№ 115593, 23.08.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" серпня 2006 р.

Справа № 6-8/226-06-5592А

15 год. 55хв. м. Одеса

Позивач: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

Відповідач: Приватне підприємство „Южсервістранс” , м. Одеса

про стягнення 27800,28грн адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів

Суддя Демешин О.А.

Секретар Полякова Н.В.

Представники:

Від прокуратури : не з’явився

Від позивача : Кіндяк Н.В., довіреність № 04-1/455 від 28.12.2005 р.

Від відповідача : Олещенко А.В. - директор

Суть спору: Заступник прокурора м Одеси (далі –Прокуратура) в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) надано позовну заяву до Приватне підприємство „Южсервістранс”, (далі - Відповідач) про стягнення 27800,28грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Позивач з позовні вимоги підтримує.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств установ та організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості не менше одного робочого місця.

Із „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2005 рік, наданому відповідачем позивачу вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005 рік на підприємстві складала –42 особи.

Таким чином , згідно ст.. 19 Закону, на ПП «Южсервістранс»у 2005році мало бути працевлаштовано не менше 2 інвалідів (42 х 0,04 = 1,68 ~ 2), але фактично було створено 1 робоче місце.

Статтею 20 зазначеного Законно передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 3 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМ України №314 від 03.05.1995р., - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників медико-соціальної експертної комісії, органів Держохороннаглядпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників помноження її кількості нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 27 438,10 грн грн. (1 152 400 :42) = 27 438,10грн.)

Відповідно до приписів чинного законодавства суб`єкт господарювання має певне коло обов`язків, виконання (неналежне виконання) чи не виконання яких входить до предмету доказування у даному спорі і має бути встановлено господарським судом.

Відповідач самостійно в строк до 30.05.2006р. штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році –не сплатив.

Згідно пункту 14 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМ України №314 від 03.05.1995р. –підприємства у межах встановленого нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів. В порушення цих вимог відповідач не створив за власні кошти 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів і не інформував вищевказані органи про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, що підтверджується листом центру зайнятості Суворовського району м.Одеси № 918\02\2 від 06.07.2006р.

Судом не приймаються, заперечення відповідача надані в судовому засіданні про те, що позивач неправильно розрахував кількість місць, які мав створити відповідач для працевлаштування інвалідів. Такий розрахунок здійснено виходячи з того, що у 2005році в ПП «Южсервістранс»працювало 3 інваліди, з яких двоє – по шість місяців, а один –два місяці. Тобто, фактична кількість робочих місць зайнятих інвалідами склала 1 робоче місце (6міс. + 6 міс.+ 2міс. = 14міс.: 12міс.. = 1,17роб.місць, що шляхом округлення складає 1 робоче місце.).

Безпідставними, також, є заперечення відповідача на позов з посиланням відсутність у підприємства прибутку в 2003році, виходячи з наступного:

Частиною третьою статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що сплату штрафних санкцій підприємства, установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Із вказаної статті не вбачається, що законодавець ставить сплату відповідних штрафних санкцій у залежність від наявності чи відсутності у підприємства прибутку. Тобто, кошти, сплачені як відповідні штрафні санкції, підприємство має відносити у своєму бухгалтерському обліку не на витрати, а за рахунок свого прибутку. У разі відсутності прибутку суми сплачених штрафних санкцій повинні відноситись до збитків підприємства.

Крім того, зазначеною статтею не передбачено звільнення суб`єкта господарювання від сплати штрафних санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів, якщо воно за результатами діяльності у звітний період було збитковим.

Таким чином, не зважаючи на те, що статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що штрафні санкції сплачуються за рахунок прибутку –збиткові підприємства повинні сплачувати ці санкції, але не включаючи ці витрати до складу валових витрат.

Всупереч ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2006р, не сплатив адміністративно –господарські санкції за не створення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.2 ст. цього ж Закону порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відсоток ставки НБУ з 16.04.2006р по 31.05.2206р становить 9,5;

Відсоток ставки на один день склав:

120*9,5 = 0,03;

100*365

Сума пені за 44 дні прострочи становить:

27 438,10 х0 ,03*44 = 362,18грн

100

Відповідачем було не виконано ні один із своїх обов`язків по працевлаштуванню інвалідів та дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та взагалі не намагалось виконати вимоги чинного законодавства.

Таким чином загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 27800,28грн (27438,10+362,18=27800грн)

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю ;

2. Стягнути Приватного підприємства „Южсервістранс” (65069, м.Одеса, вул.Жоліо - Кюрі, 60 кв. 195, код ЄДРПОУ 33388463) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м.Одеса, вул..Канатна, 83, банк –УДК в Одеській області, одержувач –ВДК Київського району м.Одеси, МФО 828011, р\р 31212221800005, код ЄДРПОУ 23213460, код 50070000) 27438,10 гривень адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та 362,28 грн пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя Демешин О.А.