Decision № 11588978, 22.09.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 9/53/10

Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства «Фірма Емія», 54034, АДРЕСА_3,

До відповідача 1: Приватного підприємства «Герань», м. Миколаїв, вул. Образцова, 1

До відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангел-А», м. Миколаїв, площа Комунарів, 2 кв. 29

Третя особа без самостійних вимог на боці позивача: Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Третя особа без самостійних вимог на боці позивача: Приватний підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_2

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідачів: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

Про: визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки між ПП «Фірма «Емія»та ПП «Герань»від 07.02.2008р. та договору купівлі-продажу між ПП «Герань»та ТОВ «Ангел-А»від 05.11.2009р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ліквідатор Кіяновська Л. В.

Від відповідача 1: Маліченко Л. Т. дор. від 20.08.2008р.

Від відповідача 2: не зявився.

Від третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом від 23.03.10 р. до відповідача ПП «Герань»та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1833 кв. м. за адресою АДРЕСА_3, укладений сторонами 07.02.2008р.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не доведений факт недійсності договору.

Заявою від 12.07.2010р. (т. 1 спр. арк. 102) позивач уточнив позовні вимоги, просить суд також застосувати двосторонню реституцію, визнавши право власності на земельну ділянку площею 1833 кв. м. за ПП «Фірма «Емія».

Ухвалою Заступника голови господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р. продовжений строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.07.2010р. залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача Публічне акціонерне товариство «Альфа-банк»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангел-А».

Заявою від 20.08.2010р. (т. 2 спр. арк. 60) позивач доповнив позовні вимоги, просить суд визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ПП «Герань»та ТОВ «Ангел-А»від 05.11.2009р. недійсним з моменту укладення.

В судовому засіданні 02.09.2010р. залучено в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангел-А».

Відповідач 2 ТОВ «Ангел-А»у відзиві на позов від 22.09.2010р. позовні вимоги не визнало посилаючись на те, що підприємство є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.

ПАТ «Альфа-Банк»не скористався своїм правом надати письмові пояснення щодо суті позову або направити в судове засідання свого представника, хоча були належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення.

На підставі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Постановою Господарського суду Миколаївської області по справі № 2/437/08 від 19.01.2010р. приватне підприємство «Фірма «Емія»»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Призначено ліквідатором підприємство-боржника ОСОБА_5

Згідно п. 2 постанови господарського суду Миколаївської області від 19.01.2010р. по справі № 2/437/08, з моменту прийняття постанови припиняться підприємницька діяльність боржника, вважається таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута. Також, зобов'язано органи управління боржника передати протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора бухгалтерську та іншу документацію.

З матеріалів справи вбачається, що бухгалтерська документація ліквідатору передана не була в зв'язку з її відсутністю.

СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1. є ініціюючими кредиторами банкрута з загальними вимогами по стягненню грошових вимог, які затверджені ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2009 року в сумі 720177 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню їх збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; та інше.

Відповідно до ч. 11 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2008р. приватне підприємство «Фірма «Емія»в особі директора ОСОБА_6 продало приватному підприємству „Герань” в особі ОСОБА_8 земельну ділянку площею 1833кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, для обслуговування торговельного комплексу. Загальна сума договору складає 253101грн. з урахуванням ПДВ. Оплата покупцем вартості земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору вже була здійснена шляхом перерахування покупцем обумовленої суми на рахунок продавця, що підтверджується прибутковим касовим ордером №66 від 07.02.2008р. (п.2.3. договору).

Згідно із частинами 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, одночасно правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В разі недодержання в момент вчинення правочину вищевказаних вимог, правочин може бути визнаний недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним.

Звертаючись з позовом ліквідатор ПП «Фірма «Емія»зазначає, що відповідач уклавши договір купівлі - продажу земельної ділянки з ПП „Герань”', мав на меті ухилитися від виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами.

Так, 07.02.2008р. приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся із заявою до виконавчої служби про прийняття наказу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2008р. по справі № 11/711/07 до виконання і 08.02.2008р. відділом ДВС Ленінського ММУЮ була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження.

Проте, 07.02.2008р., тобто в день звернення до виконавчої служби про стягнення з ПП „Фірма - „Емія” коштів, підприємство продало земельну ділянку, однак докази про надходження коштів від цієї операції на рахунок ПП „Фірма - „Емія” останнім не надано.Листом від 03.06.2008р. Ленінський відділ ДВС повідомив кредиторів про відсутність у ПП „Фірма - „Емія” нерухомого майна і залишок коштів на рахунку боржника в сумі 597,31грн.

Згідно відповіді ВАТ ВТБ Банк від 05.02.2010 року на запит ліквідатора рух коштів в 2008 році не здійснювався по рахунку позивача. МФ АТ «Укрінбанк»листом від 05.02.2010 року повідомив ліквідатора про те, що рахунок позивача закрито 26.09.2008 р.

З наданих матеріалів вбачається, що гроші в сумі 253101 грн. 00 коп. на рахунок приватного підприємства «Фірма «Емія»не надходили, інших рахунків у підприємства не було, що підтверджується довідкою від 04.08.2009 року ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва.

Із витягів з Єдиного державного реєстру вбачається, що станом на 28.08.2008р. засновником і директором з 25.05.2007р. приватного підприємства „Фірма - „Емія” ідентифікаційний код 20919981, є громадянин ОСОБА_6, з розміром внеску до статутного фонду - 0,00грн. Також згідно витягу із Єдиного державного реєстру встановлено, що станом на 28.08.2008р. засновником приватного підприємства „Герань”, ідентифікаційний код 31096405, є громадянин ОСОБА_9 з розміром внеску до статутного фонду 5000грн., а директором - ОСОБА_6.

За такими обставинами суд встановив, що договір купівлі - продажу від 07.02.2008р., укладений між ПП „Фірма - „Емія”, засновником і директором якого був ОСОБА_6., і ПП „Герань”, директором якого також є ОСОБА_6., при наявності судових рішень про стягнення з ПП „Фірма - „Емія” значних сум грошових коштів, фактично був спрямований на ухилення від майнової відповідальності, а не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

Щодо заперечення представника ПП «Герань»відносно того, що сторони реально виконали умови договору сплативши продавцю обумовлену договором суму шляхом внесення готівкових коштів до касу підприємства за прибутковим касовим ордером № 66 від 07.02.2008р. (т. 1 спр. арк. 120), суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005р. № 32, зареєстрованою в Мінюсті України від 18.04.2005р. за № 410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10000грн. Таким чином, ПП „Фірма - „Емія” і ПП „Герань” при укладенні договору купівлі-продажу передбачили форму розрахунку, яка суперечить вищевказаним положенням чинного законодавства.

Таким чином, договір купівліпродажу земельної ділянки від 07.02.2008р. укладений між ПП «Фірма «Емія»та ПП «Герань»в частині порядку розрахунків укладений з порушенням діючого законодавства, а тому його слід визнати на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України недійсним з моменту укладення.

В подальшому, приватне підприємство «Герань»в особі директора ОСОБА_9 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангел-А»в особі директора ОСОБА_10 договір від 05.11.2009р. купівлі-продажу спірної земельної ділянки прощею 1833 кв. м. за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Оскільки, на момент укладення договору від 05.11.2009р. продавець ПП «Герань»не набуло право власності на спірну земельну ділянку у встановлений законом спосіб, зазначений вище договір купівлі-продажу від 05.11.2009р. суперечить вимогам ч. 1 ст. 656 ЦУ України, що є підставою визнання його недійсним з моменту укладення на підставі вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України.

На підставі вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, вимоги позивача щодо повернення спірної земельної ділянки ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст. 44, 49, 75. 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 07.02.2008р. земельної ділянки площею 1833 кв. м. за адресою АДРЕСА_3, укладений між Приватним підприємством «Фірма «Емія»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, Код ЕДРПОУ 20919981) та Приватним підприємством «Герань»(54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, Код ЕДРПОУ 31096405).

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1833 кв. м. за адресою АДРЕСА_3, укладений 05.11.2009р. між Приватним підприємством «Герань»(54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, Код ЕДРПОУ 31096405) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангел-А»(54007м. Миколаїв, площа Комунарів, буд. 2 кв. 29, Код ЕДРПОУ 35320419).

Зобовязати повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ангел-А»(54007м. Миколаїв, площа Комунарів, буд. 2 кв. 29, Код ЕДРПОУ 35320419) на користь Приватного підприємства «Фірма «Емія»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, Код ЕДРПОУ 20919981) земельну ділянку площею 1833 кв. м. за адресою АДРЕСА_3.

Стягнути з Приватного підприємства «Герань»(54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, Код ЕДРПОУ 31096405) на користь Приватного підприємства «Фірма «Емія»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, Код ЕДРПОУ 20919981) 1308 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-А»(54007м. Миколаїв, площа Комунарів, буд. 2 кв. 29, Код ЕДРПОУ 35320419) на користь Приватного підприємства «Фірма «Емія»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 1-б, Код ЕДРПОУ 20919981) 1308 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя