Decision № 115654482, 05.12.2023, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/19473/23

Провадження № 2/161/4563/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Луцькув порядкуспрощеного позовногопровадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазанова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цокало Тетяна Михайлівна звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовною заявою, поданою через електронний кабінет, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазанова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С. в рамках виконавчого провадження № 68095364 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуСазановою О.М.та зареєстрованогов реєстріза №27772 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 9910 грн. Про існування даного виконавчого провадження Левчинський дізнався з сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень.

Вважає,що виконавчий написє безпідставним,оскільки нотаріусвчинив йогобез відповіднихправових підстав,зокрема,чинним законодавствомне передбаченоможливість для стягненнязаборгованості закредитними договорамина підставівиконавчих написіву безспірномупорядку,а також відсутнідокументи,що підтверджуютьбезспірність грошовоївимоги. Крімтого,нотаріус немав правовихпідстав длявчинення цьоговиконавчого написуз оглядуна те,що наразічинна редакціяПереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусівпередбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуСазановою О.М.та зареєстрованогов реєстріза №27772 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості закредитним договором назагальну суму9910грн.та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою від 20 листопада 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цокало Т.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна довідка з сайту «Укрпошта», я якої вбачається, що рекомендоване повідомлення вручено за довіреністю 29.11.2023 року.

Треті особи, приватний нотаріус Сазанова О. М. та приватний виконавець Шульженко І. С. в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно доп.1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, суд дійшов висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є виконавчий напис, вчинений 20 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуСазановою О.М.та зареєстрованогов реєстріза №27772 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № 12.04.2020-010000240 від 12.04.2020 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 .. Загальна сума 9910 грн. (а.с.31 зворот).

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що 11 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С. в рамках виконавчого провадження № 68095364 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуСазановою О.М.та зареєстрованогов реєстріза №27772 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 9910 грн. (а.с.32).

Так, за приписами ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно дост. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат"та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства Юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зіст. 87 Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів У країни.

Статтею 88 цього Закону Українивизначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України "Про нотаріат"та Порядку.

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого написунадання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознакаминаданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив нормист. 88 Закону України «Про нотаріат».

Суд також враховує, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: "Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття".

Враховуючи викладене, суд вважає, що при вчиненні спірного виконавчого напису не було дотримано нормативно передбачених умов для його вчинення, зокрема, вимог щодо безспірності заборгованості та вимогу щодо права вчинення виконавчого напису лише на кредитному договорі, який посвідчений нотаріально. З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4ст.137 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Частиною 5 ст.137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, заяв, запитів, клопотань, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування вимог пов`язаних з правничою допомогою адвоката, представник позивача долучила до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги від 18 вересня 2023 року, квитанції про сплату послуг адвоката від 03 листопада 2023 року в розмірі 7500 грн., та акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2023 року.

Матеріалами справи доведено, що при зверненні з вказаним позовом до суду позивач був змушений звернутись за юридичною допомогою до адвоката Цокало Т.М. та останньою було надано правову допомогу, розмір якої встановлений за домовленістю сторін, складає 7500 грн.

Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості тарозумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 7500 грн.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову. Отже, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 858, 88 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазанова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуСазановою О.М.та зареєстрований вреєстрі за№ 27772 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № 12.04.2020-010000240 від 12.04.2020 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 .. Загальна сума 9910 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок та витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 7500 ( сім тисяч п`ятсот ) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,будинок 133а; код в ЄДРПОУ 37356833);

Третя особа: приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуСазанова ОленаМиколаївна (адреса робочого місця: АДРЕСА_2 );

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович (адреса робочого місця: м. Луцьк, вул. Конякіна, будинок 24, офіс 85).

Дата складання повного тексту рішення 08 грудня 2023 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк