Decision № 115624607, 12.12.2023, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/25682/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.09.2023 ВП №69422872 про накладення штрафів в розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачем, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №420/14812/21 здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням №951060126199 від 08.04.2022 року. Сума доплати за період з 31.08.2001 року по 28.02.2005 року становить 2484,95 грн. Інформація про виконання рішення суду по справі №420/14812/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №420/14812/21 виконано в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

До такого ж висновку дійшов і П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06.10.2021 р. по справі №420/5689/20.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.09.2023 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

05.10.2023 року до суду за вхід. №ЕП/40166/23 та №ЕП/40167/23 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заяви на виконання ухвали суду з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року відкрито провадження по справі з урахуванням особливостей, визначених приписами ст. 287 КАС України для вказаної категорії справ.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року зупинено провадження по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанов до набрання законної сили рішенням по справі №420/22151/23.

10.10.2023 року за вхід.№ЕП/40954/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено на правомірності постанови про накладення штрафу, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області всупереч вимог рішення суду безпідставно застосовано обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Згідно з наданою стягувачем на адресу відділу копією протоколу перерахунку пенсії, дата - час розрахунку: 24.03.2023 року, розмір пенсії з надбавками складає 31725,99 грн., максимальний розмір пенсії 20930 грн. Встановивши ОСОБА_1 пенсію в розмірі 20930 грн. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області умисно не виконує рішення суду, ігноруючи принципи обов`язковості судового рішення. Окрім цього, рішення суду не виконане в частині виплати нарахованої доплати пенсії в сумі 2484,95 грн. В ході здійснення даного виконавчого провадження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано до відділу доказів виконання рішення суду у справі №420/14812/21 або поважності причин його невиконання, що відповідно позбавляє державного виконавця можливості врахувати такі обставини виконання чи невиконання такого рішення та встановити наявність чи відсутність поважність причин невиплати нарахованої суми доплати пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало докази на підтвердження факту вчинення усіх дій необхідних для виконання судового рішення, а надані докази у виконавчому провадженні не підтверджують належне виконання рішення суду або неможливість боржника вчинити більш широкий обсяг дій направлених на виконання судового рішення з незалежних від нього причин. Оскільки виконавчим документом, як і Законом для виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру чітко встановлено спосіб і порядок виконання, підстав для визнання постанови про накладення штрафу незаконною та неправомірною не має.

11.12.2023 року за вхід.№ЕС/18081/23 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року провадження у справі поновлено.

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №420/14812/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування обмежень призначеної з 31.08.2001 року ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з дати призначення пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже отриманих сум пенсії. В решті позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №420/14812/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року - залишено без змін.

В позовній заяві позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №420/14812/21 здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії.

Сума доплати за період з 31.08.2001 року по 28.02.2005 року становить 2484,95 грн.

Інформація про виконання рішення суду по справі №420/14812/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.07.2022 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/14812/21 від 24.05.2022 року відкрито виконавче провадження за №69422872.

27.07.2022 року та 21.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листи про виконання рішення №1500-0305-5/75764 та №1500-0305-5/115146, в яких вказано, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №420/14812/21, яким було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з дати призначення пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже отриманих сум пенсії, перерахунок здійснено, що підтверджується рішенням №951060126199 від 08.04.2022 року. Сума доплати згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №420/14812/21 за позовом ОСОБА_1 за період з 31.08.2001 року по 28.02.2005 року становить 2484,95 грн. Інформація про виконання рішення суду по справі №420/14812/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата нарахованої пенсії буде здійснена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань відповідно до фінансування, що здійснюється Пенсійним фондом України.

11.08.2023 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову ВП №69422872 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 року у справі №420/22151/23 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.08.2023 року ВП №69422872 про стягнення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення суду у справі №420/22151/23 набрало законної сили 31.10.2023 року.

04.09.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі №686/22631/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.

Крім того, статтею 71 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.

Так, судом встановлено, що виплати пенсій можуть бути здійснені відповідачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач не має.

Також, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

На переконання суду, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Суд звертає увагу, що виділення коштів із Державного бюджету на погашення заборгованості з виплати пенсії не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності та накладення, у даному випадку, штрафу.

З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Судом встановлено, що листами від 27.07.2022 р. №1500-0305-5/75764 та від 21.08.2023 року №1500-0305-5/115146, які отримані відповідачем, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду у добровільному порядку, надавши протокол перерахунку пенсії та розрахунок, а також Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Також пенсійним органом зазначено, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань.

Також суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 року у справі №420/22151/23 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №69422872 від 11.08.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення суду у справі №420/22151/23 набрало законної сили 31.10.2023 року.

Вказаним рішенням встановлено, що обставини, на які посилається ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. підлягає скасуванню.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи відповідача, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За вказаних обставинах відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.09.2023 ВП №69422872 про накладення штрафів в розмірі 10200 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529, телефон: (048) 705-17-85, електронна пошта: info_prim@od.dvs.gov.ua)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА