Decision № 11547494, 05.10.2010, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-9/4314-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтар-Сервіс", АР Крим, м. Керч, (98319, м. Керч, вул. Кірова, 163, кв.54)

До відповідача Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря", АР Крим, м. Керч (98324, м. Керч, вул. Зябрева, 3)

Про стягнення 203036,38 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Вейчук В.В., дов. пост. № 61 від 19.07.2010 року.

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 203036,38 грн. заборгованості, а також 2031,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проти позову заперечує по мотивам, викладеним у запереченні на позов вих. №03/353 від 01.10.2010р. Посилається на те, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2010р. по справі № 5002-9/4130-2010 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтар-Сервіс" до Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" було відмовлене.

Від відповідача 05.10.2010р. у телеграмі надійшло клопотання про відкладення справи слуханням у зв'язку з неможливістю виїзду свого представника у судове засідання.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на те, що слухання справи вже відкладалося, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Крім того, суд не зобов'язував забезпечити явку конкретного представника позивача.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

20.04.04 року між сторонами був укладений договір №ДГ-000029.

У відповідності п. 1.1 даного договору Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що у випадку поставки товару без передоплати, оплата проводиться протягом 5 календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що договір продовжується на 1 рік щорічно, якщо одна зі сторін не заявляє письмово про своє бажання розірвати договір за один місяць до закінчення строку його дії.

Відповідачем був одержаний товар згідно витратних накладних №РН-0000335 від 06.11.2009р, №РН-0000337 від 09.11.2009р, №РН-0000346 від 16.11.2009р, №РН-0000354 від 19.11.2009р, №РН-0000361 від 24.11.2009р, №РН-0000060 від 10.03.2010р, №РН-0000064 від 12.03.2010р, №РН-0000074 від 01.04.2010р, №РН-0000083 від 12.04.2010р, на загальну суму 203036,38 грн.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за одержаний товар не провів, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 203036,38 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія по оплаті боргу вих. № 55 від 17.06.2010року, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за станом на 31.05.2010р.

Доводи відповідача, що викладені у відзиву на позов, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Судом не приймається до увазі це посилання відповідача, оскільки у справі № 5002-18/3251-2010 позивач обгрунтовуває свої вимоги посилаючись на договір №02-01/09 від 02.01.09р., тоді як підставою надання позову по даної справі є договір №ДГ-000029 від 20.04.04р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 05.10.2010р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 07.10.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря", АР Крим, м. Керч (98324, м. Керч, вул. Зябрева, 3, р/р 26006259592001 в КФ КБ «Приватбанк» МФО 324731 ЗКПО 03889089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтар-Сервіс", АР Крим, м. Керч, (98319, м. Керч, вул. Кірова, 163, кв.54, р/р 26002259461001 у КРУ КБ «Приватбанк» МФО 38436 ЗКПО 20687855) 203036,38 грн. заборгованості, 2031,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.