Decision № 115909079, 26.12.2023, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 932/7665/23

Провадження № 2а/932/244/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26грудня 2023року Бабушкінськийрайонний судм.Дніпропетровська ускладі суддіКудрявцевої Т.О.,розглянувши у приміщенні судуу м.Дніпрі заправилами спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області командиру взводу старшого лейтенанта поліції Деревянко Крістіни Віталіївни, третя особа - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову від 16.08.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16.08.2023 року стосовно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7542060, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510 грн. В постанові зазначено, що він 16.08.2023 року о 20 год. 57 хв. на вул.Героїв Сталінграда, 1Б в м.Дніпро, керував мотоциклом (мопедом) Harley-Davidson FLHТ, д.н.з НОМЕР_1 , без мотошолома, чим порушив п.2.3 г ПДР України, чим вчинив порушення ст. 121 ч. 5 КУпАП. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зміст постанови не відповідає дійсним обставинам події, постанова не містить посилання на належні та допустимі докази, на основі яких інспектор патрульної поліції Деревянко К.В. встановила наявність адміністративного правопорушення, його вину у вчиненні цього правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, прізвище в постанові зазначено невірно, оскільки його прізвище ОСОБА_2 , а в постанові про накладення адміністративного стягнення, вказано ОСОБА_2 . Таким чином, постанова не відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з численним порушенням норм КУпАП та чинного законодавства загалом, його дії ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, не мають, тому звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 року для розгляду даної справи визначена суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О.

Ухвалою від 29.08.2023 року суддя Кудрявцева Т.О. відкрила провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.12.2023 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Департамент патрульної поліції

19.12.2023 року на адресу суду від представника Департаменту патрульної поліції надійшли пояснення на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У поясненні представник третьої особи, окрім посилання на норми КУпАП, КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», зазначив, що 16.08.2023 року поліцейським УПП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній, на вул.Героїв Сталінграда, 1Б в м.Дніпро, керував мотоциклом (мопедом) Harley-Davidson FLHТ, д.н.з НОМЕР_1 , без мотошолома, чим порушив п.2.3 г ПДР України. Вказав, що зазначена постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.20105 року, відповідно до якої працівник поліції, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. 2.3. г ПДР України, за вчинення якого ч.5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано, тому його пояснення, викладені в позовній заяві щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є лише на його думку спробою уникнути встановленої законом відповідальності. Факт вчинення позивачем порушення ПДР та процедура розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення було зафіксовано у вигляді відеозапису, яке долучено до вказаного пояснення. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, вважає, що за вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідачу у встановленому законом порядку було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого УПП в Дніпропетровській області командиром взводу старший лейтенант поліції Деревянко К.В. отримано вказану ухвалу 11.12.2023 року, проте відзив на позовну заяву суду направлено не було.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2023 року інспектором патрульної поліції Деревянко К.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ № 7542060 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, та постановлено накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 4 ст. 283 КпАП України передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 258 КпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, відповідно до постанови серії ЕАТ №7542060 від 16.08.2023 року позивачу інкримінується порушення вимог п.2.3.г Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Положеннями ч.5 ст.121КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено, що він порушив п.2.3.гПДРУкраїни.

Пунктом 2.3.г ПДРУкраїни визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи слідує наступне. Відносно ОСОБА_1 інспектором поліції 16.08.2023 року складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України, у розмірі 510 гривень, як на водія, який, рухаючись по вул.Героїв Сталінграда, 1Б в м.Дніпро, керував мотоциклом (мопедом) Harley-Davidson FLHТ, д.н.з. НОМЕР_1 , без мотошолома, чим порушив п.2.3 г ПДР України. Позивач не погодився із цією постановою, посилаючись на те, що не порушував вимоги п. 2.3 г та їхав у мотокасці у відповідності до ПДР України.

Разом з цим, відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність його постанови та доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху у зазначений в постанові спосіб. Зазначений в додатках до пояснення оптичний DVD-R диск, на якому міститься начеб-то відеофіксація скоєного позивачем правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначається, що скоєне позивачем правопорушення фіксувалось на технічний засіб, не вказаний його серійний номер, а тому такий відеозапис не є належним та допустим доказом. Пункт 7 Постанови «До постанови додаються» не заповнений, і одного лише опису у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення у вигляді порушення п. 2.3.г ПДР України не достатньо для доведення факту вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, в постанові Серії ЕАТ №7542060 прізвище особи, щодо якої розглядається справа вказано ОСОБА_1 , тоді, як прізвище позивача є ОСОБА_1 .

Згідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із вимогами ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок недоведеності факту порушення позивачем вищенаведених вимог КУпАП та не доведення відповідачем правомірності його дій з винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУПП вДніпропетровській областікомандиру взводустаршого лейтенантаполіції ДеревянкоКрістіни Віталіївни,третя особа-Департамент патрульноїполіції,про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7542060 від 16 серпня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. (пьятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набираєзаконної силипротягом десятиднів іздня йогопроголошення,або десятиднів зодня отриманняйого копіїучасниками процесу,які небрали участьу судовомузасіданні,якщо небуде оскарженоу встановленомупорядку.

Суддя Т.О. Кудрявцева