паспорта отримав. Відповідно до п.1.3. Кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених у паспорті кредиту №4524317, який є невід`ємного частиною цього Договору.

Кредит відповідачем отримано шляхом безготівково перерахування коштів у спосіб, зазначений у Паспорті кредиту (п.4), отже кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Крім того, 17.12.2021 права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ«ТАСКОМБАНК, на підставі Договору факторингу №171221 від 17.12.2021. Відповідно до умов зазначеного договору, АТ«ТАСКОМБАНК є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020.

Як зазначено, станом на 18.08.2023, через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 93322грн. 58коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (у т.ч. прострочена) 42226грн. 27коп., заборгованість по річним процентам (у т.ч. прострочені) 06грн. 03коп., заборгованість по щомісячних процентах(у т.ч. простроченій) 51090грн. 28коп.

Як вказує позивач, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми кредиту, що передбачено, зокрема, нормами ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020 у розмірі 93322грн. 58коп. та судові витрати.

Ухвалою суду від 19.098.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча судом належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи. Разом з тим, у п.4 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника АТ«ТАСКОМБАНК.

У судове засідання відповідач не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2020 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №8984524317, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 84450грн. 00коп., строком на 36місяців, зі сплатою 0,01% річних від суми боргу за договором та 3,45% щомісячних процентів від суми кредиту. Загальні витрати за кредитом 104900грн. 29коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом 189350грн. 29коп., реальна річна процента ставка 84,49%.

Підписавши Кредитний договір відповідач доручив кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів: погасити поточну заборгованість за його діючим кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020 у сумі 70000грн. 00коп., оплатити платіж за пакет Телемедицина 2 у сумі 1200грн. 00коп., оплатити страховий платіж за договором страхування №8984524317-С від 06.02.2020 у сумі 12600грн. 00 коп., оплатити страховий платіж за договором страхування №8984524317-KMZ від 06.02.2020 у сумі 650грн. 00коп.

ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 84450грн. 00коп.

Разом з тим, з моменту отримання кредиту відповідач допускала порушення умов повернення грошових коштів, оскільки своєчасно не здійснювала платежів, передбачених договором та достатніх для погашення своїх договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем оспорюються обставини укладення кредитного договору №8984524317 від 06.02.2020 між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», а також факт отримання та використання кредитних коштів.

Судом також встановлено, що 17.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу №171221, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило АТ«ТАСКОМБАНК» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі прав вимоги, зокрема за договором №8984524317 від 06.02.2020.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст.1082 ЦК України).

Разом з тим, при умові, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі і таке виконання було б належним, відповідно до вимог ст.516 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15.

Після придбання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за кредитним договором.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, враховуючи зазначені вище обставини, АТ «ТАСКОМБАНК» відповідно до укладеного Договору факторингу №171221 від 17.12.2021 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунки АТ «ТАСКОМБАНК», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №8984524317 від 06.02.2020, станом на 18.08.2023 відповідач має заборгованість у загальному розмірі 93322грн. 58коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (у т.ч. прострочена) 42226грн. 27коп., заборгованість по річним процентам (у т.ч. прострочені) 06грн. 03коп., заборгованість по щомісячних процентах(у т.ч. простроченій) 51090грн. 28коп.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «ТАСКОМБАНК». Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставказа кредитомможе бутифіксованою абозмінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст.1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На час розгляду справи кредитний договір №8984524317 від 06.02.2020 та договір факторингу №171221 від 17.12.2021 недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач, отримавши у користування кредитні кошти, зобов`язалася повернути їх та сплатити проценти за користування ними.

За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020 становить 93322грн. 58коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (у т.ч. прострочена) 42226грн. 27коп., заборгованість по річним процентам (у т.ч. прострочені) 06грн. 03коп., заборгованість по щомісячних процентах(у т.ч. простроченій) 51090грн. 28коп. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення. При цьому, відповідачем не спростовано ні розмір заборгованості, ні порядок нарахування певних платежів.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача, у межах заявлених позовних вимог, підлягає заборгованість за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020 у розмірі 93322грн. 58коп., оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач заборгованість за кредитним договором не погасила. Слід зазначити, що відповідач не скористалася правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп. (платіжна інструкція №1616 від 23.08.2023).

Таким чином, оскільки, позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором №8984524317 від 06.02.2020 у розмірі 93322грн. 58коп., а також судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп., а всього 96006грн. 58коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 27.11.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька